4.4.2. Породи комбінованого напряму продуктивності

У країнах Європи значну увагу приділяють розведенню тварин комбінованого напряму продуктивності, які здатні до високої молоч­ної продуктивності й відрізняються від молочних порід кращими м’ясними якостями. Молочно-м’ясну худобу вигідно розводити тому, що вона може більшою мірою використовувати грубі та соковиті кор­ми з меншою витратою концентрованих.

Основними породами комбінованого напряму продуктивності є симентальська, лебединська, бура карпатська, сіра українська, пін- цгау та ін.

Симентальська порода виведена в Швейцарії. Назву одержала від річки Сімме, у долині якої створено кращі групи сименталів. Тварин цієї породи завозили в Україну, де розводили в чистоті й схрещували з місцевою худобою.

Симентали відзначаються міцною конституцією, високим зрос­том, міцним кістяком, добре розвиненими м’язами. Масть полова, полово-ряба і червоно-ряба (рис. 4.4). Тварини цієї породи невибаг­ливі до кормів, менше схильні до захворювань (туберкульоз, лей­коз), для них характерні висока поживна цінність молока та інтен­сивність росту молодняку. Технологічні властивості вим’я корів не­достатні, оскільки у процесі вдосконалення худоби мало звертали уваги на його розвиток.

Жива маса корів — 550 - 650, бугаїв — 900 - 1000 кг (деякі коро­ви — 700 - 800, бугаї — 1300 кг). Телята народжуються живою ма­сою 35 — 46 кг. В умовах достатньої годівлі надої корів становлять 3500 — 4000 кг, а у провідних племінних господарствах — 4600 — 5500 кг. Вміст жиру в молоці — 3,7 - 3,9, білка — 3,3 - 3,6 %. Серед вітчизняних порід симентальська худоба має найбільшу кількість корів із рекордними надоями.

□ Так, корова Рябушка КС-1854 за четверту лактацію дала 14 541 кг молока з умістом жиру 3,83 %, Мальвіна ЧС-2115 — відповідно 14 431 кг і 3,94 %. Вдало поєднуються у сименталів високі надої з умістом жиру в молоці. Від рекордист­ки Чорнощокої ЧСМ-3805 за десяту лактацію одержано 14 009 кг молока з уміс­том жиру 4,36 %, Кукли за сьому лактацію — відповідно 10 955 і 4,87, Воротки за четверту лактацію — 6508 кг і 6,04 %.

Симентальська худоба відрізняється також добрими м’ясними якостями. Середньодобові прирости молодняку під час відгодівлі досягають 800 — 1000 г. Забійний вихід становить 54 — 58 %. М’ясо добре пронизане жиром, негрубоволокнисте, високоенергетичне. Порода районована в лісостеповій зоні України.

У провідних господарствах частину тварин розводять у чистоті для збереження генофонду цінної симентальської породи, а основну масу корів схрещують із бугаями червоно-рябої голштинської поро­ди. Використання голштинів на сименталах дало можливість вивес­ти нову українську червоно-рябу молочну породу з вищою молочною продуктивністю і кращими технологічними властивостями вим’я.

Враховуючи високу інтенсивність росту й добрі м’ясні якості тва­рин, симентальську худобу використано для виведення української м’ясної, а також симентальської м’ясної порід. Племінна робота з породою спрямована на підвищення молочності, поліпшення будови тіла, морфофункціональних властивостей вим’я і збереження вмісту жиру в молоці.

Лебединська порода (рис. 4.5) створена схрещуванням сірої української худоби з бугаями швіцької породи й подальшим розве­денням помісей «у собі». Ставилося завдання одержати великих тварин із високими молочністю і жирністю молока. Створення поро­ди завершено в 1950 р. Тварини цієї породи мають міцну конститу-

цію, пропорційну будову тіла, добре розвинене вим’я. Жива маса корів — 500 - 600, бугаїв — 800 - 900 кг. Телята народжуються жи­вою масою 30 - 35 кг. Продуктивність корів — 3300 - 4000 кг молока з умістом жиру 3,8 - 3,9 %. Деякі корови дають 9000 - 12 600 кг.

□ У рекордистки Лепти ХІІІ-212 вдало поєднувалися високі надої з умістом жи­ру в молоці. За шосту лактацію від неї одержано 12 633 кг молока з умістом жи­ру 4 ,2 %.

Молодняк характеризується високою інтенсивністю росту. Серед­ньодобові прирости становлять 900 - 1000 г. М’ясні якості худоби високі, забійний вихід — 54 - 56 %. У тварин цієї породи дещо дов­ший строк господарського використання у межах загальної популя­ції Сумської та Харківської областей.

Племінна робота з породою спрямована на підвищення молочної продуктивності та технологічних властивостей вим’я. Практикуєть­ся подальше використання бугаїв швіцької породи американської селекції. Тварини з часткою крові понад 50 % переважають лебе- динських ровесниць за надоєм і вмістом жиру в молоці. З метою збереження цінного генофонду лебединської породи планується і чистопородне розведення в обмеженій популяції 3 - 4 тис. корів.

Бура карпатська порода виведена відтворним схрещуванням місцевої худоби з різними відріддями бурих порід альпійського по­ходження. Тварини цієї породи мають невисоку молочну та м’ясну продуктивність. Жива маса корів — 450 - 500, бугаїв — 700 - 800 кг. Надій — 3000 - 3500 кг, вміст жиру в молоці — 3,7 — 3,8 %. Серед­ньодобові прирости молодняку — 700 - 800 г. Забійний вихід — 45 - 52 %.

Продуктивні якості бурої карпатської породи поліпшують бугая­ми лебединської породи та швіцької американської селекції. Розво­дять її у Закарпатській області.

Сіра українська порода у XIX ст. була найбільш поширеною в Україні. На її основі створено червону степову, лебединську, буру карпатську, вона також була використана для виведення українсь­кої м’ясної породи.

Незначна кількість чистопородного поголів’я сірої української породи збережена в племінних господарствах «Поліванівка» Дніп­ропетровської, «Асканія-Нова» Херсонської областей та ін.

Порода пінцгау виведена в Австрії в альпійській долині Пінц- гау. Худоба помірно скороспіла, добре пристосована до гірських умов, має тривалий період господарського використання. Інколи від корів упродовж їхнього життя одержують по 13 - 15 телят.

Масть червона, вздовж спини проходить біла смуга, нижня части­на грудей, живіт і гомілки білі. Корови мають невисоку молочність. За м’ясними якостями худоба цієї породи не поступається симента- лам. Розводять її у Чернівецькій та Івано-Франківській областях.