Полезахисне лісорозведення на півдні України є важливим агротехнічним заходом проти посухи, суховіїв, ерозії ґрунту. Очікувану віддачу вони дають, якщо знаходяться в доброму стані, який в свою чергу створюється достатнім і своєчасним доглядом. Одним із видів цього догляду є систематичне обстеження фітосанітарного стану і проведення заходів по захисту лісосмуг від шкідників.

Деревні породи лісосмуг на півдні України пошкоджуються шкідниками більше, ніж в північних регіонах, що спричиняється браком вологи та поступливістю в конкуренції за вологу трав’янистій рослинності. Звідси негативна дія пошкоджень на стан лісосмуг, особливо суттєва.

Мікрокліматичні умови лісосмуг сприятливі для багатьох видів комах- фітофагів. Наявність листяної підстилки і накопичення снігу взимку принаджують для зимівлі клопа шкідливу черепашку, жуків довгоносиків, блішок. В ґрунті лісосмуг накопичуються дротяники. На гілках кущів бересклету, калини, жасмину зимують яйця бурякової листяної попелиці. Лісосмуги - це місця резервації багатьох шкідників плодових культур (листовійки, шовкопряди, хвилівки і інші).

Видовий склад шкідників деревних порід лісосмуг змінюється з віком лісонасаджень, а також залежить від видового складу дерев і кущів, стану агротехнічного і лісогосподарського догляду.

В перші декілька років після закладання лісосмуг, деревна рослинність пошкоджується багатоїдними шкідниками. Наприклад, гусениці озимої та інших підгризаючих совок пошкоджують сіянці в розсадниках і після висадки їх на постійне місце. Дротяники і личинки пластинчастовусих жуків пошкоджують кореневу систему.

По мірі росту дерев і кущів в лісосмугах формується склад специфічних шкідників, характерний для умов регіону і набору деревних порід. Причому багато з них пошкоджують деревні породи лісосмуг і плодові породи в садах, як наприклад шовкопряди непарний і кільчастий, золотогуз, білан жилкуватий, плодова міль, розанова та строкатозолотиста листовійки, червця в’ їдлива та інші.

Деякі шкідники розвиваються як на деревних породах лісосмуг, так і на польових культурах. До таких відносяться бобова (акацієва) вогнівка, яка пошкоджує насіння жовтої та білої акацій, а також гороху, сої, вики. На бересклеті і калині весною та восени розвивається бурякова листкова попелиця, а влітку на корінні злакових рослин.

В 5-7-річних полезахисних лісосмугах з’являються шкідники кори і деревини. Це такі як вусачі, златки, склівки, короїди. В 7-10 віці склад фауни комах-шкідників лісосмуг набуває більш-менш стабільного характеру. Окрім уже перерахованих видів в лісосмугах південних областей України значно шкодять: листогризучі - дубова листовійка, чубатка срібляста, п’ядун- шовкопряд буро-смугастий, мушка шпанська, листоїд в’язовий,

американський білий метелик, шовкопряд вербовий; пошкоджуючі кору і деревину - червиця в’їдлива, червиця пахуча, тополева склівка, заболонники; сисні шкідники - щитівка комоподібна, несправжньощитівка акацієва, попелиці; плоди дуба пошкоджує жолудевий довгоносик.

Більшість із цих шкідників розглянуті в попередніх розділах.

Листовійка дубова зелена - Тогігіх \iridana Ь. родина листовійки, ряд лускокрилі. Пошкоджує листя дуба, іноді інших листяних порід.

Метелик в розмаху крил 18-23мм, передні крила і груди зелені, задні крила і черевце сірі. Гусениця зеленуватого кольору, голова темно-бура, довжина до 18мм.

Розвивається в одному поколінні. Зимують яйцекладки на бруньках, пазухах листків, в заглибленнях на корі прикриті сірим пушком. Гусениці відроджуються в період набубнявіння бруньок, вгризаються в них, а потім живуть в згорнутих листках, пошкоджуючи їх з країв. Бувають масові розмноження, коли дерева оголюються цілком. Заляльковуються гусениці на початку літа в пошкоджених листках. Лялечки розвиваються два-три тижні. Метелики літають і відкладають яйця в червні-липні.

Заходи боротьби. У випадку масового розмноження обприскування проти гусениць молодших віків біопрепаратами (ленідоцид, бітоксибацилін), чи контактними фосфорорганічними або піретроїдними препаратами.

Мушка шпанська - ЬуЫа \esicatoria Ь. родина наривники, ряд твердокрилі. Часто її називають «ясенева шпанка». Шкодять жуки об’їдаючи листя ясена, жимолості, бузку, бирючини, рідше бузини, клена, тополі.

Жуки 11-25мм завдовжки, золотисто-зеленого або металево-зеленого кольору. Личинки першого типу (тріунгулін) темно-бура з довгими вусиками і двома хвостовими нитками паразитує в гніздах бджіл з роду Оішіа, Соіієїєі', Megachile.

Жуки з’являються в кінці травня і шкодять на протязі червня. Особливо активні в сонячні жаркі дні при температурі вище 20°С. Вночі і вранці вони нерухомо знаходяться на кормових рослинах. Наявність жуків можна встановити по схожому на мишачий запаху на відстані.

Яйця відкладаються в ґрунт, в ямки 1-2см глибиною по 40-50 штук в кожну. Плідність самок по декілька тисяч яєць. Ембріональний розвиток 3-4 тижні. У наривників розрізняють три типи личинок. Відроджена личинка (тріангулін) з ґрунту переповзає на квітки різних рослин. При відвіданні квітів бджолами, личинки прикріпляючись до їх волосків, попадають в бджолині гнізда. Там триагулін з’їдає яйце бджіл і перетворюється в личинку другого типу - безногу, білу, малорухому. Вона відгодовується запасом приготовленої бджолами для своєї личинки їжі і через 10-14 днів виповзає із гнізда і заглиблюється в ґрунт, де перетворюється в несправжню лялечку. На цій стадії проходить зимівля.

Навесні, приблизно в кінці квітня, із несправжньої лялечки виходить личинка, подібна до личинки другого типу. Ця личинка живе біля двох тижнів і перетворюється в лялечку, яка розвивається також близько двох тижнів.

Заходи боротьби. Систематичне обстеження насаджень і при виявленні вогнищ шкідника, який загрожує знищити більше 50% листя, обприскування контактними фосфорорганічними препаратами.