11.3. Сортування, маркування і пакування шкур

Після закінчення консервування штабелі розбирають, шкури вистеляють на стіл-візок або на інші транспортні засобів і подають на дільницю сортування. Якщо шкіряну сировину консервують на піддонах, то її можна не здіймати, а разом з піддоном подавати на сортувальну дільницю. Дільницю для сортування сировини ство­рюють на добре освітленому місці, розміщеному напроти природ­ного джерела світла і обладнаному електричним освітленням (180 - 200 лм).

Дільницю обладнують вагами для зважування, столом для ре­єстрації результатів сортування, столами-візками, ножами, фар­бою для маркування, щіточками та ін.

Сортування шкіряної і шубно-хутрової сировини проводять згід­но з вимогами стандартів.

Під час сортування шкур їх розстеляють і оглядають з обох бо­ків, виявляючи дефекти (табл. 11.4), зважують і визначають масу шкур або вимірюють їх площу. Площу шкур вимірюють на спеціа­льних планшетах (рис. 11.6).

Дефекти шкур можна розділити на зажиттєві, які утворилися внаслідок захворювання шкури, за поганих умов відгодівлі худо­би, механічного пошкодження, а також технологічні, що виника­ють у процесі знімання шкури, її консервування і зберігання.

Визначення виходу маси і площі шкур. Масу або площу шкур залежно від способу консервування перераховують на їх ма­су або площу в парному стані, користуючись коефіцієнтами, наве­деними в табл. 11.5.

Маркують шкуру з міздряного боку. Реквізити сортування ма­ють відповідати ГОСТ 28425—90. За погодженням з покупцем до­пускається змінювати реквізити (сорт, маса, шерстність тощо). Ре­зультати сортування записують у бланки-накладні. За погоджен­ням зі споживачем допускається:

♦ сортування і маркування парної сировини і постачання пар­них і тузлукованих шкур без підсолювання;

♦ зміна порядку маркування шкур.

Шкури вважаються правильно розсортованими, якщо при пере­вірці відхилення від показників, зазначених при маркуванні, не перевищуватимуть за масою або за площею ±2 %; за сортністю (у межах суміжних сортів) для ІІІ та IV груп і свинячої шкірсиро­вини ±8 %, для І і II груп, ураховуючи овчину, ±5 %; за шерстністю і тониною шерсті ±5 %.

Сировину клеймують відповідно до чинних ветеринарних правил.

Після сортування і маркування шкури пакують або в неупако- ваному вигляді транспортують до ділянки накопичення партій, що відвантажуються.

Пакування сировини проводять згідно з ГОСТ 28425-90.

Норма пакування шкіряної і шубно-хутрової сировини, а також бирки на тюках мають відповідати стандартам.

При пакуванні в один тюк двох шкур, засолених мокрим спосо­бом, їх розстеляють міздряним боком униз, укладають одну на од­ну, сумістивши головну частину, хвости і лапи.

Укладені таким чином шкури складають поперек лінії хребта, щоб задні лапи були трохи вище від верхніх западин передніх лап, тобто у зоні шийної частини.

Головну частину верхньої шкури підвертають усередину. Потім шкури вдруге складають поперек лінії хребта і головну частину другої (нижньої) шкури підвертають усередину. Отриманий у та­кий спосіб півпакет видовженої форми згортають полами всере­дину тюка до зіткнення їх одна з одною, а потім складають навпіл

і тюк перев’язують.

При пакуванні в один тюк більше двох шкур, засолених мок­рим способом, їх розстеляють міздряним боком униз. Другу шкуру укладають на першу врозгін на 1/3 її ширини з таким розрахун­ком, щоб головні частини обох шкур лежали поряд. Решту шкур укладають по середині.

Укладені таким чином шкури складають поперек лінії хребта так, щоб огузки і задні лапи опинилися трохи вище верхніх запа­дин передніх, тобто в зоні шийної частини.

Головні частини двох верхніх шкур завертають усередину, по­тім шкури вдруге складають поперек лінії хребта і головні части­ни двох нижніх шкур також завертають усередину. Після цього поли завертають усередину до зіткнення одна з одною, складають навпіл і перев’язують.

Тюки перев’язують навхрест цілими міцними мотузками. При пакуванні овчин і козлин, засолених мокрим способом, шкури роз­стеляють міздряним боком униз, огузками в протилежні боки так, щоб одна шкура накривала іншу приблизно на 3/4 її ширини. В такій послідовності укладають 6 — 8 шкур, а потім зверху по сере­дині кладуть дві шкури для закріплення тюка. Після цього завер­тають з обох боків краї шкур, згортають їх у компактний тюк і пе­рев’язують навхрест, так само, як і велику сировину, засолену мо­крим способом.

Під час пакування сировину, яку засолюють мокрим способом, підсолюють сумішшю для соління або сухою кухонною сіллю.

