2.3.7. М’ясо-сальні породи овець

Основним видом продукції цих овець є м’ясо й сало. Вівці ма­ють міцну конституцію, велику живу масу, швидкостиглість, ви­тривалість. Курдюк у них досягає в окремих випадках маси 40 — 50 кг. Тварини добре пристосовані до розведення в умовах пустель і напівпустель, добре нагулюються на пасовищах з бідною рослин­ністю і в умовах поганого забезпечення водою. Вовнова продукти­вність їх невелика — 1 — 2 кг вовни від вівці за рік. Вовна груба, з великою кількістю мертвого волосу. До найбільш цінних м’ясо- сальних овець належать породи гіссарська, едельбаївська (рис. 2.28) та джайджара (із Середньої Азії).

Гіссарська порода (рис. 2.29). Порода грубововних курдюч­них овець м’ясо-сального напряму. Виведена народною селекцією, спрямованою на розвиток м’ясо-сальних якостей і пристосованості до умов зони пустель і напівпустель місцевих курдючних овець.

Гіссарські барани і матки — найбільші у світі: жива маса ба­ранів 130 - 140, найкращих 180 - 190 кг, маток 70 - 80, кра­щих — 120 кг. Ці вівці мають великий курдюк — 35 - 40 завшир­шки і 40 - 50 см завдовжки. У вгодованих валахів маса курдюка сягає 35 - 40 кг. Молодняк відзначається високою енергією росту. При відлученні у віці 4 міс баранці мають живу масу 45 - 50, яроч­ки 40 - 45 кг. Матки високомолочні — за 4 міс лактації дають 120 - 130 кг молока, кращі — до 150 кг.

Маючи добрі м’ясо-сальні якості, вівці гіссарської породи да­ють мало вовни. Вона дуже груба зі значною кількістю сухого і мертвого волосу. Оброслість овець вовною погана, настриг вовни від баранів 1,5 - 1,6, від маток 1,0 - 1,3 кг. Плодючість невисока — 110 - 120 ягнят на 100 маток.

Кращі отари гіссарських овець на племзаводі «Гиссар» Таджи­кистану і в племрадгоспі «Байсун» Узбекистану.