9.6.4. Вирощування каченят на м’ясо

На вирощування приймають тільки здорових, міцних, кондицій­них каченят у день виведення живою масою не нижче ніж 50 г і розміщують у заздалегідь підготовлені приміщення, дотримуючи принципу одноразової посадки одновікової птиці.

Існують різні способи вирощування каченят на м’ясо: на глибокій підстилці, сітчастій підлозі, у кліткових батареях або літніх таборах. Найбільшого поширення набуло утримання каченят на глибокій підстилці. Для цього використовують типові приміщення, які цент­ральним проходом за довжиною розділені на дві частини, кожна з яких розгороджена знімними перегородками на секції (400 — 500 голів). Кожну секцію обладнують одним електробрудером.

З урахуванням прийнятої технології каченят вирощують без пе­реміщення (в одному приміщенні) або з переміщенням в аклімати­затори чи на спеціальні відгодівельні майданчики за досягнення ними 3-тижневого віку.

Для комплексної механізації технологічних процесів у разі ви­рощування каченят без переміщення від добового до 7-тижневого віку використовують обладнання КМУ-10 та КМУ-15. До його скла­ду входять брудери, жолобкові годівниці, вакуумні напувалки, тросо- шайбові кормороздавачі.

За утримання на глибокій підстилці щільність розміщення мо­лодняку впродовж першого тижня життя має становити 16 — 20 го­лів, до 3-тижневого — 12, до 8-тижневого віку — 8 — 10 голів на 1 м² площі.

Температуру повітря в приміщенні у перший тиждень вирощу­вання підтримують у межах 28 — 30 °С, другий — 28 — 24, третій —

24 — 20, четвертий — 20 — 18, п’ятий — 18 — 16, шостий та сьомий —

16 — 15 °С; вологість повітря — 65 — 75 %.

У першу добу життя каченят світло рекомендується зовсім не вимикати. Починаючи з другої доби, тривалість світлового періоду поступово скорочують і до кінця першої декади доводять до 16 год і не змінюють до здавання на забій. Упродовж перших днів життя їх годують із листків цупкого паперу, але краще використовувати спе­ціальні годівниці з висотою бортика 5 — 6 см. У старшому віці корми роздають горизонтальними конвеєрами ВЦТ або спіральним і тросо- шайбовим кормороздавачами.

Утримання каченят на сітчастій підлозі дає можливість підви­щити ефективність використання приміщення, збільшити кількість поголів’я, яке обслуговує один робітник, у 2,5 — 3 рази, механізувати трудомісткий процес видалення посліду й уникнути необхідності використання підстилки, підвищити вихід м’яса з одиниці площі, скоротити затрати праці на одиницю продукції, знизити її собівар­тість, організувати потоково-технологічну лінію вирощування м’ясних каченят від добового віку до забою.

Із застосуванням вирощування каченят у клітках знижуються витрати на будівництво приміщень, здійснюється механізація вироб­ничих процесів, спрощується технологія виробництва м’яса качок, створюються кращі санітарні умови. З цією метою використовують в основному переобладнані кліткові батареї Р-15, БГО-140, КБН-4, КБМ-2, КУ-3. Утримання молодняку в кліткових батареях від добо­вого віку до забою передбачає одноразове переміщення в тижневому або тритижневому віці чи без нього. В тих зонах, де дозволяють клі­матичні умови, не слід нехтувати можливістю виробництва м’яса качок у теплий період за рахунок вирощування птиці в літніх табо­рах, а також на відгодівельних майданчиках, де каченят утримують від 2 — 3-тижневого віку до здавання на забій.

(1 Годують їх переважно сухими повнораціонними комбікормами, основними компонентами яких є зернові корми — кукурудза, пше­ниця, ячмінь, просо. Для вирощування молодняку протягом перших трьох тижнів використовують комбікорми, в 100 г яких міститься: обмінної енергії — 1152 — 1172 кДж, протеїну — 16 — 18 %, а почи­наючи з четвертого по сьомий тиждень — відповідно 1214 — 1235 кДж та 18 — 20 %. У період вирощування каченят на м’ясо особливу увагу приділяють вітамінному та мінеральному живленню.

У 7 — 8-тижневому віці із досягненням живої маси 3,2 — 3,4 кг ка­ченят забивають на м’ясо.