6.3.2. Оцінювання ризику при контролі

Положення національного нормативу аудиту № 12 "Оцінка си­стем внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування" вимагають від аудитора оцінюван­ня ризику невідповідності внутрішнього контролю в два етапи: по­переднє та остаточне оцінювання ризику невідповідності внутрішнього контролю.

Стадії

1. На першій стадії аудитор повинен оцінити ризик невідповід­ності внутрішнього контролю для кожного суттєвого залишку за бухгалтерськими рахунками або суттєвою операцією.

Проводячи попереднє оцінювання, аудитор використовує такі тести:

— перевірка первинних документів;

— проведення опитування і спостереження стосовно процедур внутрішнього контролю, стосовно яких немає змоги провести наскрізну перевірку;

— повторення процедур внутрішнього контролю.

Під час збирання доказів функціонування системи внутрішнього контролю аудитор враховує спосіб їх отримання, послідовність, з якою вони накопичувалися протягом певного періоду, та досвід особи, яка отримала такі докази.

Аудитор фіксує у робочих документах зібрані відомості про систе­му обліку і внутрішнього контролю, розраховує ризик невідповід­ності внутрішнього контролю. Якщо ризик невідповідності внутріш­нього контролю оцінюється аудитором як незначний, він пояснює в документах обгрунтування своїх висновків.

2. На другій стадії аудитор постійно переглядає правильність зробленого ним оцінювання ризику невідповідності внутрішнього контролю, до самого моменту завершення підготовки аудиторського висновку, і вносить відповідні корективи.

Оцінювання властивого ризику невідповідності внутрішнього кон­тролю бажано вести згідно з додатками № 16, 17.