8.1.1. Суть фінансового посередництва і його функції

Світова практика свідчить про надзвичайно велику роль фінан­сових посередників у системі корпоративного управління. Значну роль у корпоративному секторі відіграють так звані інституційні інвестори, серед яких значна кількість фінансових посередників. У зовнішніх структурах корпоративного управління функціонують різні форми посередництва, які мають не тільки специфічні риси й особливості, зумовлені їх місцем та роллю в економічній системі, а й спільні риси.

У широкому розумінні фінансові посередники характеризують­ся як компанії, що надають своїм клієнтам послуги в галузі інве­стування. Фінансові посередники визначаються також як інститу­ти, які організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці, основні суб’єкти ринку капіталів.

Слід виділити кілька важливих функцій, що виконують фінан­сові посередники в системі корпоративного управління. Насампе­ред існування фінансових посередників, як показує світова прак­тика, дає змогу в масштабах суспільства й окремого підприємства мати певну економію на деяких операціях внаслідок спеціалізації. Фінансові структури виступають як посередники об’єктивно, внас­лідок дії економічних законів ринкового характеру і функціонують у змішаному механізмі господарювання, обслуговуючи різні секто­ри національного господарства і підпадаючи під дію державних та ринкових регуляторів.

Другою важливою функцією фінансового посередництва є залу­чення вільних інвестиційних ресурсів і спрямування їх у корпо­ративний сектор. При цьому фінансові посередники своєю діяль­ністю впливають на структурну перебудову і динаміку руху еконо­мічних процесів.

Третьою важливою функцією фінансових посередників є знижен­ня рівня ризиків при інвестиційній діяльності. Ця функція сто­сується приватного інвестора, який не завжди може оцінити об’єк­ти інвестування.

Четвертою важливою функцією фінансових посередників щодо кор­поративних структур є консультативна. Як правило, посередницькі структури впливають на підприємства консультативною роботою, яка стосується тих чи інших сторін корпоративного управління. Особли­во це стосується у вітчизняній практиці приватизованих підприємств, що набули форми акціонерних товариств, однак не мають досвіду управління такою організаційно-економічною формою бізнесу.