4.10. Потоково-цехова система виробництва молока

Зазначена система виробництва молока ґрунтується на цеховій організації виробництва і внутрішньофермерській спеціалізації. Залежно від фізіологічного стану молочне стадо розподіляють на чотири технологічні групи, які розміщують у цехах: сухостійних ко­рів, отелення, роздоювання й осіменіння та виробництва молока. У кожному цеху тварини перебувають певний період, після чого їх переводять у наступний по замкненому колу.

Цех сухостійних корів. Основне його призначення — підготов­ка корів до отелення й подальшої лактації. Тварини в цех надхо­дять за 60 днів до отелення, а нетелі — на шостому-сьомому місяці тільності.

Приміщення для утримання тільних корів розділяють на 3 — 4 секції, а тварин ділять на групи залежно від періоду тільності 60, 45, 30, 15 днів. Групи формують один раз через кожних 10 — 15 днів кількістю не більше ніж 50 голів. Залежно від прийнятої технології в господарстві сухостійних корів у цеху можна утримувати прив’язно та безприв’язно.

Прив’язний спосіб застосовують у господарствах з невеликим по­голів’ям дійних корів. Для полегшення організації моціону викори­стовують напівавтоматичне прив’язування тварин, що дає можли­вість розфіксовувати їх групами.

Найдоцільніше сухостійних корів утримувати без прив’язі на глибокій підстилці з вільним виходом на кормо-вигульні майдан­чики, де вони поїдають грубі та соковиті корми. На кожну корову в приміщенні повинно бути виділено 5 м² площі, а на кормо-вигуль- ному майданчику з твердим покриттям — 8 м² із фронтом годівлі 0,8 — 1 м.

Для підстилки використовують солому або сухий торф із роз­рахунку 1,5-2 кг на голову на добу. Гній з приміщень видаляють

1 — 2 рази на рік. Приміщення й кормо-вигульні майданчики об­ладнують груповими напувалками. Тваринам у цеху сухостійних корів виділяють 25 % головомісць від загальної кількості корів на фермі.

Цех отелення обладнують в окремому приміщенні з розрахунку

12 % головомісць від загального поголів’я корів ферми. Тут утриму­ють глибокотільних корів та нетелей і корів, які розтелилися. Тва­рини надходять у цех за 7 — 10 днів до отелення і перебувають тут протягом 25 днів. У цеху отелення передбачені такі технологічні секції: передродова, родова, молозивних та новотільних корів.

У передродову секцію надходять корови й нетелі, яких утриму­ють прив’язно. З настанням провісників родів тварин переводять у родову секцію із денниками. Останні розміром не менше від 3,0 х 3,5 м, із невисокими стінками (1,2 м) для можливості зорового контакту з іншими тваринами, обладнані годівницями і напувал­ками. Утримання в деннику без прив’язі забезпечує тваринам спри­ятливі умови для нормального перебігу родів.

У родовому деннику корова перебуває від 10 до 24 год, що дає можливість теляті ссати молозиво безпосередньо з вим’я матері. По­тім корів переміщують у секцію молозивних, де одержують від них молозиво, яке використовують для випоювання телят. Через 4 дні їх переводять у секцію новотільних і утримують протягом 12 — 14 днів прив’язно або безприв’язно залежно від прийнятої технології. Перші дні після отелення тварин годують доброякісним сіном та бовтан­кою із концкормів. На 12 — 14-й день їх переводять на повний ра­ціон. Починаючи з другого дня після отелення корів доять апарата­ми з навантаженням на одного оператора 25 голів.

Телят після утримання в деннику з коровою розміщують у про­філакторії, де вони перебувають у клітках до 20-денного віку. Далі переводять у телятник для подальшого вирощування, а надремонт- них реалізують у господарства з вирощування молодняку великої рогатої худоби на м’ясо. Навантаження в профілакторії на одного працівника 35 — 40 телят.

