15.3. Сорго
Сорго – кормова культура, вона вигідно відрізняється від інших культур, включаючи кукурудзу, своїми цінними біологічними та господарськими властивостями. Головне з них – універсальність використання, високі кормові якості, посухостійкість і висока врожайність. Зернове, силосне сорго і сорго-суданкові гібриди дають всі види кормів: зерно, силос, зелену масу на корм, сіно, трав'яне борошно, сінаж і можуть бути використані як пасовищні культури і сидерат. За врожаєм зерна сорго значно переважає кукурудзу, особливо в посушливі роки при дефіциті поливної води.
Урожайність зерна високопродуктивних сортів і гібридів на високих агрофонах – 120‑140 ц/га, а зеленої маси – 1200‑ 1400 ц/га.
Біологічні особливості. Сорго – теплолюбна культура, мінімальна температура проростання насіння 10‑12, оптимальна – 20‑25°С. Поспішність з сівбою, коли температура ще нестійка і може періодично знижуватися нижче зазначених границь, призводить до загибелі частини насіння і зрідженості стеблостою. Заморозки 2‑3°С згубно діють на сходи і недостиглі волоті.
Сорго значно легше, ніж інші польові культури, переносить посуху, суховії і високі температури. На утворення одиниці врожаю воно витрачає менше вологи, ніж кукурудза. Низький транспіраційний коефіцієнт, вузькі й довгі листки, мілкі продихи, дрібноклітинна будова листка, восковий наліт на рослинах забезпечують йому високу пристосованість в умовах жаркого клімату. При сильній посусі ріст сорго припиняється до настання сприятливих умов. Після поливу або дощів рослини відновлюють вегетацію і дають добрий урожай.
Незважаючи на високу посухостійкість, сорго добре реагує на зрошення. Важливою біологічною особливістю його як кормової культури є швидке відростання після скошування і вегетування до осінніх заморозків. Одержані експериментальні дані показують, що в умовах зрошення сорго і сорго-суданкові гібриди здатні давати 2‑3 і навіть 4 укоси зеленої маси.
До відмітних властивостей треба віднести і те, що до достигання зерна листки і стебла залишаються зеленими і соковитими, добре силосуються.
Сорго невимогливе до ґрунту. Воно добре росте як на легких піщаних, так і на важких глинистих ґрунтах; кращими є чорноземи звичайні і супіщані.
Рослини сорго здатні витримувати підвищену концентрацію ґрунтових солей, тому культура може рости і на засолених ґрунтах, сприяючи їх розсоленню.
Сорти і гібриди. На поливних землях вирощується сорго зернове, цукрове і віничне. Зернове – низькоросле, цукрове і віничне – високоросле. Цукрове сорго забезпечує високий урожай зеленої маси з великим вмістом цукру.
При вирощуванні на зерно кращими сортами і гібридами на поливних землях України є: Вавіген 100, Віничне 623, Віничне раннє, Донське 35, Зерноградське 3; на зелений корм і силос – Ювілейне, Кормовий 5 і 74, Кубань 1, Сиваський 85, Силосне 3, Ставропольське 36, Одеський 220. Добре зарекомендували себе в умовах України і сорго-суданкові гібриди ‑ Соковитостеблий З, МСС-1, Утьос, Новатор 151.
Попередники. У сівозміні при своєчасному, якісному обробітку ґрунту, застосуванні гербіцидів і добрив сорго на поливних землях можна розміщувати після озимих культур, зернобобових, багатокомпонентних сумішок, кукурудзи, картоплі, овочевих, коренеплодів, післяукісних і післяжнивних культур. Сорго не знижує помітно врожаю при беззмінному вирощуванні протягом 4‑5 років.
Обробіток ґрунту після стерньових попередників складається із післязбирального лущення стерні та зяблевої оранки на 27‑З0 см. Після кукурудзи та інших просапних культур, які пізно збирають, ґрунт обробляють дисковими знаряддями для боротьби з поверхневим ущільненням і подрібнення післяжнивних решток, а потім проводять глибоку зяблеву оранку. Поля, призначені під сорго, восени вирівнюють.
Весняний допосівний обробіток ґрунту включає боронування і 2‑3 суцільні культивації: першу на глибину 12‑14, другу – на 10‑12 см і передпосівну – на глибину загортання насіння. Культивації бажано поєднувати з коткуванням. При обробітку ґрунту під сорго краще використовувати комбінований агрегат РВК.-3.
Під передпосівний обробіток ґрунту вносять ґрунтові гербіциди: рамрод (8 кг/га) чи ерадикан 6Е (6‑7 л/га). Проти двосім'ядольних і злакових багаторічників можна застосовувати лінурон (1,5‑3 кг/га).
