За врожайністю і поживністю корму серед однорічних злакових культур кращі результати забезпечує суданська трава. Вона вважається і кращою культурою зеленого конвеєра, незамінним осіннім зеленим кормом, хорошою проміжною культурою, одним з кращих компонентів змішаних посівів. При вирощуванні за інтенсивною технологією суданська трава здатна давати три – чотири укоси із загальною врожайністю понад 1200 ц/га зеленої маси в основних і 600‑800 ц/га – в проміжних посівах. Суданська трава придатна для приготування сіна, сінажу, трав’яного борошна і силосу, використовують її на зелений корм і випас, а іноді і як сидерат. У зеленій масі цієї культури міститься значна кількість протеїну, за вмістом каротину вона майже вдвоє переважає кукурудзу, овес і озиме жито. Завдяки високій отааності період використання її на зелений корм триваліший, а собівартість нижча, ніж кукурудзи.

Біологічні особливості. Суданська трава ‑ теплолюбна культура короткого дня. Оптимальна температура проростання насіння 20‑25°С, мінімальна – 8‑10°С. У сприятливих умовах перші сходи з'являються через 5‑6 днів після сівби, масові – через 7‑8. При заморозках – 3‑4°С дуже пошкоджуються або гинуть молоді сходи, припиняється ріст укорінених рослин, підмерзають листки.

Характерна біологічна особливість суданської трави – повільний ріст у перші 25‑З0 днів. У цей період вона дуже пригнічується бур'янами. Тільки після утворення могутньої кореневої системи рослини починають інтенсивно рости і нагромаджувати вегетативну масу.

Суданська трава належить до найбільш посухостійких культур Вегетативні органи її добре розвиваються при середньодобовій температурі повітря 25‑30°С. При зрошенні іа рахунок оптимі-зації водного режиму ґрунту її продуктивність підвищується в 4‑ 5 разів.

Ця культура добре росте на чорноземах, каштанових суглинкових ґрунтах з невисокою кислотністю і невеликою засоленістю, в останньому випадку вона є біологічним розсолншачем. Дуже лужні ущільнені солонцюваті й заболочені ґрунти непридатні для неї.

Сорти суданської трави, що вирощують в умовах зрошення, повинні забезпечувати швидкі темпи нарощування наземної маси, відзначатися сильною кущистістю і ставністю, «стійкістю проти вилягання. Із сортів і гібридів цим вимогам краще інших відповідають Багатоукісна, Донецька, Одеська 25, Одеська 1/83, Миронівська 10. На поливних землях широко застосовують і сорго-суданкові гібриди – МСС-1, Новатор 151, Сократом 87, Соковитостебловий 3, Утьос.

Попередники. Суданську траву висівають у кормових прифермських сівозмінах, спеціалізованих на виробництві зелених і грубих кормів, а також у польових сівозмінах системи зеленого конвеєра, розміщених поблизу тваринницьких приміщень або літніх таборів утримання тварин. Кращими попередниками суданської трави є озимі культури, просапні – кукурудза, картопля, кормові коренеплоди, баштанні, зернобобові, пласт і оборот пласта багаторічних трав.

Обробіток ґрунту. Після стерньових попередників проводять дворазове лущення на 5‑6 і 10‑12 см, а потім зяблеву оранку на глибину 23‑25 см на чорноземних і темно-каштанових, а на легких супіщаних і піщаних ґрунтах – на 20‑22 см. Після просапних поле лущать, а оранку проводять на глибину 25‑27 см. Слідом за оранкою поверхню поля вирівнюють планувальником Д-719.

На ділянках, засмічених коренепаростковими бур'янами, обробіток ґрунту поєднують із застосуванням гербіцидів групи 2,4-Д (2‑3 кг/га), який проводять через 10‑15 днів після лущіння поля при масовому утворенні розеток бур'янів. Через 10‑15 днів після обробки гербіцидами поле орють. Після попередників, які пізно збирають, проводять тільки лущення на глибину 8‑10 см.

Весняний обробіток ґрунту включає боронування зябу і передпосівну культивацію. На дуже засмічених полях проводять дві – три допосівні культивації, супроводжувані коткуванням. При ви-сушенні верхнього шару ґрунту перед останньою культивацією проводять полив у нормі 250‑300 м³/га води.

Добрива. Суданська трава добре реагує на застосування органічних і мінеральних добрив. Органічні добрива в нормі 40‑ 80 т/га вносять як під попередні просапні культури, так і під суданську траву.

На утворення 1 т сухої маси культура споживає 18,3 кг азоту, 7,7 – фосфору і 17,8 кг калію. Найбільш інтенсивно використовують рослини поживні речовини в період кущіння – колосіння.

Норми застосування добрив під суданську траву залежать від рівня запланованої урожайності та наявності рухомих форм елементів живлення у ґрунті (табл. 53).

