12.12.2. Виробництво ліверних ковбасних виробів
Ліверні ковбасні вироби виготовляють із фаршу, який отримують переважно із попередньо звареного м’яса і субпродуктів. Фарш ліверних ковбасних виробів має тонкоподрібнену мазеподібну ніжну консистенцію, жовтувато-сірий колір і специфічний смак.
Ліверні ковбасні вироби виготовляють у ковбасній оболонці — ліверні ковбаси або без оболонки — паштети. Паштети за формою подібні до м’ясних хлібів і також формуються у металеві форми і запікаються.
Виробництво ліверних ковбас. Сировина. Сировиною для виробництва ліверних ковбасних виробів є знежилована яловичина і свинина, субпродукти (печінка, легені, рубці, свиняча щоковина, шкурка та ін.), топлений жир, шпик, білкові препарати, пшеничне борошно, крохмаль, яйця та яєчні продукти, кухонна сіль, цукор, спеції, крупи.
М’ясо і субпродукти використовують в остиглому, охолодженому або замороженому стані.
Технологічну схему виготовлення ліверних ковбас наведено на рис. 12.22.
Заморожені субпродукти розморожують у холодній воді або на повітрі, розкладаючи їх в один шар на столах або стелажах за температури (8 ± 2) °С протягом 20 — 24 год. Розморожування вважається закінченим, якщо температура у товщі шматків становить 1 °С.
Субпродукти зачищають від забруднень і щетини, а рубці — від слизової оболонки. Потім їх вимочують у холодній воді 2 — 3 год. Після вимочування печінку очищають від плівок, жовчних проток, великих кровоносних судин, лімфатичних вузлів, промивають проточною водою і нарізають на шматки масою 300 — 500 г.
Сировину, яку застосовують для виробництва ліверних виробів, варять недовго (бланшують) або тривалий час. Бланшують сировину, що не містить грубих сполучнотканинних утворень (м’ясо, щоковина, печінка). Тривалість бланшування у воді за температури близько 100 °С становить 15 — 20 хв. Сировину, в структурі якої є грубі сполучнотканинні утворення, піддають тривалому варінню (3 — 5 год) для її розм’якшення. Отриманий бульйон упарюють і добавляють у фарш.
Нагріта в процесі варіння або бланшування сировина може надалі тривалий час зберігати температуру, яка зумовлює розвиток мікроорганізмів, тому процес виготовлення ліверних ковбас потрібно проводити якомога швидше.
Застосовують два способи виробництва ліверних ковбас: холодний і гарячий.
Рис. 12.22. Технологічна схема виготовлення ліверних ковбас |
За холодного способу сировину спочатку варять, а потім охолоджують до температури не вище ніж 12 °С і після цього направляють у виробництво. Якщо за рецептурою до ліверних ковбас потрібно добавляти бульйон, то його охолоджують до якомога низької температури (практично не вище ніж 18 — 20 °С). Бульйон добавляють при кутеруванні сировини. Температура сировини після кутерування має становити не вище ніж 10 — 15 °С.
За гарячого способу сировину після жилування і варіння направляють для подальшого оброблення в гарячому стані. Виробничий процес ведуть так, щоб сировина до початку варіння батонів зберігала температуру не нижче ніж 50 °С. Бульйон після упарювання і до моменту завантаження в кутер повинен мати температуру не нижче ніж 80 °С.
Перед подрібненням на вовчку сировину до або після варіння звільняють від грубих сполучнотканинних утворень, хрящів, кісток тощо.
У кутер або кутер-мішалку до сировини за рецептурою добавляють сіль, спеції, концентрований бульйон згідно з рецептурою. Тривалість кутерування 5 — 8 хв. До кінця кутерування утворюється маса мазеподібної консистенції. Після шприцювання і в’язання ковбасні батони варять у воді в котлах або гострою парою у камерах за температури 80 — 85 °С протягом 40 — 60 хв залежно від діаметра батонів. Температура в товщі батонів до кінця варіння має становити 72 — 73 °С. Після варіння ковбасу охолоджують під душем протягом 15 — 20 хв, а потім направляють у камери охолодження з температурою повітря 2 — 4 °С. Температура охолоджених ковбас 5 — 6 °С. Батони ліверної ковбаси за зовнішнім виглядом повинні бути з чистою поверхнею, без пошкоджень оболонки, плям і напливів. Фарш на розрізі має бути однорідний, колір сірий, смак приємний, у міру солоний (вміст солі в межах
1,5 — 2,5 %), запах прянощів виражений, без сторонніх присмаку і запаху.
Для виробництва ліверної яєчної та інших ковбас можна використовувати сире м’яса і щоковину. Для цього м’ясо і щоковину в сирому вигляді подрібнюють на вовчку з отворами у вихідній решітці 3 мм або 16 — 25 мм, солять, додаючи 2 кг кухонної солі і 5 г нітриту натрію (у розчині) на кожні 100 кг сировини.
Посолене м’ясо витримують 1 — 2 доби за температури 2 — 4 °С і подрібнюють спочатку на вовчку з отворами діаметром 2 — 3 мм, а потім на кутері 5 — 7 хв з додаванням спецій та необхідних компонентів згідно з рецептурою. За потреби фарш ліверних ковбас подрібнюють у машинах тонкого подрібнення.
Фарш ліверних ковбасних виробів макроскопічно однорідний. Це спрощує механізацію виробничого процесу. Застосування по- токово-механізованої лінії для виготовлення ліверних ковбас III сорту з м’якушевих субпродуктів дає змогу різко скоротити витрати часу на бланшування сировини, виключає затрати праці на транспортні операції. Знежиловану сировину подрібнюють на вовчку і шнековим конвеєром подають у відцентрову машину АВЖ, де сировина подрібнюється і вариться гострою парою за температури 80 — 96 °С. Потім ротаційний насос направляє сировину по трубопроводу до другої відцентрової машини, що виконує роль кутера, а звідти — у змішувач із дозатором спецій для упорядкування фаршу. Потім фарш надходить у шприц безперервної дії.
Оболонки, наповнені фаршем, формують, перев’язують і навішують на рами. Варять і охолоджують ковбаси так само, як і за гарячого (холодного) способу виробництва. Продуктивність лінії залежно від сировини становить 300 — 500 кг/год.