Горохова попелиця

Горохова попелиця (гороховая тля) Acyrthosiphon pisum Harr. належить до родини попелиць Aphididae, ряду рівнокрилих хоботних комах Homoptera.

В порівнянні з іншими видами попелиць горохова має великі розміри: довжина тіла самки 4-5мм, розмах крил 9-10мм, колір бархатно-зелений, яйця чорні 0,4х0,8мм (табл.19).

Пошкоджує горох, вику, чечевицю, люцерну, еспарцет, конюшину та інші бобові.

Вид однодомний. За вегетаційний період розвивається до 20 поколінь (нижче надається фенокалендар шкідника).

Зимує горохова попелиця на стадії яєць на прикореневій частині стебел багаторічних бобових трав. Відродження личинки розпочинається дуже рано, вже в кінці березня. Через 15 днів вони перетворюються в самок-засновниць. На люцерні та інших бобових, де зимували яйця, розвивається 2-3 покоління. В 2-3 поколіннях все більше личинок перетворюється в крилатих самок- розселительниць, які перелітають на горох, вику, чечевицю та інші однорічні бобові рослини. На однорічних бобових культурах попелиця розмножується партеногенетично в 10-12 поколіннях. В період дозрівання однорічних бобових рослин все більше личинок перетворюється в крилатих самок, які перелітають на вегетуючі багаторічні трави, де розвивається ще декілька поколінь безкрилих партеногенетичних самок. Осіннє зниження температури та зменшення часу світлого дня викликає появу безкрилих статевих осіб. Після запліднення самки відкладають по 8-12 яєць на багаторічних травах. Яйцекладка відбувається в жовтні та листопаді.

Швидкість розвитку горохової попелиці визначається метеорологічними умовами і наявністю їжі. У холодну погоду, весною і восени, розвиток затягується до 15 днів, а в середині літа він завершується за 8-10 днів.

При сприятливих умовах чисельність горохової попелиці на однорічних бобових швидко зростає, верх стебел, листки, бутони, молоді боби покриваються суцільними колоніями. Розвиток рослин припиняється, утворюється мало і меншого розміру бобів. Урожайність може знизитись удвічі від очікуваної.

Масове розмноження горохової попелиці стримують несприятливі кліматичні умови, ентомофаги та хвороби. В посуху при високій денній температурі (більше 30^оС) і низькій вологості повітря (35-40%) в розмноженні наступає літня депресія. Плідність самок різко знижується, утворюється більше крилатих самок.

Горохова попелиця слабо утримується на рослинах, тому велику частину їх струшує вітер, змиває дощ. При дощуванні змивається з рослин до 30% попелиць.

Значно зменшують чисельність горохової попелиці личинки мух- дзюрчалок. Для розвитку однієї личинки дзюрчалки потрібно біля 2000 попелиць. Їдять їх жуки та личинки сонечок, золотоочки а також знищують паразити.

Серед колоній нерідко виникає масова загибель від ентомофторових грибів (Entomophtora aphidis Hofm.).

З а х о д и б о р о т ь б и.

Однорічні бобові раннього посіву менш пошкоджуються. До переселення на них попелиці з багаторічних, рослини ранніх посівів стають більш розвиненими та зміцнілими, мають більш компенсаторні резерви. Менше пошкоджуються ранні сорти гороху та вики.

Хімічні заходи на горосі проводяться на початку бутонізації при заселенні 20% рослин, або при наявності 250 особин попелиці на 100 помахів

67

Таблиця 19. Горохова попелиця

сачком. За даними 2003 року, для боротьби з попелицею на горосі придатні: Актара 25WG, Акцент, Альтекс 100, Данадим, Децис (штефесин), Карате 050 ЕС, Сумі-альфа, Фастак 10% к.е., Фуфанон 57%, Ф’юрі.