4.5. Висоти точок
Для визначення положення точки на фізичній поверхні Землі використовують третю координату - висоту точки.
Висота точки - відстань по прямовисному напрямку від неї до основної рівневої поверхні (рис. 4.6).
|
Рисунок 4.6 - Висоти точок земної поверхні |
В країнах СНД за основну рівневу поверхню приймають рівень у Фінській затоці Балтійського моря, за яким ведуть спостереження в Кронштадті за допомогою мореографа-регістратора, що установлений в спеціальному павільйоні біля мосту через Обводний канал. В 1840 році на мосту Обводного каналу закріплено футшток-рейку з поділками, що встановлена прямовисно так, щоб її нижній кінець був занурений у воду. Середній рівень моря відповідає нулю Кронштадського футштока, який прийнято за вихідний пункт нівелірних мереж.
У випадку, коли висоти точок визначені не від основної рівневої поверхні, а від будь-яких інших, то такі висоти називаються умовними.
Висоти точок вважають позитивними, якщо точки місцевості розміщені вище рівневої поверхні (точка С). Якщо точки розміщені нижче рівневої поверхні, то їх вважають від’ємними (точка В).
Перевищенням точки називають висоту її над іншою точкою земної поверхні
Перевищення може бути позитивним або від'ємним в залежності від взаємного розміщення точок на земній поверхні.