Дрібну сировину, засолену сухим способом, укладають у тюки хребтовою частиною всередину, лапами і полами назовні з розго­ном у довжину. Шкури укладають трохи навкіс у вигляді літери «х». Не дозволяється перегинати шкури. Головні частини і огузки не повинні виступати за тюк. Дві перші шкури знизу укладають міздряним боком назовні в розгорнутому вигляді головними діля­нками всередину, врозгін по довжині. Зверху на тюк кладуть дві шкури в розгорнутому вигляді так само, як і дві нижні шкури. Крайні верхні і нижні шкури вибирають із низькосортної сирови­ни. Тюк перев’язують мотузкою в два хрести.

При пакуванні шкур для відвантаження на піддонах сировину підбирають за видами і способами консервування.

Консервовані шкури великої рогатої худоби укладають на під­дони по хребту волосяним покривом усередину, завертаючи кінці шкури від огузка по розміру піддона. Укладають шкури хребтовою частиною в протилежні боки таким чином, щоб краї піддонів були різними. Головну і огузкову частини сировини укладають в різних напрямках через визначену кількість рядів. Краї піддонів мають бути однакової висоти. Укладені на піддони шкури накривають шкурою врозстил волосяним покривом угору.

Свинячу і дрібну сировину укладають на піддон згідно з його розмірами. Піддон накривають зверху шкурами волосяним по­кривом угору. На піддон розміром 1200 х 800 мм укладають таку кількість шкур: великих — 30 — 50 шт., дрібних — 100, свиня­чих — 200 шт.

Висота пакета шкур без урахування висоти піддона становить до 850 мм, з урахуванням висоти піддона — 1000 мм. Маса пакета без піддона 600 — 1000 кг.

За домовленістю постачальника і споживача допускається змі­нювати кількість шкур на піддоні, висоту і масу пакета зі шкурами.

Для пакування шкур на піддоні використовують технічну капро­нову стрічку ЯКТП-25-100, льняні або бавовняні мотузки. Шкури на піддоні перев’язують у трьох місцях — двічі за довжиною і один раз по ширині. Стрічку або мотузку закріплюють до піддону, кінці стріч­ки зв’язують зашморгом, потім перев’язують дротом і пломбують. На один піддон використовують близько 16 м стрічки або мотузки.

Партії сировини, які підлягають відвантаженню, складають у криті приміщення, щоб забезпечити їх кількісне і якісне зберігання.

Покрівля, стіни і вікна приміщення мають бути полагоджені і не пропускати атмосферних опадів. У літній період року їх затем­нюють. Допускається накопичення шкіряної сировини під наві­сами, які захищають її від сонячних променів і атмосферних опадів.

Як виняток допускається накопичувати сировину, засолену мокрим способом, на критих майданчиках на підтоварники за температури повітря понад 20 °С не більше ніж 15 днів.

Усю шкіряну сировину, незалежно від тривалості накопичення, складають на підтоварники окремо за способами консервування.

Шкури, засолені мокрим способом, до відвантаження можуть бути складені у штабелі заввишки 2 м. У теплий період року шта­белі слід накривати рогожею або мішковиною, зволоженою конце­нтрованим сольовим розчином.

У теплий період року накопичення в штабелях допускається не більше ніж 1 місяць. Якщо сировина зберігається понад 1 місяць, то штабель розбирають, шкури оглядають і за потреби підсо­люють, знову складають або пакують у тюки для відправлення.

Якщо у теплий період року тюковану сировину не буде відван­тажено протягом 20 днів, то її потрібно розтюкувати, проглянути і в разі потреби вдруге підсолити, а сировину, засолену сухим спо­собом, — підсушити.

При тривалому зберіганні шкіряної сировини на м’ясокомбінатах потрібно здійснювати постійний контроль за станом шкур у штабе­лях, систематично реєструвати температуру в середині штабеля і в приміщенні. Якщо температура в середині штабеля перевищує тем­пературу приміщення, то такий штабель беруть під особливий на­гляд. За підвищення температури в середині штабеля до 27 °С і ви­ще штабель негайно розбирають, підсолюють шкури, засолені мок­рим способом, або підсушують при засолюванні сухим способом. Така сировина підлягає негайному відправленню для переробки.

Перед відвантаженням перевіряють надійність пакування.

Сировину, засолену мокрим способом, яка має ознаки бакте­рійного псування, відвантажують після переконсервування.

Відвантаження шкур. Консервовану сировину транспортують автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом.

Шкіряну сировину, шубні і хутрові овчини відвантажують згідно з договором і вимогами стандартів. Кожна партія сировини супро­воджується ветеринарним свідоцтвом, описом сировини в кожному тюку, якщо в ньому більше ніж одна шкура. На кожній шкурі має бути нанесене клеймо, що засвідчує забій тварин на м’ясокомбінаті.

Перевозять сировину відповідно до ветеринарно-санітарних правил і правил перевезення вантажів, що діють на транспорті, який використовується.