1.5. Поняття інвестиційного ринку, класифікація його видів

Інвестиційний ринок у сучасній ринковій економіці є одним із найважливіших сегментів загального ринку. Він складається з великої кількості виробничих, комерційних, фінансових, інституціональних та інформаційних структур, що взаємодіють на основі норм інвестиційного бізнесу.

Інвестиційний ринок (ІР)(ринок інвестицій та ринок інвестиційних товарів) – це сукупність економічних відносин між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг.

ІР складається з:

1. Ринків об’єктів реального інвестування:

- прямих капітальних вкладень;

- цілісних майнових комплексів (об’єктів, що приватизуються);

- нерухомості;

- інших об’єктів реального інвестування.

2. Ринків об’єктів фінансового інвестування:

- фондовий ринок;

- грошовий ринок.

Формою інвестування на ринку прямих капітальних вкладень виступають капітальні вкладення у всіх видах – нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення.

Предметом реального інвестування на ринку цілісних майнових комплексів (об’єктів, що приватизуються) виступають не всі об’єкти приватизації, а тільки ті з них, які повністю продаються на аукціонах, за конкурсом або повністю викуповуються трудовими колективами в обмін на приватизаційні чеки і грошові кошти. Ті об’єкти, які спочатку акціонуються (корпоратизуються), а потім реалізується у вигляді пакетів акцій є об’єктом інвестування через механізми фондового ринку.

На ринку нерухомості здійснюються операції з продажу квартир, офісів, дач, земельних ділянок.

Ринок інших об’єктів реального інвестування пов’язаний з такими операціями як інвестування в предмети колекціонування (художні твори, антикваріат, нуміназматичні цінності), дорогоцінні метали і камені та інші матеріальні цінності.

Фондовий ринок (або ринок ЦП) – інвестування коштів у придбання ЦП, активна приватизація великих державних підприємств шляхом приватизації і акціонування.

Грошовий ринок – депозитні внески, конвертована валюта.

Ринок інвестицій (обмін інвестиціями) характеризується пропозицією інвестицій (капіталу) із боку інвесторів, що виступають у даному випадку як продавці, і попитом на інвестиції з боку потенційних учасників інвестиційної діяльності, які виступають у ролі покупців інвестицій (капіталу).

На практиці існує два види інвестиційного попиту: потенційний та конкретний.

Потенційний попит виникає при відсутності намірів юридичної або фізичної особи при наявності доходу (прибутку) направляти його на інвестування. Такий попит називається формальним та виступає як інвестиційний потенціал – джерело для майбутніх інвестицій.

Конкретний попит (пропозиція капіталу) – характеризується конкретною реалізацією намірів суб'єктів інвестиційної діяльності на ринку.

Необхідною умовою, яка властива ринковим відносинам конкурентного типу, при відносно стабільному інвестиційному попиті є випереджаючий розвиток інвестиційної пропозиції.

Врівноваження інвестиційного попиту та пропозиції проходить через механізм ціноутворення, який виникає та діє тільки в умовах вільних конкурентних ринків, які передбачають організацію обміну товарами на основі врівноваженого попиту та пропозиції. Наприклад, інвестиційний попит на конкретний об'єкт вкладання перевищує пропозицію. В умовах конкурентного ринку це, у свою чергу, обумовить підвищення цін даного інвестиційного товару, а висока ринкова вартість інвестиційного товару є свідченням його привабливості з точки зору найбільшої віддачі інвестицій. З іншого боку, переливання капіталу (інвестицій) у певну "ефективну" точку інвестиційної сфери приведе у кінцевому підсумку до розширення даного інвестиційного товару і відповідного зниження його ціни.

Купівля-продаж капіталу на ринках інвестицій здійснюється виходячи з розрахунку отримання доходу у майбутньому, який перевищує рівень доходу на даний час. Тимчасово абстрагуючись від процесів перетворення інвестицій у продукт інвестиційної сфери, відносини, що виникають у результаті руху інвестиційного капіталу, можна записати формулою:

І (І_Т, І_Г, І_МП) …Д_і, де

І (І_Т, І_Г, І_МП) – інвестиції в товарній, грошовій формі або у формі майнових прав;

Д_і – доход від інвестиційної діяльності.

У момент реалізації інвестицій (продажу інвестиційного капіталу) на ринку їм протистоїть ринок інвестиційних товарів або об'єктів ІД. Ці товари неоднорідні і можуть існувати як у грошовій, так і в натурально-матеріальній формі. Основним фактором, який визначає масштаби функціонування інвестиційних товарів є їх сукупна пропозиція, яка породжує інвестиційний попит. Тобто виробництво інвестиційних товарів приносить доходи, які створюють попит відповідно до виробленої вартості. Однак тотожність інвестиційного попиту й пропозиції витримується лише у масштабах ринку в цілому. Індивідуальні (конкретні) попит та пропозиція можуть не збігатися. Диспропорції попиту та пропозиції регулюються ринком інвестиційних товарів через реакцію цін та надлишок або нестачу цього виду товару. Операції на ринках інвестиційних товарів можна записати у вигляді такою формули:

І (І_Т, І_Г, І_МП) – ІТ … Д_і, де

І (І_Т, І_Г, І_МП) - інвестиції в товарній, грошовій формі або у формі майнових прав;

ІТ – інвестиційний товар;

Д_і – доход від інвестиційної діяльності.

Запропонована формула означає, що інвестування (вкладення) інвестицій І (І_Т, І_Г, І_МП) – ІТ через певний період часу дає доход (... Д_і);

Функціонування ІР здійснюється через інфраструктуру, яка формує інформаційне та обслуговуюче середовище, що дозволяє інвестору працювати з мінімальним ризиком. В інфраструктурі ІР можна умовно виділити регулюючу, функціональну та інформаційну складові.

Регулююча складова інфраструктуриздійснює впорядкування інвестиційних відносин шляхом установлення правил, стандартів та критеріїв поведінки на ринку, та яка включає в себе: державні органи регулювання ринку інвестицій (Кабінет Міністрів, НБУ, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Фонд державного майна, Антимонопольний комітет), які виконують на ринку законодавчі, ліцензійні та наглядові функції та процедури..

Функціональна складова інфраструктури ІР – це фінансово-кредитні інститути та сервісні організації, які здійснюють спеціалізовану діяльність із:

- залучення тимчасово-вільних коштів на фінансування інвестиційних проектів;

- створення правових, економічних і організаційних умов для сталого розвитку СГ;

- співробітництва з міжнародними, іноземними та українськими організаціями;

- забезпечення проведення техніко-економічних експертиз програм та проектів підприємницької діяльності, консультаційної підтримки підприємців із юридичних питань, ведення звітності, оподаткування та пошуку ефективних джерел фінансування;

- страхування проектних та кредитних ризиків;

- сприяння розвитку ринкових відносин через створення, підтримку та розвиток малих та середніх приватних підприємств тощо.

Інформаційна складова інфраструктури ІР включає в себе ділові видання, Інтернетсайти рейтингових систем привабливості підприємств тощо.