Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6. Польове травосіяння

Польове травосіяння є найважливішою складовою частиною польової кормової площі. Початок його розвитку в Росії і в Україні припадає на XVIII — початок XIX ст. Багаторічні й однорічні кор­мові злакові і бобові трави дають корми вищої якості — сіно, сінаж, силос, корми штучного сушіння та ін. їх вирощування є основою розв’язання проблеми кормового протеїну у тваринництві. У лучно­му кормовиробництві на пасовищах і сіножатях домінують злакові, у польовому — бобові багаторічні трави Злакові культури викорис­товують здебільшого як компоненти травосумішей у ґрунтозахис­них, лукопасовищних і кормових сівозмінах.

Значення багаторічних трав зростає з поліпшенням умов зволо­ження. Однорічні трави, здебільшого у вигляді травосумішей, ви­рощують повсюдно, проте в степових районах площі посівів їх збі­льшуються. Тут однорічні трави мають перевагу перед багаторіч­ними, оскільки водоспоживання у більшості однорічних трав значно нижче, ніж у багаторічних. Вони краще витримують посуху, багато які з них ростуть і тоді, коли багаторічні трави припиняють ріст. Урожайність багато- і однорічних трав залежить від виду, сорту, умов живлення і зволоження. Без зрошення — 280 — 320, 450 — 500 ц/га, при зрошенні — 600 — 800 ц/га і більше.

За поживністю багаторічні й однорічні бобові і злакові трави приблизно рівноцінні (наприклад, поживність люцерни синьогіб- ридної і вики ярої, конюшини лучної, білої і підземної, суданської трави і стоколосу безостого та ін.).

Основоположником сучасного польового травосіяння є В.Р. Віль- ямс. Він не тільки розкрив значення польового травосіяння у зміц­ненні кормової бази, а й розробив теоретичні основи поліпшення родючості та фізичних властивостей ґрунту під впливом бобових і злакових багаторічних трав. Питання сучасного польового травосі­яння висвітлено у працях М.В. Максименка, М.В. Куксіна, М.М. Кулешова, М.Г. Андрєєва, В.М. Рабиновича, І.Й. Власюка, В.О. Черкасової, С.С. Рубіна, І.С. Шатилова, Г.С. Кияка, М.Ф. Лу- пашку, Г.М. Шекуна, Л.С. Мацюка, О.П. Микитенка, В.І. Мойсеєнка, В.К. Блажевського, Ю.К. Новосьолова, О.С. Новосьолової, М.С. Рого­ва, Г.Д. Харькова, О.В. Кузютина, А.О. Бабича, Г.П. Квітко, І.Ф. Підпалого, Б.С. Зінченка, В.І. Жаринова, В.С. Клюя, М.І. Бах­мата, В.Д.Бугайова та ін.

У польовому травосіянні використовують насамперед такі бага­торічні трави, як люцерна посівна і жовтогібридна, еспарцет, остан­нім часом — козлятник східний (галега), лядвенець рогатий, коню­шина лучна, буркун дворічний; із злакових здебільшого у травосу­мішах із бобовими — стоколос безостий, костриця лучна, грястиця збірна, тимофіївка лучна, пирій безкореневищний, райграс високий

і багатоукісний, житняк. З однорічних трав в одновидових посівах і травосумішах поширені суданська трава, райграс однорічний, мо­гар, вика озима і яра, буркун однорічний, однорічні конюшини — персидська (шабдар), олександрійська, інкарнатна, підземна, сера­дела. На жаль, однорічні конюшини в Україні і країнах СНД вико­ристовуються поки що мало через недостатню вивченість різних екотипів, не налагоджено насінництво.

Багаторічні трави, особливо бобово-злакові суміші, поліпшують родючість ґрунту (завдяки великій кількості кореневих і стерньових решток), його структуру. Однорічні трави поступаються перед ними за впливом на родючість ґрунту. Проте вони займають поле протягом року. Якщо порівняти кількість рослинних решток і елементів міне­рального живлення при паралельному вирощуванні протягом одна­кового періоду, то виявиться, що відмінності між багаторічними й од­норічними травами мінімальні, неістотні або їх немає зовсім. Причо­му вони можуть бути на користь як одних, так і других (табл. 55).

Таблиця 55. Порівняльна кормова й агротехнічна ефективність багаторічних і однорічних трав при паралельному вирощуванні

(за даними автора)

*Підсівання буркуну під кукурудзу. Використання — упродовж одного року.


Багаторічні й однорічні бобові трави при збиранні в оптимальні строки містять 160 — 220, злакові — 100 — 120 г перетравного проте­їну на 1 корм. од. Протеїнові трав’яні концентрати з бобових трав використовують для приготування концкормів.

Високоякісну зелену масу, сіно, сінаж, трав’яне (сінне) борошно часто вигідніше згодовувати худобі, ніж зерно. Це дуже важливий аспект кормовиробництва.