15.4. Вика
Яра і озима вика – бобові рослини високої кормової цінності. Суха маса ярої вики містить до 19% протеїну, в 1 кг сіна міститься 31 мг каротину, а у 1 кг зеленої маси – 56‑57 мг. В наземній масі озимої пшениці вики в передукісний період міститься 15‑20% протеїну, до 2,5 жиру і до 29% безазотистих екстрактивних речовин.
Крім високих урожаїв цінного білкового корму вика ефективна ще й тим, що є прекрасним попередником наступних культур, оскільки сприяє збагаченню ґрунту азотом.
Сумішку вики із злаковими або капустяними культурами використовують на зелену масу, сіно і силос, іноді для випасання.
Насіння вики – цінний концентрований білковий корм для птиці, а у вигляді борошна і дерті – для крупної рогатої худоби і свиней.
Біологічні особливості. Коренева система вики – стрижнева з великою кількістю бокових відгалужень. Стебло тонке і вилягає. У зв'язку з цим її часто вирощують у сумішці з вівсом, ріпаком, озимим житом, пшеницею та іншими культурами, які мають міцне стебло.
Насіння озимої і ярої вики починає проростати при 2‑3°С, сходи добре переносять заморозки до ‑6‑7°С. Вимерзання посівів вики зимою у безсніжні роки спостерігається при температурі 18‑20°С, а при сніговому покриві вони переносять морози до 25‑30°С.
Рослини ярої і озимої вики вибагливі до вологи, в посушливих районах добре реагують на зрошення. Потреба у волозі зростає до фази цвітіння. Надмірне зволоження в період цвітіння викликає сильне вилягання посівів, що призводять до різкого зниження врожаю зеленої маси і насіння.
Культура добре реагує на збільшення тривалості дня, до освітлення вибаглива протягом періоду розвитку. В загущених посівах вона не галузиться, рано скидає листки, зав'язує мало бобів.
Як бобові рослини, озима і яра вика засвоює азот за допомогою бульбочкових бактерій. Проте потреба в азоті задовольняється при цьому не повністю і азотні добрива виявляються ефективними. Найбільше вика реагує на внесення фосфорних добрив, хоч калію з ґрунту виносить вона більше, ніж фосфору.
До ґрунтів культура майже не вибаглива.
Сорти. На поливних землях найбільш поширені такі сорти вики озимої: Полтавська 25, Паннонська, Чорноморська, Дніпровська, Берегівська місцева; ярої – Білоцерківська 222, 33, 50, 623, 66, 679, 88 і Орловська 84.
Попередники. Озиму вику в зрошуваній сівозміні звичайно розміщують після озимих культур, бобові попередники для неї не придатні.
Вико-злакові сумішки на насіння, які збирають порівняно рано, є добрим попередником проміжних культур, озимих і ярих, крім зернобобових.
Яра вика менш вибаглива до попередника, важливо після нього добре обробити і вирівняти ґрунт. Яру вику, як і озиму, не можна розміщувати після зернобобових культур.
Обробіток ґрунту. Під озиму вику ґрунт обробляють так само, як і під озиму пшеницю. Обробіток ґрунту під яру вику подібний до обробітку ґрунту під злаково-бобові культури. На засмічених ґрунтах для боротьби з бур'янами застосовують прометрин (0,6‑0,8 кг/га).
Добрива. Вика реагує на внесення органічних і фосфорних добрив На ґрунтах з низьким вмістом гумусу рекомендується вносити 20‑З0 т/га гною і Р30-40 При використанні одних мінеральних добрив норму фосфору збільшують в 1,5‑2 рази. Азотні добрива підвищують збір сіна, але можуть погіршувати його якість. У зв'язку з цим норма азоту повинна дорівнювати половині норми фосфору і вносити його необхідно навесні перед сівбою культури. Вика в чистих посівах і в сумішках з іншими культурами позитивно реагує на припосівне внесення азотно-фосфорних добрив. Озимі посіви вики рано навесні підживлюють азотом у нормі N30-45.
Під насіннєві посіви вики гній не вносять, оскільки можливе сильне вилягання рослин.
Як і інші бобові культури, вика позитивно реагує на мікроелементи – бор і молібден, якими обробляють насіння.
Сівба. Для протруювання насіння вики і сумішки її з іншими культурами ефективна суміш фундазолу, у 50%-й з. п. (1 кг/т) і ТМТД, 80%-й з.п. (1 кг/т). Протруювання проводять із зволоженням (5 л води на 1 т насіння).
Якщо вику висівають на полі вперше, а також для посилення утворення на її корінні бульбочкових бактерій, насіння обробляють ризоторфіном.
Сівбу вики і сумішки її з іншими культурами проводять звичайним рядковим способом. Глибина загортання насіння озимої вики на суглинковому ґрунті 2‑3, на супіщаному – 4‑5, а ярої відповідно 3‑4 і 5‑6 см. Норма висіву озимої вики – 120‑130, ярої – 120‑160, озимого жита – 60‑80, вівса – 60‑90 кг/га. На поливних землях озиму вику і жито сіють однією нормою – 60‑80 кг/га.
Вику озиму треба сіяти на два тижні раніше, ніж жито. Різні строки сівби пояснюються тим, що фаза колосіння жита настає раніше фази цвітіння вики, в результаті чого остання сильно пригнічується стеблами злаків, які швидко ростуть.
Догляд за посівами складається з боронування до і після сходів упоперек рядів легкими або середніми боронами при уповільненому русі агрегату. На посівах насіннєвої вики боротьбу з бур'янами ведуть за допомогою гербіцидів, які зменшують засміченість у 3‑4 рази. Урожайність насіння при цьому зростає на 2‑5 ц/га. Найбільш ефективне застосування симазину (0,6‑0,8 кг/га) і прометрину (0,8‑1 кг/га). В сумішках вики із зерновими культурами застосовують тільки прометрин.
Посіви вики уражаються бульбочковими довгоносиками і попелицями. Боротьбу із зазначеними шкідниками ведуть за допомогою метафосу (0,5 л/га).
Зрошення. Під озиму вику проводять вологозарядковий полив у нормі 800‑1000 або передпосівний полив – 450‑500 м3/га. У подальшому – у весняно-літній період – режим зрошення будується з урахуванням вирощуваних культур і типу ґрунту.
За активний беруть шар 0,6 м. Передполивний поріг вологості активного шару середньосуглинкового ґрунту – 75‑80, легкосуглинкового – 70% НВ. Величина поливних норм змінюється при дощуванні в межах 350‑500, напуском по смугах – 600‑700 м3/га.
При вирощуванні на зелений корм озиму вику в чистому вигляді або в сумішці поливають 1‑2, яру – 2‑3 рази. На насіннєвих посівах проводять додатковий полив.
Збирання врожаю. Озиму вику в сумішці із злаками і без них, вирощувану на зелений корм і сіно, збирають у період колосіння злакового компонента, а силос – у фазі колосіння злаків і цвітіння вики. Ярі сумішки на зелений корм, сіно і сінаж збирають у фазі бутонізації вики. Насіннєві посіви збирають двофазним способом, коли ⅓ бобиків побуріють і насіння має темний колір. На посівах, що не вилягли, практикують однофазний спосіб збирання при повній стиглості насіння. Для запобігання розтріскуванню бобів збирання бажано проводити вранці і ввечері.