7.6. Порядок формування статутного фонду

Важливий крок у започаткуванні підприємства — формування статутного (фонду. Формування статутного фонду регулюється чин­ним законодавством, установчим договором і статутом підприємст­ва. Розмір статутного фонду визначається установчими документа­ми. Проте розмір статутного фонду господарських товариств (това­риств з обмеженою відповідальністю — ТзОВ, акціонерних това­риств — АТ та інших видів товариств) визначається законом. Так, статутний фонд ТзОВ і АТ не може бути меншим ніж відповідно 625 і 1250 неоподаткованих мінімумів доходів.

Статутний фонд створюється за рахунок внесків засновників (учасників) і може поповнюватися за рахунок прибутків, додаткових вкладів учасників, спонсорських та інших внесків. Найпоширені­шими джерелами формування статутного фонду є власні кошти або матеріальні ресурси засновників.

Статутний фонд може формуватися за рахунок.

► грошових коштів;

► майнових та фінансових прав і зобов’язань;

► внесеного майна;

► нематеріальних цінностей.

Усі внески в статутний фонд, за винятком внесків у грошовій фор­мі, повинні мати акт оцінки вартості внесених засобів. Цей акт і су­ма оцінки внеску погоджуються з усіма засновниками. Якщо одним із засновників є державне підприємство або підприємство з участю державної власності, то вартість внеску оцінюється за методикою Фонду державного майна і узгоджується з ним.

Вартість нематеріальних внесків (торговельна марка, рецепт, технологічний прийом, «ноу-хау») оцінюється незалежним експер­том. Вартість внесених будівель, транспортних засобів та інших ос­новних засобів можуть визначати органи технічної інвентаризації, незалежні експерти, комісійні магазини. Проте у будь-якому разі результати оцінки затверджують усі засновники.

Порядок формування статутного фонду визначається установчи­ми документами та статутом підприємства. При створенні господар­ських товариств чинним законодавством передбачене обов’язкове внесення в рахунок статутного фонду платіжних засобів і майна в сумі не менше ніж 30 % мінімального статутного фонду. Впродовж року всі засновники мають зробити внесок до статутного фонду у пов­ному розмірі. Зміна розміру статутного фонду будь-якого суб’єкта підприємництва до закінчення його формування або використання цього фонду на покриття поточних витрат не допускається.

Формування статутного фонду та господарсько—майнового ком­плексу в сільській місцевості, особливо в реформованих підприємст­вах, має деякі особливості.

Окрім формування статутного фонду підприємства формують матеріальну основу для ведення виробничої та інших видів діяль­ності. Певною особливістю формування майнових комплексів сіль­ськогосподарських підприємств у сучасних умовах є використання орендних відносин. Фактично майновий комплекс багатьох рефор­мованих сільськогосподарських підприємств формується з двох ве­ликих частин: майнового комплексу засновників (статутний фонд та інші внески) та орендованих засобів і ресурсів, а також із орендова­ної землі.

Земля орендується згідно із Законом України «Про оренду зем­лі». У договорі оренди обов’язково зазначають таке:

► об’єкт оренди — місцерозташування ділянки, її межі та обліко­во-кадастрові параметри;

► суб’єкти оренди — орендодавець та орендар, їхні назви та юридичні адреси;

► термін дії договору та умови дострокового розірвання угоди;

► орендна плата — розмір, умови виплати, змін, індексації, від­строчка;

► умови використання землі, збереження якісних параметрів;

► умови повернення земельної ділянки після закінчення дії оренди або у разі дострокового розірвання договору;

► додаткові умови та обмеження щодо використання орендованої земельної ділянки;

► додаткові умови та розподіл відповідальності за ризиками та втратами від непередбачуваних обставин;

► відповідальність сторін.

Договір оренди землі підлягає обов’язковій реєстрації у виконав­чих комітетах відповідних або державних адміністраціях за місцем розташування земельної ділянки. Проте необхідні для реєстрації документи подаються у відповідні відділи земельних ресурсів. Саме ці відділи виконують усю технічну роботу, пов’язану із державною реєстрацією договорів оренди землі.

Оренда майна, що передається у використання юридичній особі, регламентується не так жорстко, як оренда землі. Власники майно­вих паїв або спільного майна можуть укладати договір оренди спі­льно або кожен окремо. У разі спільного надання майна в оренду власники укладають договір про спільне володіння майном і визна­чають розпорядника. Рішення про оренду майнових комплексів спіль­ного використання ухвалюють виключно одноголосно збори власни­ків. У договорі оренди зазначають всі умови, передбачені Цивіль­ним кодексом України.