Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

6.2. Характеристика аудиторського ризику

Ризик проведення аудиторської перевірки являє собою ризик ауди­тора, пов'язаний з підготуванням неправильного висновку за фінан­совими документами. Автори монографії "Аудит Монтгомері" Ф. Л. Дефліз, Г. Р. Дженік та ін. [19] розглядають загальний ауди­торський ризик, як сукупність двох видів: ризику від наявних фаль­сифікованих фінансових документів і ризик від того, що аудитор не зможе їх виявити. Перший вид ризику не підлягає контролю з боку аудитора. Аудитор оцінює ризик, який має відношення до підприєм­ства, проте не може ніяк його змінити. Другий вид ризику має назву ризику невиявлених викривлень. Він може контролюватися аудито­ром шляхом вибору і проведення відповідних аудиторських проце­дур, спрямованих на формування конкретних висновків за діловими операціями і бухгалтерськими балансами. Ризик наявності викрив­лень у фінансових документах має два аспекти: внутрішній і ризик у разі контрольної перевірки.

Українські фахівці розглядають загальний аудиторський ризик як сукупність властивого ризику, ризику контролю, ризику невияв- лення викривлень.

У національному нормативі аудиту № 12 "Оцінка системи внут­рішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з його ефек­тивністю і функціонуванням" [7, с. 87] наводяться характеристики цих термінів.

Властивий ризик — це здатність залишку на певному бухгал­терському рахунку або за певною категорією операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими показниками у комплексі з перекрученнями на інших рахунках чи за операціями, з припущенням, що до них не застосовуватимуться заходи внутріш­нього контролю підприємства.

Ризик контролю — це ризик від неефективності внутрішнього контролю. Адже система внутрішнього контролю і аудиту не завжди функціонує ефективно, і помилки які можуть трапитися у системі бухгалтерського обліку підприємства, могли бути своєчасно попере­джені та виправлені персоналом підприємства.

Ризик невиявлення викривлень полягає в тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки за залишками на певному рахунку і за певною операцією.

Аудиторський ризик можна класифікувати за такими ознаками:

1) контроль з боку аудитора;

2) час виникнення ризику;

3) ступінь ризикованості;

4) ставлення до підприємства, що перевіряється;

5) ставлення до аудиторського підприємства.

1. Контроль з боку аудитора. За цією ознакою ризик розподі­ляється на такий, що контролюється і не контролюється аудитором. Властивий ризик і контрольний ризик не підлягає перевірці з боку аудитора. Аудитор може лише оцінити його, але не може ніяк його змінити.

Ризик невиявлення помилок може контролюватися аудитором шляхом вибору і проведення відповідних процедур. Але якщо ауди­тор працює з.підприємством, що перевіряється тривалий лас (5—,6 . тор працюєз підприємством,ЩоперевТряегься тривалий час (5-ороків),то він сп ризик контролю підприємства-клієнта. Це досягається постійними консультаціями щодо напрямків подальшого розвитку підприємства- клієнта.

2. За часом виникнення аудиторський ризик можна класифіку­вати як такий, що виник до початку аудиторської перевірки (ризик властивий та ризик контролю) і під час її проведення (ризик невияв­лення).

3. За ступенем ризикованості не існує підприємств, які б мали однаковий ступінь ризику під час проведення аудиторської пере­вірки. На кожному підприємстві рівень ризику завжди буде різним.

Його можна класифікувати як високий, середній, низький. Проте така класифікація є дуже узагальненою і може бути значно розширена.

4. Стосовно підприємства, що перевіряється, ризик може бути внутрішнім, тобто такий, що виникає на підприємстві, та зовнішнім.

До внутрішнього відноситься ризик контролю та властивий ризик, до зовнішнього — ризик невиявлення викривлень.

5. Стосовно аудиторського підприємства ризик класифікується як протилежний за попередньою ознакою. Для аудиторського підпри­ємства властивим ризиком буде ризик невиявлення викривлень, а зовнішнім — ризик властивий та ризик контролю.