13.3. Переносні радіостанції Р-107М, Р-159, Р-147
Призначення і ТТХ радіостанцій
Радіостанції малої потужності, УКХ діапазону, симплексні, телефонно-телеграфні, з частотною модуляцією призначені для забезпечення зв’язку в тактичній ланці управління.
Ці радіостанції можуть знаходитися у комплекті командирських машин управління.
Основні тактико-технічні характеристики радіостанцій Р-107М, Р-159 наведені у додатку Б.
Типи антен, що застосовуються, аналогічні для кожної радіостанції. При виборі типу антени виходять з міркувань:
- забезпечення необхідної дальності зв’язку;
- характеру роботи (робота на місці чи під час руху, у радіомережі або у радіонапрямі);
- місцевих умов розташування радіостанції;
- обстановки.
Гнучка штирова антена довжиною 1,5 м застосовується для зв’язку на місці або під час руху на відстань 6–8 км. Вона складається із сталевого троса, на якому насаджені алюмінієві ланки різної величини, які від основи до верху стають все меншими. Штирова антена має кругову діаграму направленості, її доцільно застосовувати для роботи з кореспондентами у радіомережі.
Комбінована штирова антена довжиною 2,7 м складається з гнучкої штирової антени та 6 колін (з використанням 3 променів противаг). При роботі з кузова машини застосовують спеціальні кронштейни з одним коліном та амортизаційною подушкою.
Антена біжучої хвилі довжиною 40 м має різко виражену діаграму направленості. Підвішується на висоті 1 м над землею та розгортається в бік кореспондента. Використовується, як правило, для роботи в радіонапрямі. Для отримання надійного зв’язку і збільшення дальності рекомендується полотно антени піднімати на висоту 5–6 м з поступовим зниженням у бік кореспондента.
При роботі з укриттів та підвальних приміщень використовують виносну антену, що складається з комбінованої штирової антени та кабелю РК-75-4 завдовжки 10 м.
Комплект радіостанцій розміщується в укладальній скрині. Комплект радіостанції включає:
- робочий комплект радіостанції;
- допоміжне майно;
- одиночний комплект запасного майна.
Робочий комплект радіостанції включає: ранець радіостанції з амортизаційною подушкою та заплічними ременями; прийомопередавач; акумуляторні батареї; мікротелефонну гарнітуру; гнучку штирову антену; сумку радиста.
У сумці радиста знаходяться:
- антена біжучої хвилі;
- 6 секцій комбінованої штирової антени;
- 3-променева противага;
- 3 викрутки (велика, маленька та корекційна);
- торцевий ключ для акумуляторів;
- переносний ліхтар.
Запасне та допоміжне майно складається із:
- укладальної скрині;
- кронштейна для кріплення радіостанції;
- акумуляторних батарей;
- мікротелефонної трубки;
- антени біжучої хвилі з кілками та відтяжками у бре-зентовому чохлі;
- гнучкої штирової антени;
- кабелю довжиною 10 м із з’єднувачами;
- кронштейна для кріплення штирової антени;
- технічної документації;
- запасних освітлювальних лампочок та ізоляційної стрічки (знаходиться в сумці радиста).
До комплекту радіостанцій Р-107М, Р-159 входять, крім того, телеграфні ключі.
Переносні радіостанції УКХ діапазону мають у своєму складі:
- прийомопередавач;
- акумуляторний відсік;
- гнізда для підключення антен, мікротелефонних гарнітур, акумуляторів;
- органи управління для встановлення режиму роботи, установки робочої частоти, настроювання антени.
Точне знання призначення елементів комплекту і органів управління радіостанцією дозволяють впевнено і грамотно готувати її до роботи.
