7. Природознавчі географічні твори
„Шестиднев". Біблія була вихідним пунктом для наукового думання людини в середніх віках і в рамки біблійної схеми вкладалися не тільки історичні, а також природознавчі й інші відомості в середніх віках. Широким поясненням тої частини Біблії, де йде оповідання про шість днів творення світу, був „Шестиднев“. Існувало кілька „Шестидневів“, себто популярних у візантійсько-слов’янській літературі творів, в яких містилося оповідання про створення світу, а саме: „Шестиднев“ Василія Великого, Амвросія Медіо-
лянського, іспанського єпископа Северіяна Гевалського, Івана Дамаскина й ін. З „Шестидневів“ були на Україні відомі головно „Бесіди на Шестиднев“ Василія Великого й „Шестиднев“ Івана, ексарха болгарського.
Крім канонічних відомостей про створення світу, подавали вони відомості тодішньої науки головно зі спадщини античної Греції і Сходу. Наслідком того, що ці відомості підпали в своїм поясненні богослов’ю, настала своєрідна злука дохристиянського та християнського світоглядів з явною
перевагою останнього. Таким чином „Шестиднев“ ставав цілою системою, свого роду енциклопедією, яка оповідала історію створення світу на підставі даних, здобутих наукою упродовж віків.
„Фізіолог". Одним з джерел „Шестиднева" був „Фізіолог", популярно-теологічний твір, що в алегорично-сим-волічній формі викладав важливі місця християнської науки й, описуючи дійсні та видумані прикмети звірят, подавав зразки та приклади як для наслідування, так і для повчання. Наприклад, про лисицю каже Фізіолог, що її життя лукаве, бо коли вона голодна й не находить нічого, йде додому й, положившися навзнак, затаює віддих і лежить мов нежива. Тоді сідають на неї птахи й починають п дзьобати, але вона швидко підноситься, ловить шашку й з’їдає її.
„Так і чорт лукавий, злодій, — говорить фізіолог, — і діла його лихі,* бо кожен, хто хоче закоштувати йото тіла, умре; а його тіло — ірЬс, захланноь, лакм-сгао, заздрість“ і т. д.
Кожна стаття Фізіолога, присвячена окремо-му звіряті, птахові тощо, розпадається на дві частини: в одній описуються дійсні й фантастичні прикмети звірят, -птаха чи що, а в другій даються символічні пояснення цих прикмет і висновується якась моральна думка. І „Шестидневи" й „Фізіолоґ“ мали вплив «на українську літературу — писання митрополита Іларіона, Кирила Турівського й інших.
„Християнська Топографія“ (Козмографія) Козми Інди-коплова. Джерелом географічних і астрономічних відомостей в давній Україні була „Християнська Топографія" візантійського письменника VI ст. Козми Індикоплова, купця з Олександрії, сучасника Юстиніана. В торговельних справах він кілька разів подорожував до Арабії та східної Африки. Пізніше вступив до монастиря, де задумав — на противагу Птолемейової системи, яка представляла землю кулею — дати географічно-астрономічні відомості з християнської точки зору. „Християнська Топографія" складається з дванадцяти глав-слів. Тут доказує Козма Індикоплов цитатами з Святого Письма й апокрифів, що земля — це площина, яка своєю формою нагадує корабель Ноя і старозавітну Мойсееву скинйо. Ця площина має форму чсггирикут-нйка, оточеного з усіх боків океаном. По краях землі є стіна, що сходиться з небом, яке представляє собою склепіння. Сонце заходить на ніч за високу гору на півночі. Рухами сонця, місяця та зірок і взагалі небесними й атмосферними явищами керують окремо до того визначені четвертого дня творіння ангели. Цю роль вони сповнятимуть до Кінця світу, поки зорі не впадуть з неба. Деякі списки „Християнської Топографії" ілюстровані рисунками.