15.9. Кормові буряки
Кормові буряки – культура великих потенційних можливостей, в умовах оптимального поєднання агротехнічних факторів вона забезпечує урожайність коренеплодів 2800 ц/га і більше. На поливних землях впровадження інтенсивної технології вирощування кормових буряків, дало можливість зменшити витрату насіння в 3‑4 рази, підвищити в 1,5‑2 рази врожайність коренеплодів і зменшити у 2 рази затрати праці.
Біологічні особливості. Кормові буряки за біологією близькі до цукрових, але менш посухостійкі і більш чутливі на зрошення.
Насіння кормових буряків проростає при температурі 2‑5°С, оптимальна температура для сходів – 12‑15°С, для наступного росту листків і коренеплодів – 15‑20°С.
Вибагливість до вологи у перший рік життя змінюється за трьома періодами росту і розвитку: перший – формування листків і кореневої системи – триває 50‑60 днів після появи сходів, це період повільного росту рослин і формує лише 10‑12% урожаю; другий період характеризується інтенсивним ростом коренеплоду в товщину і наростанням основної маси урожаю – 75‑80%, триває він 40‑50 днів; тривалість третього періоду росту 30‑35 днів і характеризується він нагромадженням сухих речовин, в цей час наростає 10‑13% всієї маси врожаю. Найбільше потребують вологи кормові буряки і найбільш чутливі вони до її нестачі в другому періоді.
Кормові буряки вибагливі до ґрунтів. Кращими для них є багаті органічними речовинами суглинкові, супіщані й особливо чорноземні ґрунти. При правильному застосуванні добрив вони можуть забезпечувати високі врожаї на важких глинистих і на легких піщаних ґрунтах.
Кормові буряки – солевитривала культура, вони краще інших рослин переносять підвищену концентрацію ґрунтового розчину при внесенні високих норм мінеральних добрив.
Сорти і гібриди. Кращими сортами є: Переможець, Полтавський напівцукровий, Львівський жовтий, Екендорфський жовтий, Октябрьський, Київський, Центаур, Старт. На поливних землях вирощують такі гібриди: Авангард, Урожайний, Тімірязєвський 56, Уманський напівцукровий.
Попередники. Найдоцільніше вирощувати буряки у кормових, прифермських, овочево-кормових, іноді і в польових сівозмінах. При розміщенні поблизу ферм створюються сприятливі умови для внесення в ґрунт органічних добрив і зменшуються затрати на перевезення врожаю.
Кращими попередниками в кормових сівозмінах є озимі, злаково-бобові сумішки на зелений корм з наступною сівбою післяукісних культур, які збирають на силос, баштанні, сорго. Можна висівати буряки по обороту пласта багаторічних трав.
У польових сівозмінах кормові буряки висівають після кукурудзи на зерно, при хорошому догляді у період її вегетації і ретельного загортання післяжнивних решток, а також після озимої пшениці. В овочевих сівозмінах буряки розміщують після цибулі, огірків, зернобобових, баклажанів, помідорів, перцю і картоплі. Кормові буряки можна висівати після столових і цукрових буряків, щоб уникнути сильного ураження їх хворобами і шкідниками. Повертати буряки на попереднє поле можна не раніше, ніж через 2‑3 роки.
Обробіток ґрунту під кормові буряки майже такий самий, як і під цукрові. Різниця лише в системі обробітку ґрунту – більш глибока оранка – на 38‑40 і навіть 45‑45 см, де дає можливість глибина гумусового горизонту.
Добрива. Кормові буряки відзначаються високою реакцією на внесення органічних, мінеральних і зелених добрив.
Норма гною змінюється залежно від типу ґрунту в межах 40‑80, іноді вона становить 100 т/га і більше. Гній, 75‑80% фосфорних і калійних добрив вносять під оранку. Азотні й решту фосфорно-калійних добрив вносять під передпосівну культивацію, малу норму – N20P25K15 ‑ при сівбі, в період вегетації у підживлення застосовують N30.
Кормові буряки при врожайності 1500 ц/га коренеплодів виносить з ґрунту таку кількість поживних елементів: азоту – 415 кг/га, фосфору 135 і калію – 325 кг/га.
Для одержання врожаю 1500‑2000 ц/га коренеплодів рекомендується вносити N260‑350P120‑160K60‑180. На фоні гною норми мінеральних добрив необхідно зменшувати на 25‑З0%.