Органи управління радіостанціями Р-107М, Р-159, Р-147 та їх призначення
Радіостанція Р-107М
Панель радіостанції конструктивно та схемно є зв’язковим елементом між блоками радіостанції. Панель складається з литого каркаса та кришки, на яких розташовані:
- індикатор для перевірки потужності в антені і напруги АКБ;
- резистор „АТ настр.” для настроювання гетеродина в режимі „АТ”;
- перемикач роду робіт „АТ. ПРД”, „АТ. ПР”., „Радио”, „Д. упр”, „Сл. СВ.”;
- кнопка „7,2 В” для перевірки напруги акумуляторів;
- кнопка „кГц” для ввімкнення живлення частотоміра;
- клеми „АТ. ключ” для підключення телеграфного ключа;
- лінза „МГц” для відліку частоти за шкалою;
- табло „кГц” для відліку сотень, десятків та одиниць кГц;
- ручка „Уст. кГц” для встановлення частоти в кГц;
- 2 фішки мікротелефонної гарнітури;
- клема „Корпус”;
- ручка „Уст. МГц” для встановлення частоти за шкалою в МГц;
Ручка стопорна для фіксування ручки „Уст. кГц” (рис. 13.3).
Рисунок 13.3 – Радіостанція Р-107М
Радіостанція Р-159
Нижня частина корпусу розділена перегородкою на два відсіки. В акумуляторному відсіку корпусу вмонтована колодка для встановлення та вмикання акумуляторів. У нішах нижньої частини корпусу розміщені: органи керування радіостанцією; клеми „Питание”, „Корпус”, „Линия”, перемикачі „Мощность большая”, „Откл.”, „Мощность малая”; кнопки „Вызов”, „Наст. антенны”.
Панель радіостанції конструктивно та схемно є зв’язним ланцюгом між вузлами та блоками радіостанції. Всередині панелі розміщена схема комутації прийомопередавача. Панель складається з литого каркаса, який виготовлений з алюмінієвого сплаву, на якій розташовані:
- мікроамперметр для перевірки потужності в антені і напруги АКБ;
- перемикач режимів „ТЛФ, ТЛФ ПШ, ТЛГ, ДУ”;
- кнопка „Напр.” і „Вызов” для перевірки напруги АКБ і включення сигналу виклику частотою 1 кГц;
- ручка перемикача частоти десятків МГц;
- ручка перемикача частоти одиниць МГц;
- ручка перемикача частоти сотень кГц;
- ручка перемикача частоти десятків кГц;
- ручка перемикача частоти одиниць кГц;
- клеми „Линия” і „І” для підключення переносної лампи або телеграфного ключа або двопроводового кабелю;
- кнопка „Настр.” для вмикання автоматичного узгоджувального антенного пристрою;
- антенне гніздо для підключення антени;
- мікротумблер „Вкл” для вмикання радіостанції (рис. 13.4).
Рисунок 13.4 – Радіостанція Р-159
Радіостанція Р-147
Нижня частина корпусу розділена перегородкою на два відсіки. В акумуляторному відсіку корпусу вмонтована колодка для встановлення та вмикання акумуляторів. У нішах нижньої частини корпусу розміщені: органи керування радіостанцією; клеми „Питание”, „Корпус”, „Линия”, перемикачі „Мощность большая”, „Откл.”, „Мощность малая”; кнопки „Вызов”, „Наст. антенны”.
Панель радіостанції конструктивно та схемно є зв’язним ланцюгом між вузлами та блоками радіостанції. Всередині панелі розміщена схема комутації прийомопередавача. Панель складається з литого каркаса, який виготовлений з алюмінієвого сплаву, на якій розташовані:
- мікроамперметр для перевірки потужності в антені і напруги АКБ;
- перемикач режимів „ТЛФ, ТЛФ ПШ, ТЛГ, ДУ”;
- кнопка „Напр.” і „Вызов” для перевірки напруги АКБ і включення сигналу виклику частотою 1 кГц;
- ручка перемикача частоти десятків МГц;
- ручка перемикача частоти одиниць МГц;
- ручка перемикача частоти сотень кГц;
- ручка перемикача частоти десятків кГц;
- ручка перемикача частоти одиниць кГц;
- клеми „Линия” і „І” для підключення переносної лампи або телеграфного ключа або двопроводового кабелю;
- кнопка „Настр.” для вмикання автоматичного узгоджувального антенного пристрою;
- антенне гніздо для підключення антени;
- мікротумблер „Вкл” для вмикання радіостанції (рис. 13.5).
