11.2.3. Нівелювання поверхні

Нівелювання поверхні використовується для складання топографіч­них планів місцевості із слабовираженим рельєфом. Нівелювання поверхні виконують способами: прокладання нівелірних ходів по всіх характерних лініях рельєфу з розмічанням необхідного числа поперечників; побудови на місцевості правильних геометричних фігур, що створюють сітку на те­риторії, на якій виконують знімання.

При нівелюванні поверхні способом прокладання нівелірних ходів висотне обґрунтування будується відповідно до вимог, що стосуються об­ґрунтування тахеометричного знімання, паралельні нівелірні ходи зв'язу­ють між собою перемичками. Відстані між нівелірними ходами, перемич­ками та поперечниками та їх довжини залежать від масштабу знімання (табл.11.5).

По поперечних профілях за допомогою стрічки розмічають пікети через 40 м при зніманні в масштабі 1 : 2000 та через 20 м при зніманні в масштабах 1 : 1000 та 1 : 500. У місцях перегину рельєфу на нівелірних хо­дах і поперечниках передбачають плюсові точки. Одночасно з розміченням пікетів виконують знімання ситуації та складають абрис. Висоти пікетів у нівелірних ходах і поперечниках визначають технічним нівелюванням.

При нівелюванні поверхонь способом побудови на місцевості геоме­тричних фігур розбивають основні фігури із стороною 200...400 м. По сто­ронах основних фігур прокладають теодолітні та нівелірні ходи, що опи­раються на пункти опорної геодезичної мережі. Нев'язки ходів не повинні перевищувати величин, що передбачені для знімального обґрунтування. Потім основні фігури розбивають на заповнювальні квадрати із стороною 40 м при зніманні в масштабах 1 : 2000 та 20 м - при зніманнях вмасшта­бах 1 : 1000 та 1 : 500. Допускається розмір сторони квадрата 10 м. Одно­часно з розмічанням сітки квадратів ведуть знімання контурів місцевості, які прив'язують до сторін квадратів.

Квадрати з стороною 100...200 м нівелюють кожний окремо. Нівелір установлюють в середині квадрата і беруть відліки на рейках, встановле­них у його вершинах і на плюсових точках. Відліки, взяті на рейках, запи­сують на схемі квадратів. Заповнювальні квадрати нівелюють по декілька із однієї станції з виконанням умови, що дві суміжні станції повинні мати загальні зв’язувальні точки. Висоти вершин заповнювальних квадратів об­числюють через горизонт приладу. Контроль за точністю нівелювання ви­конують за відліками зв’язувальних точок:

де- позначки на зв’язувальних точках, м, відповідно до вер­шин першого та другого квадратів.

Для побудови топографічного плану наносять на папір у заданому масштабі сітку квадратів. Напроти вершин виписують позначки, округлені до 0,01 м, і, інтерполюючи, проводять горизонталі з висотою перерізу 0,25 та 0,5 м залежно від масштабу та призначення плану.

У результаті нівелювання поверхні представляють замовнику такі матеріали: схеми теодолітних і нівелірних ходів, журнали знімального об­ґрунтування; відомості обчислення координат і висот точок; абриси зні­мання ситуації та рельєфу, плани та формуляри до них; акти контролю та прийм ання робіт