11.2.1. Сухосольовий спосіб консервування

Сухосольовий спосіб — сухе засолювання, яке проводять солін­ням шкур, розстилаючи їх на стелажах і піддонах для кожного виду шкур окремо. Проте за незначної кількості шкур ВРХ і коней їх засолюють разом, так само як і шкури ДРХ.

Дуже бактеріально забруднені шкури консервують на окремих стелажах, як і шкури кнурів.

При консервуванні сухим засолюванням обряджені шкури роз­стеляють міздряним боком угору так, щоб головна (вороткова) части­на кожної наступної (верхньої) шкури була на головній частині по­передньої (нижньої), а огузкова — на огузковій. Старанно розправ­ляючи кінці, зморшки і загини шкур, посипають поверхню рівним шаром чистої сухої кухонної солі або сумішшю кухонної солі й анти­септика. Кожний штабель може формуватися впродовж трьох діб.

Шкури ДРХ для консервування укладають в одинарні або укрупнені штабелі одна на другу, міздряним боком угору, голов­ною частиною в один бік. Штабелі повинні мати невеликий схил до країв для стікання розсолу. Овчини з дуже забрудненою вовною (за наявності навалу) засолюють з укладанням шкур міздряним боком до міздряного. У цьому разі шкури з вовняного боку також посипають сіллю.

Іноді шкури укладають на соляну подушку заввишки 7 — 10 см. За всіх способів укладання штабель зверху посипають суцільним шаром солі (закривають). На нього кладуть штабельну картку або бирку із зазначенням номера штабеля, виду і кількості шкур, дати початку і закінчення комплектування (закриття) та розбирання штабеля, прізвища засолювача.

Сухе засолювання свинячих шкур можна проводити механізо­ваним способом у барабані марки Я8-ФКМ (рис. 11.4), сумішшю для соління, що складається з силіцієфториду натрію і кухонної солі (помелу № 1 або № 2) або їх суміші в будь-якому співвід­ношенні.

Сировину обробляють за дві стадії: засолювання і підсолюван­ня, між якими розсіл, що утворюється, відводять. Обряджені шку­ри завантажують у барабани поштучно за допомогою конвеєра або вручну. Суміш для соління добавляють не менше ніж за 3 — 4 прийоми у міру завантаження шкур. Барабан заповнюють шку­рами і сумішшю для соління не більше ніж на 0,55 його об’єму, причому суміші для соління завантажують 20 — 25 % від маси шкур. На стадії засолювання барабан обертається з частотою (36±1) хв^-1 протягом 2,0 — 2,15 год при безперервному зрошуванні його поверхні водопровідною водою. Температура сировини на стадії засолювання має становити 15 — 25 °С.

Після закінчення стадії засолювання барабан зупиняють, пе­ремикають на обертання з частотою (18±2) хв^—1 і крізь отвори в кришці відводять розсіл. Після цього в барабан завантажують су­міш для соління в кількості 10 — 15 % від маси парних шкур і при закритому люку обертають ще 10 — 15 хв. Підсолену сировину ви­вантажують на стелаж за частоти обертання (18±2) хв^—1, склада­ють на двосхилий піддон або візок для стікання на 3 — 6 год і по­дають на сортування.

Вміст вологи в консервованих шкурах ВРХ, коней і ДРХ має бути 46 — 48 %, а свиней — не більше ніж 48 %.

Сухосольовим способом урозстил, у теплий період року, коли їх відвантаження в мокросольовому вигляді не дозволяється, консе­рвують також шкури ДРХ.

Шкури ДРХ консервують у штабелях не менш як 2 доби, після чого штабель розбирають, шкури обтрушують від солі і розвішують на жердини для сушіння.

На жердинах шкури розвішують уздовж лінії хребта міздряним боком угору, ретельно розправляючи передні та бокові ділянки шкур: головну частину, поли і лапи.

Шкури розмішують на жердинах так, щоб у двох паралельних рядах головна частина їх спрямовувалась у різні боки, тобто голов­на частина шкур одного ряду розміщувалася напроти хвостів шкур другого ряду. ...

Для сушіння застосовують обчищені від кори, без сучків, рівні, гладенькі, круглі жердини діаметром 5 — 6 см.

Жердини зі шкурами розміщують на відстані не менш як 20 см одна від одної в один, два і більше ярусів без контакту шкур верх­ніх і нижніх ярусів. Жердини зі шкурами верхніх ярусів розмі­щують у проміжках між жердинами нижніх.

У процесі сушіння шкури час від часу переміщують на жерди­нах, опускаючи по черзі то один, то другий край, щоб підсушува­лися також ділянки шкур, що стикаються з жердиною. Для зруч­ності виконання цієї операції рекомендується кінці жердин робити три- або чотирикутними, щоб, повертаючи їх від однієї грані до іншої, можна було пересувати шкури на жердинах.

Шкуро-хутрову сировину сушать в умовах, що унеможливлю­ють потрапляння прямих сонячних променів на шкури.

Сушіння проводять в опалюваному приміщенні або під навісом на свіжому повітрі. Температура повітря в приміщенні 20 — 30 °С, відносна вологість 50 — 60 %. Приміщення для сушіння обладну­ють вентиляцію.

Забороняється сушити сировину під залізними дахами без теп­лової ізоляції, на землі, дротах і мотузках, розвішувати шкури ближче ніж 1 м від нагрівальних приладів.

Після того, як шкури просохнуть із міздряного боку, їх зніма­ють із жердин, не очікуючи повного просушування огузкової та головної частин, і підсушують у розгорнутому вигляді на жерди­нах, розстеляючи їх волосяним боком угору і періодично перевер­таючи із волосяного боку на міздряний, і навпаки. Положення шкур змінюють кілька разів, пересуваючи при цьому недосушені ділянки на висушені доти, доки шкури не підсохнуть рівномірно з обох боків по всіх площі.

Висушені шкури складають у сухому приміщенні в коло (кри­ничкою) — полами і лапами назовні. Через 2 дні сировину огля­дають, недосушені шкури підсушують. Вміст вологи в сухосоленій сировині 20 %.

Готову сировину сортують, складають у штабелі або тюки для відвантаження. Щоб уникнути ламання, розгинати і складати шкури слід дуже обережно, не допускаючи сильних перегинів по хребтовій лінії.

Забороняється тюкувати або складати в штабелі шкури відразу після сушіння без дводобового витримування, а також шкури з недосушеними ділянками.