Рисунок 13.5 – Радіостанція Р-147
Підготовка радіостанцій Р-107М, Р-159, Р-147 до роботи передбачає:
- розгортання радіостанцій;
- перевірку працездатності;
- установку робочої частоти та настроювання антени.
При виборі місць для розгортання радіостанцій Р-107М, Р-159, Р147 необхідно враховувати особливості поширення ультракоротких хвиль.
Електромагнітні хвилі, поширюючись по земній поверхні і зустрічаючи на своєму шляху перешкоди, можуть огинати їх, одночасно відбиватися та поглинатися ними. Чим коротша радіохвиля, тим менше виражена її здатність огинати перешкоди та тим більше радіохвиля може відбиватися і поглинатися. Відбиття та поглинання радіохвиль у діапазоні даних радіостанцій виражені значною мірою, а здатність огинати перешкоди – невелика.
При роботі у горах, лісистій місцевості та в умовах міста це необхідно пам’ятати.
Найбільше значення має рельєф місцевості та місцеві предмети, які є неподалік від радіостанції. При виборі місця розміщення радіостанції потрібно виконувати такі правила:
- не обирати місце розгортання радіостанції неподалік від місцевих перешкод, які знаходяться у напрямі до кореспондента, таких, наприклад, як круті схили, пагорби, насипи, кам’яні та залізобетонні споруди, металеві споруди і т. ін.;
- доцільно розташовувати радіостанцію, якщо дозволяють обставини, на схилах, звернених до кореспондента, на боковому схилі або на зворотному схилі крутого пагорба, ближче до вершини;
- при розташуванні кореспондента у бік відкритої місцевості не розгортати радіостанцію на узліссі, а краще заглибитись у ліс або відійти на відкриту місцевість;
- при роботі у лісі необхідно розгортати радіостанцію у центрі групи дерев, а не на кордоні їх з поляною;
- при роботі з кам’яної споруди для радіостанцій необхідно вибирати приміщення з вікнами, які виходять на кореспондента;
- в умовах міста спостерігається явище інтерференції ультракоротких радіохвиль, яке проявляється у тому, що у декількох метрах від місця надійного зв’язку зустрічаються місця з погіршенням якості зв’язку або його відсутністю. І якщо зв’язок ненадійний, то радіостанцію слід перенести у місце, де зв’язок більш надійний;
- при розташуванні радіостанції на вершині гори (пагорба, скелі), на високих деревах, на даху споруди необхідно пам’ятати, дальності зв’язку можуть перевищувати номінальну;
- при роботі радіостанції на бортову антену автомашини необхідно ураховувати джерела радіоперешкод та їх вплив на приймач. Так, наприклад, карбюраторні двигуни внутрішнього згорання з електричною системою запалювання створюють радіоперешкоди за рахунок іскрових розрядів. Тому з метою зменшення радіоперешкод установку й кріплення радіостанцій необхідно здійснювати на спеціально обладнаних автомашинах, які мають екранізовану систему запалювання.
Перешкоди у діапазоні від кілометрових до сантиметрових хвиль виникають також при терті шин під час руху автомобіля. Для збільшення дальності зв’язку, ураховуючи вищеперелічені особливості поширення радіохвиль УКХ діапазону, рекомендується радіозв’язок на непристосованому автомобільному транспорті вести на стоянці (зупинці) автомашини.
Залежно від характеру роботи на радіостанціях можуть використовуватися такі типи антен:
- штирьові – довжиною 1,5 м (антена „Кулікова”) із 3-провідною противагою довжиною 1,3 м;
- комбінована – довжиною 2,7 м (штирьова антена плюс шість секцій по 0,2 м) із 3-провідною противагою довжиною 2,15 м;
- променева – довжиною 40 м;
- бортова (штирьова антена довжиною 1,5 м встановлена на кронштейні для кріплення);
- виносна антена (штирьова антена довжиною 1,5 м з додатковими секціями, встановленими на кронштейні для кріплення, та кабель РК-75-4-16 довжиною 10 м).
Вибір типу антени повинен проводитися, виходячи з необхідності забезпечення:
- потрібної дальності;
- характеру роботи, тобто, чи потрібно працювати на ходу або на місці, в радіомережі або радіонапрямі;
- умов розташування [15].
