1.3. Породи овець

Завдяки біологічним особливостям овець собівартість виробни­цтва баранини нижча, ніж яловичини і свинини. Згідно з госпо­дарською класифікацією всі породи овець поділяють на такі гру­пи: тонкорунні, напівтонкорунні, напівгрубововні і грубововні.

В Україні в основному розводять такі породи овець: асканійську, прекос, цигайську, латвійську темноголову, гірськокарпатську, кара­кульську, сокільську, романівську, кросбреди, чорноголові, полварс.

М’ясна продуктивність овець залежить від годівлі. Утримання овець на природних гірських пасовищах з підгодівлею концентра­тами (по 400 — 500 г на голову за добу) сприяє формуванню у них добрих м’ясних властивостей. Забійний вихід становить 40 — 45 %. Від гірськокарпатських овець крім м’яса, молока, вовни одержу­ють овчини. Цю породу овець розводять у Закарпатській, Івано- Франківській, Львівській і Чернівецькій областях. Для поліпшен­ня породи гірськокарпатських овець схрещували з цигайськими баранами.