На поливних землях під кормові буряки гній вносять у нормі 50‑60 т/га, а мінеральні: на чорноземах – N180-240Р90-120К60, на темно-каштанових – N200-260P90-120K60.
Сівба. Для успішної боротьби із шкідниками і хворобами сходів обов'язково протруюють насіння: проти коренеїда його обпудрюють ТМТД (4‑6 кг/т).
Сіють кормові буряки в ранні й стислі строки, коли ґрунт на глибині 5‑10 см прогріється до 6‑8°С. Ширина міжрядь – 60‑ 70 см.
Норма висіву при сівбі сівалками з котушковими висівними апаратами – 15‑18, сівалками точного висіву – 8‑12 кг/га. Кращу якість сівби забезпечують пунктирні сівалки ССТ-12А, ССТ-8А, СТСН-6А, 2СТН-6А та ін.
Глибина загортання насіння залежить від його крупності, механічного складу ґрунту і становить не більше 4‑5, а на важких ґрунтах – 2‑3 см. При сівбі треба створити хороший контакт насіння з вологим ґрунтом, що забезпечується післяпосівним коткуванням.
Догляд за посівами починається із досходового боронування легкими і середніми зубовими боронами. Боронування на 4‑6-й день після сівби забезпечує найбільший ефект.
При визначенні рядків розпушують ґрунт у міжряддях і формують густоту рослин. Перше боронування по сходах проводять під прямим кутом до рядків, друге – по діагоналі.
Оптимальна густота посівів – 80‑100 тис./га рослин.
Загущені сходи буряків сильно пригнічуються, тому проріджування необхідно проводити в стислі строки – за 5‑7 днів. Механізоване проріджування здійснюють шляхом букетування, боронування або вздовж рядковим проріджувачем УСМП-5,4А і УСМП-2,8.
Для боротьби з бур'янами і утримання верхнього шару ґрунту в розпушеному стані проводять міжрядні обробітки: три-чотири поздовжних і один-два поперечних Глибина обробітку ґрунту в міжряддях повинна рівномірно збільшуватися від 6‑7 до 10‑12 см, а на важких за механічним складом і запливаючих ґрунтах – до 14 см.
Боротьбу з бур'янами в посівах кормових буряків необхідно вести і за допомогою гербіциду бетаналу (0,8‑1,2 кг/га). Застосовують його, коли бур'яни досягли фази 1‑2 пар справжних листків. Найбільш ефективне застосування гербіцидів з поливною водою. Сумісне внесення з поливною водою гербіцидів і добрив підвищує урожай коренеплодів до 40%.
При поширенні бурякових блішок посіви кормових буряків обприскують амбушем, 25%-м к.е. (0,4‑1 кг/га).
Проти церкоспорозу посіви необхідно обприскувати 1%-м розчином бордоської рідини, 0,04%-м розчином хлорокису міді. Обпилювання молотою сіркою (12‑15 кг/га) – ефективний засіб боротьби з борошнистою росою.
Зрошення кормових буряків подібне режиму зрошення цукрових буряків. У посушливих умовах ефективний осінній вологозарядковий полив у нормі 800‑1000 м3/га.
Вегетаційні поливи проводять з урахуванням трьох періодів росту і розвитку культури. Оптимальний передполивний поріг вологості активного шару (0,6‑0,7 м) – 70‑80‑70% НВ.
Деякі дослідники вегетаційний період кормових буряків ділять не на три, а на дві частини – до цукронагромадження і пізніше, коли інтенсивно нагромаджується цукор. У перший період рекомендують знижувати вологість не нижче 75, а в другий – до 65% НВ. Активний шар ґрунту доцільно диференціювати: у перший період – 0,3‑0,4, у другий – 0,6‑0,7 м.
У степових районах України в сухі роки проводять 6‑9 подивів. Поливна норма при дощуванні – 450‑500, по борознах – 600‑700 м3/га.
Поливи малою нормою (150‑250 м3/га) треба проводити на початку вегетації культури з метою укріплення і посилення росту молодих рослин, травмованих при розпушуванні ґрунту і проріджуванні посіву. Вегетаційні поливи припиняють за 25‑30 днів до збирання коренеплодів.
Збирання врожаю. Перед збиранням коренеплодів проводять полив у нормі 150‑250 м3/га і скошують гичку. Урожай збирають коренезбиральними машинами РКС, або бурякозбиральним комбайном КСТ-ЗА.