8.4. Вимірювання довжини ліній стрічками і рулетками

Лінії на місцевості в крайніх точках в залежності від строку їх збе­реження закріплюють кілками, стовпами, обрізками арматури і труб. На початку і в кінці лінії кілки забивають врівень з поверхнею землі. Щоб швидше знайти точку, біля основного кілка забивають сторожок, тобто кі­лок, що піднімається над поверхнею землі на 15...20 см. На сторожку пи­шуть номер точки. Навколо кілочків роблять канавку завглибшки 8...10 см у формі круга діаметром 50...60 см або трикутника з сторонами 50...60 см.

Перед безпосереднім вимірюванням лінії довжиною більше 500 м її провішують через кожні 100 м, інакше замість прямої буде ламана лінія, яка має більшу довжину, ніж пряма. Провішують лінію способом «на се­бе». Кожну лінію вимірюють двічі, в прямому і зворотному напрямах. Різ­ниця між окремими результатами не повинна перевищувати

Перед початком вимірювань стрічку або рулетку розмотують і натя­гують в напрямі вимірюваної лінії. Стрічку потрібно старанно укладати по створу лінії і не допускати провисання, перекручення і вигинів. Передній вимірувальник бере в одну руку стрічку, а в другу 5 (10) шпильок. Задній вимірувальник суміщає нульовий штрих стрічки з початком вимірюваної лінії, вставляє в проріз свою єдину шпильку і втикає її по можливості гли­бше в землю. Потім рукою показує передньому вимірувальнику, як покла­сти стрічку, щоб вона була в створі поставлених віх. Передній виміруваль- ник струшує стрічку і натягує її на себе з силою, яка приблизно дорівнює силі натягування стрічки при компаруванні. Натягуючи стрічку, треба сте­жити за тим, щоб не змістити і не похилити задню шпильку. Через проріз в кінці стрічки проти 20-го штриха втикають в землю першу шпильку. Так довжину стрічки відкладають на лінії перший раз. Витягнувши передню шпильку і звільнивши передній кінець стрічки, вимірувальники йдутьвпе­ред вздовж провішеної лінії. Коли задній вимірувальник підходить до шпильки, поставленої переднім вимірувальником, довжину стрічки від­кладають другий раз і т. д.

Якщо довжина лінії більше 100 (200) м, то після того, як передній вимірувальник поставив останню п'яту (десяту) шпильку, задній передає йому п'ять (десять) шпильок і відмічає цю передачу в журналі. Щоб своє­часно виявити можливу грубу похибку у вимірюванні лінії через втрату шпильок, при передачі їх слід обов’язково лічити. Після переліку шпильок передній вимірувальник протягує стрічку вперед. Задній вимірувальник надіває кінець стрічки на залишену в землі шпильку і вимірювання продовжуються в попередньому порядку.

При вимірюванні остачі, яка менша довжини стрічки, передній вимі- рувальник протягує стрічку так, щоб її кінець збігся з кінцевою точкою лі­нії. Потім він повертається до цієї точки і робить відлік по стрічці. Відлі­чуючи остачу, стрічку укладають так, щоб підписи метрів на ній, розміще­ні зверху, зростали від заднього кінця до переднього. Остачу вимірюваної лінії записують в журнал.

Кут нахилу лінії вимірюють за допомогою екліметра. Якщо лінія по всій довжині має один уклон, то порядок вимірювання кута нахилу такий. На одному кінці лінії стають з екліметром, а на другому ставлять віху з по­значкою на висоті ока спостерігача. Екліметр підносять до ока і беруть відлік з точністю до 0,5°. Для перевірки екліметра вимірюють зворотний кут нахилу однієї з ліній, помінявши місцями віху і екліметр. Якщо лінія складається з відрізків з різними уклонами, то вимірюють кут нахилу кож­ного відрізка.

За результатами вимірювань обчислюють довжину лінії', м,

де А = 100 при 6 шпильках і А = 200 при 11 шпильках;

N - число передач шпильок;

n - кількість шпильок у заднього вимірувальника без врахування остан­ньої шпильки; r - остача.

У результати вимірювань довжини лінії вносять такі поправки, м: за компарування стрічки

٩٩ температуру стрічки

за нахил лінії

де V - кут нахилу лінії.

Приклад 3.1. Потрібно визначити довжину лінії D, виміряну стріч­кою ЛЗ-20 за допомогою шести шпильок, ?івпяппя стрічки

Число передач шпильок N = 2, кількість шпильок у заднього виміру- вальника n = 4. Остача в прямому та зворотному напрямах r₁ = 19,74 м та Г2= 19,83 м.. Кут нахилу лінії V = + 6,5°. Температура повітря в період

компанування= 17 °С, а в період вимірювань= +23 °С.

Розв’язання. Обчислення довжини лінії виконуємо в табличній фо­рмі (табл. 8.2).