Променева антена має різко виражену спрямованість дії. Тому її доцільно використовувати у радіонапрямі, а також при роботі із сховищ, підвальних поверхів будинків, для забезпечення радіозв’язку на граничних відстанях.
Ведення радіозв’язку із сховищ (підвалів, заглиблень і т. ін.) можливе також шляхом винесення штирьової антени із цих схованок та встановлення її за допомогою кронштейна на місцеві предмети, яка з’єднується кабелем РК-75-4-16 довжиною 10 м.
Дерев’яні будинки незначно впливають на дальність радіозв’язку. При роботі на штирову антену у середині будинку радіостанцію слід розташовувати на верхніх поверхах поруч із вікнами, дверима і т. ін.), повернутих у бік кореспондента.
Настроювання радіостанцій Р-107М, Р-159 на задані частоти і порядок роботи на них
Радіостанція Р-107М
Для підготовки радіостанції до роботи необхідно вибрати місце розгортання.
Органами управління повинні бути:
- тумблер „Мощность” у положенні „Откл.”;
- перемикач роду робіт у положенні „Радио”;
- стопор „Уст. кГц” у зафіксованому положенні.
Перед вмиканням радіостанції необхідно вийняти із сумки мікротелефонну гарнітуру (трубку) та вставити рознім мікротелефонної гарнітури у фішку, взяти антену за основу, з’єднати її ланки по тросу вверх та зсунути, для чого взяти антену за важелі обома руками та великими пальцями рук різко натиснути на важелі замка із зовнішнього боку на зламі.
Підготовлену до роботи антену вставити основою у антенне гніздо і повернути її проти годинникової стрілки до упору, затягнути фіксатором.
Не допускати різких згинів розгорнутої антени. Висунути противагу та розгорнути її. Зачепити наконечник противаги під фіксатор передньої панелі „Корпус” та затягнути гайку клеми.
Увімкнути тумблер „Мощность” у положення „Мощность малая”, при справній радіостанції у головних телефонах гарнітури з’явиться характерний шум приймача.
Натиснути кнопку „7,2 В” та перевірити по індикаторному приладу напругу акумуляторних батарей. Стрілка приладу при справних акумуляторних батареях буде знаходитися у межах зафарбованого сектора.
Натиснути кнопку „кГц”, перевірити встановлену частоту за шкалою „МГц” і табло „кГц”.
Натиснути кнопку „Настр. антенны” та спостерігати за настроюванням передавача по індикаторному приладу.
Радіостанція буде настроєна тоді, коли стрілка індикаторного приладу встановиться на максимум показників, після чого необхідно потримати кнопку натиснутою 1–2 секунди, а потім відпустити її.
Перевірка роботи радіостанції на передачу здійснюється натисканням тангенти мікротелефонної гарнітури за відхиленням стрілки індикаторного приладу. При зміні умов розташування радіостанції обов’язково перевіряється настроювання антени.
При здійсненні дестабілізуючих факторів та при роботі радіостанції на еквівалент антени допускається проводити настроювання САГ у режимі стеження так:
- натиснути кнопку „Настр. антенны”;
- обертати ручку „Уст. МГц” до максимального відхилення стрілки індикаторного приладу;
- встановити ручкою „Уст. МГц” необхідну частоту при постійних показниках індикаторного приладу.
Встановлення частоти та настроювання радіостанції здійснюються в режимі РАДІО:
- розфіксувати стопор ручки „Уст. кГц”;
- натиснути кнопку „кГц”;
- ручкою грубої установки частоти „Уст. МГц” встановити мегагерци потрібної частоти за шкалою МГЦ;
- встановити ручкою „Уст. кГц” числа шкали МГЦ над позначкою „0” візира у правій частині вікна МГЦ, при цьому необхідно стежити за показниками на табло;
- обертанням ручки „Уст. кГц” за часовою стрілкою встановити потрібну частоту радіостанції: сотні, десятки та одиниці кілогерц.
При переході на інші частоти, які відрізняються від встановленої на мегагерци, необхідно повторити дії щодо установки частоти, а також настроювання антени.
