Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

14.1. Значення в системі кормовиробництва

Зернові кормові культури — основне джерело високоякісної си­ровини для виробництва концентратних комбінованих кормів. У кормовому балансі господарства, яке має всі основні види поголів’я тварин і частково птицю, концентровані корми становлять до 30 %. Масова частка концентратів у раціоні молочного стада залежить від загальної продуктивності худоби. Чим вона вища, тим більше в ра­ціоні концентрованих кормів. Разом із тим згодовування великої кількості їх коровам при надоях 4 — 5 тис. л молока зовсім невиправ­дане. Таку продуктивність корів, як показує виробничий досвід ав­тора, можна забезпечити згодовуванням зелених, особливо пасови­щних, грубих кормів (сіна, сінажу з добавкою солом’яної січки), які­сного силосу, коренеплодів. Борошнисті корми в невеликій кількості дають насамперед своєрідну «закваску» для кращої роботи перед­шлунків.

Бичків до заключної відгодівлі при наявності доброго пасовища і підгодівлі сіном або сумішшю сінної та солом’яної січки можна ви­рощувати майже без застосування концентрованих кормів. На мо­лочних фермах з надоями корів 3,5 — 4 тис. л молока концентровані корми в раціоні не повинні перевищувати 20 % його поживності в середньому за рік.

Свиней м’ясних кондицій можна вирощувати на зеленій масі (взимку на сінному борошні) конюшини і люцерни з додаванням кукурудзяної або ячмінної дерті. Лише у заключний період відгоді­влі кількість концентратів збільшують, дають соєвий або соняшни­ковий шрот чи екструдоване соєве зерно.

Досвід європейських країн показує, що можна замінювати зерно в концентрованих кормах трав’яною та іншою незерновою сирови­ною. При цьому масова частка зерна становить усього 27 — 30 до 40 %. Якби у вироблюваних в Україні концкормах цей показник не перевищував 40 — 45 %, це давало б величезну економію високоякіс­ного, але все-таки дорогого зерна кукурудзи, ячменю, гороху, сої, сорго, вівса, а також пшениці, значну кількість якої використовують на корм.

Основними зернокормовими культурами в Україні є кукурудза, ячмінь, овес, сорго, соя, горох. Велике значення у фуражному ба­лансі має зайняти кукурудза, яку заготовляють у вигляді подрібне­ної зерно-стрижневої маси і вологого зерна. Це дає змогу зменшити затрати праці на вирощування культури, різко знизити втрати зер­на, збільшити продуктивність збиральних агрегатів, розширити площі посівів кукурудзи. Наприклад, у спецгоспі з відгодівлі худоби с. Іваньки Маньківського району Черкаської області до 1988 р. її вирощували на зерно лише на площі 180 га. Збирання урожаю з наступним досушуванням, обмолочуванням качанів не давало змо­ги збільшити площу посіву. Перехід на нову технологію збирання і заготівлі подрібненої зерно-стрижневої маси дав можливість довес­ти площу посіву кукурудзи у господарстві до 450 — 550 га і знизити собівартість вирощування цієї культури.

Значно розширилися посіви сої завдяки роботі українських селек­ціонерів з виведення ранньостиглих і середньоранніх сортів. Виве­дено сорти з періодом дозрівання всього 85 — 90 днів. Використання сої (подрібненого зерна, шроту, соєвого молока) поряд із соняшнико­вою макухою і шротом, а також ріпаковим шротом дасть змогу під­вищити продуктивність худоби, свиней, птиці.

Неповністю ще використовуються можливості люпину, зерно яко­го містить до 50 % протеїну. Країни Заходу, зокрема Велика Брита­нія, купують насіння люпину сортів української селекції, тоді як на Поліссі його посіви займають незначні площі при урожайності, у 2 — 3 рази нижчій, ніж на сортодільницях. Те саме стосується і ви­рощування бобів у західних районах України.

Один кілограм зерна зернокормових культур відповідає 1 корм. од. і більше: ячменю — 1,2; кукурудзи — 1,34; сорго, сої, могару — більш як 1. Злакові багаті на крохмаль, цукри, кукурудза містить значну кількість жиру (7 — 9 %). Зернобобові багаті на протеїн ви­сокої біологічної цінності, містять значну кількість безазотистих екстрактивних речовин (БЕР).

Зерно злакових і бобових — джерело вітамінів групи В, Е, К. Зе­рно кукурудзи жовтих сортів містить каротин. Зола бобових багата на фосфор і кальцій. Перетравність жуйними тваринами органічної речовини у зернових дуже висока: злакових — 80 — 90, бобових — 85 - 90 %.