12.4. Медичне забезпечення

Медичне забезпечення є складовою тилового забезпечення. Медичне забезпечення на марші, в бою та при розташуванні на місці організовується для збереження боєздатності і здоров’я особового складу, своєчасного надання медичної допомоги пораненим та хворим, їх евакуації, подальшого лікування та повернення до строю, попередження виникнення та поширення хвороб. Медичне забезпечення полягає у здійсненні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів і заходів медичної служби із захисту підрозділів від ЗМУ.

Відповідальність за медичне забезпечення підрозділів несе командир дивізіону (батареї) і його начальник штабу. Безпосередньо організовує медичне забезпечення: у дивізіоні – фельдшер дивізіону (начальник медичного пункту), у батареях – санітарні інструктори батареї, в інших підрозділах – їх командири.

Медичне забезпечення в дивізіоні (батареї) організовується з метою своєчасного надання першої долікарської (фельдшерської) медичної допомоги пораненим і хворим, винесення (вивезення) їх з поля бою (з осередків ураження) і підготовки до евакуації, а також з метою попередження виникнення і поширення в підрозділах захворювань.

Особовий склад медичного пункту дивізіону (батальйону) призначений для розшуку поранених, виявлення хворих, збору та вивезення (винесення) їх з підрозділів та осередків зараження і руйнування; надання пораненим та хворим першої медичної, а по можливості і долікарської допомоги; підготовки поранених та хворих до подальшої евакуації; проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у батальйоні, медичної розвідки, а також для отримання, збереження та видачі підрозділам батальйону медичного майна.

Перша медична допомога надається на місці поранення або в найближчому укритті самим військовослужбовцем або його товаришем, санітарами та санітарними інструкторами підрозділів, а також особовим складом підрозділів, виділеним для рятувальних робіт і здійснення лікувально-евакуаційних заходів у місцях масового ураження.

Долікарська (фельдшерська) допомога надається фельдшером дивізіону, перша лікарська допомога – у медичній роті (пункті) бригади (полку), а також на медичних пунктах загальновійськових батальйонів, очолюваних лікарями. Усі медичні підрозділи і частини повинні приймати поранених і хворих, надавати їм необхідну медичну допомогу незалежно від належності.

За наявності в дивізіоні значної кількості поранених і хворих евакуації насамперед підлягають тяжкопоранені, що потребують невідкладної допомоги. Легкопоранені, що не потребують госпіталізації, після надання їм медичної допомоги прямують у свої підрозділи.

Висновки з розділу

Завдання щодо всебічного забезпечення бойових дій містять величезний обсяг заходів і робіт, виконання яких має бути першочерговим і основним обов’язком командирів усіх рангів.

Без своєчасного бойового, матеріально-технічного, морально-психологічного забезпечення підрозділи не зможуть успішно виконувати поставлені завдання. Безперебійне всебічне забезпечення є однією з основних умов успішного ведення бою.

Подальший розвиток засобів збройної боротьби та способів ведення загальновійськового бою неминуче ускладнить зміст завдань всебічного забезпечення. Можуть з’явитися нові види забезпечення наприклад, такі як захист від високоточної зброї.

Недооцінка питань всебічного забезпечення призводить до невиконання поставлених завдань, втрати особового складу, озброєння і техніки.

Тому питання всебічного забезпечення бойових дій артилерійських підрозділів мають особливо важливе значення в діяльності всіх командирів будь-якого ступеню при організації бойових дій.