4.1.5. Вертикальне планування території
Розміщення будівель і споруд при плануванні і будівництві населених пунктів безпосередньо пов’язано з характером рельєфу місцевості і врахування його має важливе і вирішальне значення.
Правильне врахування особливостей рельєфу місцевості полегшує прийняття проектних рішень, зменшує вартість будівельних робіт, забезпечує сприятливі умови для розміщення будівель, елементів благоустрою, організації руху транспорту і пішоходів. Виправлення рельєфу з метою пристосування його для потреб експлуатації називається вертикальним плануванням.
Виправлення і зміна природного рельєфу вирішується шляхом складання проекту вертикального планування території, відведеної для будівництва населеного пункту. Цей проект розробляється у тісному зв’язку з архітектурно-планувальним вирішенням населеного пункту. Тому проект планування та забудови населеного пункту обов’язково доповнюється схемою вертикального планування, яка встановлює скелет проектної поверхні території.
Завданням вертикального планування є проектування повздовжніх ухилів осей вулиць, які забезпечують організацію стоку атмосферних вод і виведення їх за межі населеного пункту (або в зливну каналізацію) і нормальні умови для руху транспорту відповідно до нормативних параметрів.
Розробка схеми вертикального планування виконується в два етапи. Спочатку детально вивчають і аналізують рельєф території населеного пункту з подальшим виготовленням самої схеми.
При цьому аналізуються умови для відведення поверхневих вод по лотках проїзних частин вулиць за межі поселення. Для забезпечення цієї умови передбачаються при необхідності підсипки і зрізки ґрунту для встановлення потрібного повздовжнього ухилу. Зрізка (виїмка) ґрунту не допускається в місцях з високим рівнем ґрунтових вод.
Аналіз рельєфу проводиться на плані червоних (проектних ліній вуличної мережі на топографічній підоснові масштабу 1:2000 або 1:5000 (рис. 8).
Рис. 8. Схема аналізу рельєфу.
Аналіз рельєфу проводиться в такій послідовності: на плані хрестиками (+) помічають опорні точки – місця перетину і повороту осей вулиць, перетин осей вулиць з межами площ, з межами населеного пункту, з характерними точками рельєфу (місця вертикального перелому вулиць). Для усіх опорних точок визначають висотні відмітки при існуючому природному рельєфі і виписують їх під горизонтальною лінією, винесеною в бік кожної точки. Між суміжними опорними точками на осях вулиць стрілками показані напрями ухилів і умовах існуючого рельєфу.
Піл стрілкою виписують віддалі між сусідніми опорними точками, а над стрілками – ухили в про милях (‰), тисячних частинах. Ухили визначаються за формулою:
,
де h – перевищення між опорними точками;
D – віддаль між опорними точками.
При аналізі всієї системи величин і напрямів ухилів виявляють ділянки вулиць з недопустимими за нормами поздовжніми ухилами, місця протилежних ухилів, де збираються поверхневі води, наявність ям, що потребують засипки ґрунтом і ін. За результатами аналізу визначають необхідні зміни рельєфу шляхом проведення виїмок і насипу ґрунту.
Процес розрахунку чергових (проектних) відміток опорних точок – це творчий пошук найкращого проектного рішення.
Рис. 9. Схема вертикального планування.
Схема аналізу рельєфу фрагменту населеного пункту зображена на рис. 8, а схема вертикального планування – на рис. 9.
Продемонструємо на цьому прикладі процес аналізу рельєфу і складання схеми вертикального планування.
Як видно на схемі аналізу рельєфу, на вулицях населеного пункту в точках 2,5 і 10 мають пониження, де будуть збиратися атмосферні води. В точках 5 і 10 цей перелік покращується зміною напрямів ухилів. Замість зустрічних ухилів проектуються єдині ухили від точки 4 до точки 6 і до точки 9. Величина ухилів 5‰. У зв’язку з цим відповідно змінюються висотні відмітки в точках 6 і 9.
Випуск води із точки 2 доцільно передбачити через квартал в точку 11. По лінії 2-11 можна запроектувати проїзд з лотками, або прокласти перепускну трубу. Ухил цієї лінії складає 8‰, між точками 1 і 2 ухил 3‰ є недостатній, тому для лінії 1-2 визначено нове перевищення за формулоюh=i∙D, де і - новий проектний ухил, що дорівнює 8‰, відповідно змінена проектна відмітка в точці 1.
За результатами аналізу рельєфу і розрахунків складається (розробляється) креслення схеми вертикального планування.
Запитання для самоперевірки
1. Які води створюють підтоплення території. Геологічний розріз.
2. Нормативна глибина залягання ґрунтових вод на території населених пунктів і інших територіях.
3. Дренаж. Види дренажів за конструкцією приймальних споруд.
4. Горизонтальні і вертикальні дренажі.
5. Конструкція дрени і її елементи.
6. Береговий дренаж.
7. Схема головного горизонтального дренажу.
8. Схема кільцевого горизонтального дренажу.
9. Основні способи захисту території від затоплення.
10. Схема захисних споруд для населених пунктів у заплавній частині
рівнинних рік.
11. Заходи по боротьбі з ярами при плануванні територій.
12. Захист території від селевих потоків.
13. Система зрошення території малих населених пунктів.
14. Сейсмічні явища. Гіпоцентр. Епіцентр.
15. Вертикальне планування. Його зміст і завдання.
16. Схема вертикального планування вуличної мережі.