12.3.2. Тилове забезпечення
Тилове забезпечення дивізіону (батареї) є однією з основних умов успішного ведення бою. Воно організовується і здійснюється в усіх видах бою і у повсякденній діяльності з метою підтримання підрозділів у боєздатному стані, забезпечення їх відповідними видами матеріальних засобів і створення сприятливих умов для виконання поставлених завдань. Підготовка підрозділів тилу до забезпечення бою проводиться одночасно з підготовкою бойових підрозділів і залежить від характеру бойового завдання, наявності, стану підрозділів тилу, а також умов ведення бойових дій.
За своєчасне і повне тилове забезпечення підлеглих підрозділів несе відповідальність командир дивізіону (батареї). Він зобов’язаний: проявляти постійну турботу про забезпечення підрозділів боєприпасами, пальним, продовольством та іншими матеріальними засобами; про харчування особового складу.
Тилове забезпечення організовують командир батареї - особисто, а також через старшину батареї і командирів взводів.
Будучи нижчою ланкою військового тилу, тил дивізіону виконує завдання: з безпосереднього забезпечення батарей водою, боєприпасами, пальним, засобами захисту, речовим майном та іншими матеріальними засобами; щодо приготування і видачі особовому складу гарячої їжі; щодо здійснення технічного обслуговування, ремонту і евакуації озброєння і техніки; щодо збирання поранених і хворих та надання медичної допомоги, евакуації їх з поля бою, запобігання поширенню хвороб серед особового складу.
Перед боєм (маршем) командир батареї зобов’язаний вжити заходів щодо поповнення підрозділів витраченими боєприпасами, продовольства і заправки техніки пальним та інших матеріальних засобів, які завжди повинні поповнюватися до встановлених норм.
Дозаправка техніки пальним у ході бою проводиться безпосередньо в бойових порядках, а при здійсненні маршу - в місцях привалів, денного (нічного) відпочинку і після прибуття в призначений район.
Продовольство зберігається і перевозиться в захисній тарі, а в самохідних гарматах (командирських машинах) – у спеціальних ящиках. Продовольство недоторканного запасу міститься в речових мішках.
Забезпечення особового складу гарячою їжею організовується через продовольчий пункт дивізіону, який розгортається, як правило, поблизу пункту управління вогнем дивізіону. Гаряча їжа готується і видається, як правило, тричі на добу. За відсутності такої можливості у ході бою з дозволу командира частини (дивізіону) особовий склад забезпечується гарячою їжею двічі на добу, а між її прийомами йому видається частина добової норми продуктів у сухому вигляді.
Приготування, доставку і видачу підрозділам гарячої їжі організовує командир взводу забезпечення відповідно до розпорядження начальника штабу дивізіону, який, як правило, визначає: на яку кількість особового складу і для яких підрозділів готувати їжу, час її готовності і порядок доставки (видачі) підрозділам.
Приготування, видача і споживання організовуються, як правило, поза зонами зараження. У разі вимушеної організації харчування в зоні радіоактивного зараження приготування, видача і споживання здійснюються: при рівні радіації до 1 рад/год – у звичайному порядку; від 1 до 5 рад/год – в дезактивованих спорудах; понад 5 рад/год – у дезактивованих спорудах закритого типу. Для приготування їжі в цих зонах використовуються переважно консервовані і концентровані продукти в закритій тарі і упаковці.
У районах, заражених отруйними речовинами, заражених біологічними (бактерійними) засобами, приготування, видача і споживання їжі здійснюються тільки після ретельної дезинфекції території, похідних кухонь і обладнання, а також після санітарної обробки особового складу.
Продовольство і воду, заражені радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними (бактерійними) засобами, споживати забороняється.
Питною і для господарських потреб водою підрозділи забезпечуються з пункту водозабезпечення дивізіону і бригадних (батальйонних) водозабірних пунктів. Використання води з інших джерел забороняється. Вода в підрозділи, як правило, подається одночасно з доставкою їжі. Вода для приготування їжі в зонах зараження доставляється в герметичних баках.
Речове майно в бойовій обстановці відпускається на облікову кількість особового складу за чинними нормами (на літній і зимовий періоди) з урахуванням встановлених розмірів запасу обмінного (підмінного) фонду.
Миття особового складу проводиться, як правило, 1 раз на тиждень з обов’язковою зміною повного комплекту натільної білизни.
Основним видом тилового забезпечення підрозділів є матеріальне забезпечення. Потреби підрозділів у матеріальних засобах на бій (марш) або на якийсь певний період бойових дій визначаються, як правило, відповідним начальником служби частини, а також командирами дивізіонів та батарей.
Потреби дивізіону (батареї) визначаються як сума потреб усіх його підрозділів на відновлення витрат і встановлених запасів наприкінці бою (маршу).
Витрата матеріальних засобів – величина непостійна. Вона залежить від характеру завдань дивізіону (батареї), умов ведення бойових дій, бойового і кількісного складу підрозділу, ступеня його підготовленості, стану озброєння і техніки, бойових якостей військ противника, а також від умов місцевості, пори року та часу доби.
Підрозділи не можуть витрачати матеріальні засоби в необмеженій кількості. За будь-яких обставин використання матеріальних засобів повинно суворо лімітуватися шляхом встановлення старшим командиром визначених норм витрат.
Задоволення потреб дивізіону в матеріальних засобах здійснюється насамперед за рахунок його запасів.
Забезпечення підрозділів матеріальними засобами здійснюється, як правило, за схемою: частина – дивізіон – батарея – солдат (екіпаж, обслуга, відділення); речове майно видається за схемою: частина – батарея – солдат.
Отримання для дивізіону пального, бронетанкової, автомобільної техніки та майна, артилерійського озброєння організовує заступник командира дивізіону з озброєння, а боєприпасів, продуктів харчування та інших матеріальних засобів – начальник штабу дивізіону.
Батареям (солдатам, сержантам, екіпажу, обслузі, відділенню) матеріальні засоби видають за усними заявками їх командирів також з урахуванням установлених норм витрат і наявності запасів. Розпорядження на видавання їм матеріальних засобів дає командир дивізіону (батареї) особисто, а також через начальника штабу, своїх заступників (відповідальних посадових осіб батареї). Забезпечення дивізіону предметами артилерійського озброєння та майна організовує начальник служби артилерійського озброєння частини на основі плану, затвердженого його командиром, та заявок дивізіону.
Боєприпаси всіх видів надходять до дивізіону, як правило, із частини, а озброєння – безпосередньо зі складу вищої ланки тилу.
Витрачені запаси боєприпасів, пального, харчів та інших матеріальних засобів завжди поповнюються до встановлених норм.