3.5. Оброблення свинячих туш методом крупонування

Крупонування — комбінований метод оброблення свинячих туш, коли найціннішу бокову і спинну частини шкури (крупон) відокремлюють від туші і використовують у шкіряному виробниц­тві. На решті частини туші шкура залишається, з неї видаляють щетину, дрібне волосся, епідерміс.

Після промивання туші частково занурюють спиною догори у шпарильний чан у люльках, які змонтовані на конвеєрі чана. Глибина занурення 15 — 20 см вище від лінії сосків. При цьому крупон не шпариться. Голови шпарять під душем, який змонтова­ний на всій довжині чана, тушу і голови шпарять за температури води 62 — 65 °С упродовж 3 — 5 хв. Волосся з обшпареної частини туші видаляють на скребмашинах. Із машин тушу вивантажують на стіл для ручного доочищення.

На столі ножем роблять надріз шкури по межі обшпареної час­тини туші, виділяючи крупон, і проводять забілування шийної частини для того, щоб можна було захопити шкуру фіксатором або ланцюгом. Крупон знімають на тих самих установках, на яких здійснюють повне знімання шкури. Після знімання крупону туші обпалюють з боку черевної частини в обпалювальних печах або спеціальними пристроями з таким розрахунком, щоб спинну час­тину, з якої знятий крупон, не піддавати дії високої температури.

Після цього туші подають на подальше оброблення.