До цеху роздоювання й осіменіння корови надходять через

16 — 18 днів після отелення. Він розрахований на 25 % головомісць від загальної кількості корів. Тривалість перебування тварин у цьому цеху 100 — 120 днів.

Роздоювати корів починають через 15 днів після отелення. Для групи тварин однакової продуктивності на 5 — 10 днів складають ра­ціон. Контрольні доїння проводять один раз за 5 днів із занесенням даних до картки роздоювання корів.

Норми годівлі корів складають із розрахунку фактичної продук­тивності та авансу кормів на ріст надоїв. Коровам-первісткам дода­тково згодовують для підвищення продуктивності 1 — 2 к. од. Корми авансують доти, поки корова збільшує надої.

За умов прив’язного утримання й доїння в переносні відра опе­ратор обслуговує 25 — 30 корів. Якщо утримання безприв’язне, а до­їння провадиться на доїльних установках типу «Ялинка» і «Тандем», навантаження зростає до 70 — 100 корів.

Для результативного запліднення і запобігання маститу коровам надають моціон. Тварину, яка за період роздоювання не заплідни­лася, переводять у цех виробництва молока, але встановлюють за нею ретельний ветеринарний нагляд.

До цеху виробництва молока надходять запліднені й роздоєні корови на 100 — 120-й день лактації. Основне завдання тут — це одер­жання високих надоїв, досягнення рівномірного спаду лактаційної кривої, нормального перебігу тільності й своєчасного запуску корів. У цеху повинно бути 50 % головомісць від загального поголів’я корів. Якщо доїння організовано у стійлах, то застосовують прив’язну сис­тему утримання, а в доїльних залах — безприв’язно-боксову.

Важливим елементом виробничого процесу в зазначеному цеху є своєчасний і правильно проведений запуск корів, що контролюється щомісячним планом-графіком переміщення тварин по цехах. Корів середньої продуктивності запускають за 3 — 4, а високопродуктив­них — за 6 — 10 днів. У період запуску стежать за вим’ям: коли воно стає твердим, молоко здоюють. Після закінчення запуску їх перемі­щують до цеху сухостійних корів.

Потоково-цехову систему можна впроваджувати на фермах із традиційною технологією та підприємствах промислового типу. У господарствах, де серед основних виробничих приміщень є родильне відділення, потоково-цехову систему можна запроваджувати з міні­мальними витратами, тільки провівши реконструкцію родильного відділення й профілакторію.

Тварин одного цеху розміщують у кількох чи одному приміщен­ні, розділивши його на окремі секції, в яких утримують корів на роздоюванні та наступному періоді лактації або сухостійних і тва­рин родильного відділення. Можна розміщувати у родильному від­діленні і корів, що перебувають на роздоюванні.

Варіантів розміщення тварин може бути кілька, але необхідно, щоб зберігалася суть нової технології годівлі й утримання з ураху­ванням фізіологічного стану, можливості роздоювання, вчасного осіменіння, одержання здорового приплоду та його збереження.

Обов’язкова умова потоково-цехової системи — збереження тех­нологічних груп протягом усього періоду утримання тварин у тому чи іншому цеху, а за пасовищного утримання — закріплення пев­них ділянок пасовищ або вигульно-кормових майданчиків (якщо корів не випасають).

Потоково-цехову систему можна впровадити і на фермі, де утри­мують не менше ніж 400 корів. Для цього необхідно мати родильне відділення з денниками і профілакторієм. Решту тварин різного фізіологічного стану розміщують в одному корівнику. Якщо на фер­мі одне приміщення на 200 корів, то половина головомісць відво­диться під цех виробництва молока, одна четверта частина — під сухостійних корів і стільки ж для роздоювання новотільних тварин. У цьому разі для кожної групи визначають різні рівні годівлі.

Недоліком потоково-цехової системи є знеособлення тварин, оскі­льки їх переміщують із цеху в цех. Тому всіх корів слід закріплювати за певними працівниками, в якому б цеху тварини не перебували.