Добрива. На формування 1 т зерна сорго- витрачає 25,7 кг азоту, 10 – фосфору і 30,8 кг калію.
Для одержання більше 90 ц/га зерна сорго на південних чорноземах України треба вносити N100-120Р90К30, а на темно-каштанових ґрунтах – N120-150Р90-120К30-60. Ці норми коректують з урахуванням наявності поживних речовин у ґрунті.
Фосфорні й калійні добрива вносять в основному під основний обробіток, азотні – диференційовано: 50% – під оранку, а другу половину,‑ під передпосівну культивацію і в підживлення.
На ґрунтах, де є загроза вимивання азоту, вносять його навесні під культивацію і в підживлення.
Сівба. На зерно і силос сорго сіють пунктирним способом з міжряддями 60‑70 см, що дає можливість поливати дощуванням і поверхневим способом – по борознах. Практикують сівбу зернового сорго і з міжряддям 45 см.
Норму висіву встановлюють з урахуванням зональних рекомендацій, особливостей сорту, гібриду і схожості насіння. Оптимальна норма висіву зернового і силосного сорго при поєднанні зрошення і добрив має бути: для ранньостиглих сортів і гібридів – 300‑350 тис./га насіння, середньостиглих – 250‑300 і пізньостиглих – 150‑200 тис./га.
Низькорослі сорти зернового сорго висівають звичайним рядовим способом з міжряддям 15 см. Густота рослин – 400‑800 тис./га і більше. Таким же способом сіють і сорго, що вирощується на зелений корм. Густота рослин – 600‑800 тис./га і більше.
На важких і середніх ґрунтах сорго сіють на глибину 4‑5, а при підсиханні верхнього шару і на легких ґрунтах – до 6‑8 см. Для одержання дружних сходів посіви коткують.
Сіють сорго слідом за сівбою кукурудзи, коли температура ґрунту на глибині 8‑10 см становить 12‑14°С. Більш рання сівба, слідом за ранніми колосовими культурами, можлива при використанні гідрофобізованого насіння.
Догляд за посівами сорго включає до- і післясходове боронування та 3‑4 розпушування міжрядь. При останній міжрядній культивації проводять підгортання, яке сприяє знищенню бур'янів у рядках внаслідок присипання їх ґрунтом і утворенню великої кількості додаткового коріння.
Враховуючи біологічну особливість культури ‑ повільне наростання біомаси в перший місяць вегетації, з метою боротьби з бур'янами у фазі 3‑5 листків, посіви необхідно обприскувати змінною сіллю 2,4-Д (2 кг/га).
Зрошення сорго в зонах із посушливою осінню і зимою включає вологозарядковий полив, норма якого залежно від типу ґрунту змінюється від 800 до 1200 м3/га і вегетаційні. В умовах посушливої весни доцільний передпосівний полив у нормі 400‑500 м3/га. Критичний період культури щодо вологи триває від виходу в трубку до формування зерна.
На півдні України на каштанових солонцюватих ґрунтах перед-поливний поріг вологості активного шару – 0,7 м повинен бути не нижче 80% НВ у першій половині вегетації і 70% ‑після викидання волоті.
У посушливі роки проводять 6‑7 поливів, у середньосухі – 4‑5, у вологі – 2‑3 поливи. Величина поливної норми у першій половині вегетації становить 400‑500, а після викидання волотей – 500‑650 м3/га.
Деякі дослідники рекомендують передполивний поріг вологості активного шару встановлювати з урахуванням типу ґрунту: на важких – 75‑80% НВ, на середніх – 70‑75 і 60‑65% НВ – на легких.
Заслуговує уваги, як і на суданській траві, режим зрошення з диференційованим активним шаром ґрунту – 0,4 і 0,7 м.
При зрошенні зернового сорго необхідно пам'ятати про негативний вплив його у період цвітіння рослин. У цьому випадку значно збільшується пустозерність волотей, різко знижується урожай, тому проводити поливи у фазі цвітіння небажано. Закінчувати поливи сорго треба у фазі молочної стиглості зерна.
Збирання врожаю. За 12‑15 днів до збирання врожаю на посівах зернового сорго проводять десикацію хлоратом магнію (5‑10 кг/га) чи реглоном (2‑4 л/га); норма витрати робочого розчину при обробці реглоном – 500‑600 л/га.
При використанні сорго на монокорм збирання починають у фазі воскової стиглості зерна. Застосовують косарки КУФ-1,8 або КПІ-2,4, на силос збирають комбайном КС-2,6.
На зерно і насіння сорго збирають у фазі повної стиглості прямим комбайнуванням комбайнами типу СК-5 «Нива». На збиранні насіннєвого сорго використовують і соргозбиральну машину СМ-2,6, після збирання волотей силосним комбайном скошують листостеблу масу.