53. Норми добрив під програмовані врожаї суданської трави, кг/га

Фосфорні добрива застосовують так: ¾ частини вносять восени під оранку; при сівбі в рядки дають Р_10‑15; решту – в підживлення.

Найбільший ефект від застосування азотних добрив забезпечується при їх роздрібненому внесенні: під передпосівну культивацію 50%, після першого скошування – 35‑40, після другого скошування – 10‑15% загальної їх кількості.

Деякі вчені вважають недоцільним внесення азотних добрив під передпосівну культивацію і рекомендують застосовувати їх під перший укіс – N₁₂₀, під другий – N₁₂₀ і під третій – N₆₀. При розміщенні суданської трави по пласту багаторічних трав норму азотних добрив під другий і третій укоси рекомендують зменшувати на З0 кг/га. При таких нормах і строках застосування азотних добрив вміст нітратів у вирощеному врожаї не перевищує допустимих норм.

Сівба. Підготовка насіння до сівби включає обробку його гранозаном (1,5 кг/т) чи 65%‑м розчином фентиураму (3‑5 кг/т). Ефективне обпудрювання насіння суперфосфатом (2 кг/ц). Цей спосіб стимулює розвиток кореневої системи, прискорює ріст рослин, посилює кущіння.

Сіяти суданську траву починають при підвищенні температури ґрунту на глибині 8‑10 см до 12‑14°С зерновими або зерно-трав’яними сівалками. Спосіб сівби – звичайний рядковий. Оптимальна норма висіву – 3,5‑4 млн/га схожих насінин, або 40‑45 кг/га. Глибина загортання насіння – 4‑6 см.

На насіння суданську траву сіють широкорядним способом з міжряддями 70 см, норма висіву – 15‑20 кг/га (1,5 млн/га схожих насінин). Після сівби поле коткують кільчастими котками.

Догляд за посівами полягає у досходовому боронуванні, хімічній обробці при масовому з'явленні бур'янів і підтриманні вологості ґрунту на заданому рівні. Посіви обприскують гербіцидом 2,4-Д (амінна сіль) з розрахунку 1,5‑2 кг/га. Хімічну обробку краще проводити, коли рослини суданської трави знаходяться у фазі кущіння і до виходу в трубку. Норма витрати розчину від 100 до 400 л/га

Зрошення суданської трави представлене в основному вегетаційними поливами, кількість яких і величина поливних норм залежать від типу ґрунту і запланованої урожайності.

У посушливі роки і при плануванні врожаю зеленої маси на 900 ц/га кількість вегетаційних поливів збільшують на 2‑3. На півдні України суданську траву поливають 5‑6 разів.

При дефіциті вологи в ґрунті восени необхідно проводити вологонагромаджуючий полив у нормі 600‑800 м³/га.

За оптимальний передполивний поріг вологості активного шару ґрунту прийнятий 78‑80, і навіть 85%НВ.

Активний шар ґрунту – 0,7 м. Нині рекомендується проводити поливи і з диференційованим розрахунковим шаром: 0,4 і 0,7 м. Диференціація поливних норм забезпечує кращу віддачу мінеральних добрив, витрата води порівняно з постійним активним шаром зменшується на 16‑18%. При диференційованому режимі зрошення при перших двох поливах необхідно застосовувати малі поливні норми. Бажане поєднання вегетаційних подивів із щілюванням, підвищення врожаю від їх взаємодії у дослідах досягало 85‑ 100 ц/га.

Величина поливних норм залежить від багатьох факторів і становить від 250 до 550 м³/га.

Способи поливу суданської трави – дощування, напуск по смугах, полив по борознах, що засіваються.

Збирання. Найвищий урожай суданської трави одержують при збиранні у фазі початку викидання волоті. Перше скошування проводять у першій половині липня, друге – в другій декаді серпня і третє – у кінці вересня. Висота зрізу при збиранні повинна бути не менше 8‑10 см, що сприяє швидшому відростанню трави.

При збиранні на сіно суданську траву скошують косарками в прокіс, потім підв'ялену масу збирають у валки граблями-валкоутворювачами. При вологості 20‑22% масу копнують підбирачами-копнувачами і транспортними засобами доставляють до місця складування.

При збиранні на сінаж масу підбирають і подрібнюють при вологості 55‑60%, на силос суданську траву збирають силосозбиральними комбайнами.

Технологія вирощування суданської трави на насіння відрізняється від вирощування її на корм за способом, нормою висіву і строком збирання. Сівбу проводять широкорядним способом з міжряддями З0 або 60 см. Норма висіву – 25 або 10 кг/га насіння. У південних районах насіння трави можна одержувати і з другого укосу звичайних товарних посівів. У цьому випадку перший укіс збирають на зелений корм на початку викидання волотей і масу зразу вивозять з поля. Строк збирання суданської трави на насіння – повне його достигання у волотях головних стебел. Збирають насінники однофазним способом, для кращого обмолочування і менших втрат скошування проводять на самому високому зрізі. Після проходу комбайна нижній ярус листостеблої маси скошують на корм.