Шкідники кори, деревини та коріння

Кору плодових порід пошкоджують переважно яблунева склівка та заболонники, деревину - червиця в’їдлива та пахуча, коріння - мармуровий хрущ.

Із заболонників на півдні України переважають плодовий або яблуневий - Scolytus mali Bechst. та зморшкуватий - Scolytus rugulosus Katz.

Заболонники - невеликі жуки довжиною 2,3-4мм, чорного або бурого забарвлення. Черевце знизу до верху надкрил навскіс зрізане. Личинки білі або жовтувато-білі, безногі, 4-5мм завдовжки. Лялечки білі.

Розвивається одне повне і частково друге покоління. Зимують личинки в личинкових ходах кори. Заляльковуються личинки в кінці квітня - першій

половині травня. Жуки першого покоління літають в травні. Самки проточують в корі штамбів чи скелетних гілок маточний хід довжиною 6­10см. З боків маточного ходу вигризаються ямки, в які відкладають по одному яйцю. Всього самки відкладають від 10 до 100 яєць. Личинки проточують ходи під прямим кутом до маточного. Спочатку вони прямі, а в кінці можуть перетинатись. Розвиваються личинки 1,5-2 місяці. Жуки другого покоління літають в липні.

Заболонники пошкоджують всі плодові та деякі лісові породи, проте плодовий - переважно яблуню, а зморшкуватий - здебільшого кісточкові (абрикос, сливу та інші). Пошкоджуються ослабленні дерева та гілки.

Заходи захисту. Зрошення та удобрення садів, своєчасне видалення дуже ослаблених дерев та вирізування засихаючих гілок.

Склівка яблунева - Synanthedon myopaеformis Bkh. - пошкоджує яблуню та айву, зрідка грушу та кісточкові. Найбільшої шкоди завдає в зоні Степу.

Метелики темно-синього кольору, четвертий сегмент черевця червоний, крила прозорі, лусочки є тільки вздовж країв та жилок. Розмах крил 15-22мм. Гусениця білувато-жовта або рожева, доросла 18-20мм завдовжки.

Цикл розвитку триває 2 роки, проте частина популяції на сильно ослаблених деревах розвивається за 1 рік. Зимують гусениці першого та другого року в ходах кори. Гусениці другого року заляльковуються в третій декаді квітня - першій декаді травня при середньодобовій температурі 10- 14°С. Лялечки зустрічаються до кінця липня.

Літ метеликів починається з середини травня і продовжується до кінця

2

Яблунева склівка: 1 - метелик, 2 - гусениця,

3 - пошкоджений стовбур.

липня. Масовий літ спостерігається в червні. Літають метелики вдень, часто їх можна бачити в саду на траві, в квітках берізки. Живуть метелики 6-8 днів. Яйця відкладають в тріщинах та пошкодженнях кори на штамбах та скелетних гілках. Плідність 150-250 яєць. Період відродження гусениць триває з третьої декади травня до середини серпня. У перший рік гусениці живляться корою, на другий рік - тканинами на межі кори і деревини. За свій вік кожна гусениця пошкоджує до 4см² кори.

Внаслідок пошкоджень склівкою знижується приріст, площа листової поверхні і врожайність. Значно пошкоджені дерева раніше старіють.

Заходи захисту. Важливе профілактичне значення мають своєчасне лікування ран, осіння або весняна побілка штамбів і нижньої частини скелетних гілок для запобігання морозобоїн. При хімічних обробках яблуневих насаджень проти яблуневої плодожерки та інших шкідників слід налагоджувати обприскувач таким чином, щоб робочою рідиною покривався штамб і розвилка скелетних гілок.

Червиця в’їдлива - Zeuzera pyrina L. - пошкоджує яблуню, грушу, ясен звичайний та зелений, в’яз. Зрідка зустрічається на інших деревах.

Червиця в’їдлива: 1 - метелик (самка), 2 - пошкоджена гілка з гусеницею.

Крила метеликів білі, передні з багатьма великими, темно-синіми крапками, на задніх крапки мало помітні. Розмах крил самок 50-70мм, самців

- 36-45мм. Доросла гусениця 50-60мм, жовто-біла, з чорними бородавками. Лялечка 20-30мм.

Цикл розвитку дворічний. Зимують гусениці першого і другого року життя в ходах, проточених в деревині гілок та штамбів. Живлення гусениць весною розпочинається при середньодобовій температурі +10°С. До середини червня гусениці переходять з тонких на товщі гілки, а деякі гусениці другого року - на штамб. Заляльковуються гусениці другого року в ходах в червні- липні.

Метелики літають з третьої декади червня до третьої декади серпня. Живуть вони 3-14 днів, активні в сутінках і до середини ночі. Яйця відкладають кучками в місцях пошкодження кори дерев, іноді на траву і
ґрунт. Плідність самок до 1000 яєць. Ембріональний розвиток 10-12 днів. Відродження гусениць починається в тертій декаді червня і продовжується в липні. Молоді гусениці заповзають на крону дерев, повисають на павутинці (15-20см довжиною). Поривами вітру вони відриваються і розносяться на прилеглі угіддя. Це основний спосіб розселення червиці в’їдливої.

Спочатку молоді гусениці пошкоджують цьогорічні пагони, вгризаючись в них через черешок або біля бруньок. Пошкоджені пагони засихають і стають добре помітні в зеленій кроні дерева. До осені гусениці переселяються в більш товсті гілки, зимують, розвиваються весь вегетаційний період і після другої зимівлі заляльковуються в червні - липні.

Заходи захисту. В садах до настання плодоношення і присадибних садах видалення і знищення заселених цьогорічних пагонів на початку серпня і в першій половині вересня в результаті чого можна знищити до 95% молодих гусениць. В невеликих насадженнях гусениць другого року можна роздушувати в ходах дротом або вприскувати в ходи робочий розчин інсектицидів з допомогою лікарського шприца або гумової груші.

В плодоносних яблуневих садах осінніх та зимових сортів червиця в’їдлива знищується обприскуванням проти яблуневої плодожерки. На літніх сортах при масовому заселенні дерев потрібні одне-два обприскування після збору яблук в період масового відродження гусениць.

Червиця пахуча - Cossus cossus L. - пошкоджує вогнищами зерняткові плодові породи. На півдні України сильно пошкоджує вербу і тополю в лісових насадженнях річкових долин.

Великий метелик сірого кольору. Розмах крил самки 80-85мм, самця - 60-70мм. Доросла гусениця 80-90мм, зверху червона. Лялечка 30мм, темно­бура.

Цикл розвитку дворічний. Зимують гусениці першого та другого року життя в проточених в деревині ходах. Метелики літають в червні - липні. Самки відкладають до 100 яєць купками. Гусениці першого року живуть групами по 20-30 штук під корою. На другий рік вони живуть поодинці, кожна в окремому ході в деревині. Під час живлення вони викидають назовні червоно-бурі із специфічним запахом екскременти.

Заходи захисту. Роздушування гусениць другого року дротом в ходах (на деревах присадибних садів).

Мармуровий хрущ - Polyphylla fullo L. Шкодять личинки, обгризаючи чи перегризаючи коріння молодих плодових дерев, винограду та молодих насаджень сосни. Розповсюджений тільки на піщаних землях, особливо масово на Нижньодніпровській піщаній арені. Крім мармурового, тут зустрічаються білий та смугастий хрущі.

Жук 30-36мм з коричневими надкрилами і наличником. На них є утворені білими лусочками плями неправильної форми - звідси назва «мармуровий». Личинка С-подібної форми до 70мм завдовжки, біла.

Одне покоління розвивається три роки, деяка частина популяції - чотири роки. Зимують личинки першого-третього років в ґрунті на глибині 30-50см і більше. Личинки третього року життя заляльковуються в червні. Стадія лялечки триває 20-30 днів. Жуки літають у серпні, вночі, живляться листям, проте значної шкоди не завдають. Для відкладання яєць самки зариваються в пісок, відкладаючи по 25-40 яєць, і відмирають. Личинки першого віку живляться перегноєм, дрібними корінцями, в подальшому обгризають або перегризають коріння. Особливо шкідливий мармуровий хрущ в молодих насадженнях. Із плодових порід найбільше пошкоджуються кісточкові - абрикос, черешня, персик.

Заходи захисту. Закладання садів по плантажній оранці - пару та однорічному використанню цієї площі під польовими культурами. В цьому випадку площа очищається від личинок і руйнуються вогнища шкідника. Перед закладкою саду слід зробити обстеження ґрунту на наявність личинок хрущів і, у випадку високої їх чисельності, обмокувати коріння саджанців у глиняну сметаноподібну масу з інсектицидами (актара 0,20-0,25%).