Радіостанція обслуговується одним радистом - оператором, який досконало знає інструкцію з експлуатації.
Радіостанція забезпечує такі режими роботи:
- режим „Радіо-ТЛФ прийом” та „Передача”;
- режим дистанційного управління „Д. Упр.-прийом” та „Передача”;
- режим службового зв’язку „Сл. СВ.” по кабельній лінії;
- режим телеграфування – прийом „АТ. ПР.”;
- режим телеграфування – передача „АТ. ПРД.”
Перед підготовкою до кожного режиму роботи радіостанція повинна бути увімкнена.
Для виклику кореспондента в режимі „Радіо” необхідно натиснути тангенту мікротелефонної гарнітури і кнопку „Вызов”. Після виклику перейти на прийом. При прийомі відпустити кнопку „Вызов” і тангенту мікротелефонної гарнітури та слухати головні телефони.
Для передачі натиснути тангенту мікротелефонної гарнітури та говорити у мікрофон нормальним голосом, не поспішаючи. Мікрофон тримати на відстані не більше 50–60 мм від рота, при цьому в головних телефонах прослуховується робота оператора.
При роботі на ходу радіостанція розміщається за спиною. При зміні місця розташування радіостанції необхідно підстроїти антену.
Забороняється працювати на частотах, кратних проміжній частоті 10,7 МГц (21,4 МГц; 32,1 МГц; 42,8 МГц).
Для роботи радіостанції у режимі дистанційного управління („Д. упр”) під’єднати телефонний апарат ТА-57 польовим двопроводовим кабелем типу П-274М (або аналогічним іншого типу) до відповідних клем „Лінія” та „Корпус” на радіостанції. Перемикач „Род работ” поставити в положення „Д. упр”.
Перехід з прийому до передачі та навпаки здійснюється з телефонного апарата.
Для передачі натиснути тангенту трубки телефонного апарата і говорити в мікрофон.
Для прийому відпустити тангенту та слухати кореспондента в телефонах.
Для роботи радіостанції в режимі службового зв’язку необхідно під’єднати телефонний апарат до радіостанції, як було зазначено раніше.
Перемикач „Род работ” поставити в положення „Сл. СВ.” Для виклику телефоніста одночасно із натисканням кнопки „Вызов” необхідно натиснути тангенту мікротелефонної гарнітури або мікротелефонної трубки. При передачі з радіостанції у лінію натиснути тангенту мікротелефонної гарнітури та говорити у мікрофон, при прийомі відпустити. Виклик радиста-оператора виконується обертанням ручки індуктора телефонного апарата. При передачі з телефонного апарата необхідно натиснути тангенту трубки, при прийомі – відпустити її. Під час переговорів будуть прослуховуватися шуми приймача. Якщо під час роботи радиста по кабельній лінії на радіостанцію надходить виклик кореспондента, радист, почувши його, повинен перейти у режим „Радіо”.
Радіостанція Р-159
Підготовка радіостанції до роботи
Органи управління радіостанції, які розташовані на прийомопередавачі, повинні бути такими:
- мікротумблер „Вкл.” – у вимкненому положенні;
- перемикач режимів – у положенні „ТЛФ”;
- перемикач десятків МГц – у положенні „3”;
- перемикачі одиниць МГц, сотень кГц, десятків кГц та одиниць кГц – у положенні „0”;
- в радіостанції Р-159 з УНЧ мікротумблер „Вкл” на УНЧ – у вимкненому положенні.
Перед увімкненням радіостанції підключити мікротелефонну гарнітуру або мікротелефонну трубку, взяти штирову антену за основу, зсунути її ланки по тросу вверх і розгорнути її, для чого взяти антену за важіль обома руками і великими пальцями рук різко натиснути на важелі із зовнішнього боку на зламі. Розгорнуту антену вставити основою в антенне гніздо і повернути її проти ходу годинникової стрілки до упору, затягнути фіксатором. При розкладанні і складанні антени не застосовувати надмірних зусиль, щоб уникнути поломки важелів.
Вийняти противагу та розгорнути її. Зачепити кінець противаги під затиск „┴” на передній панелі та затягнути гайку клеми.
Перед увімкненням радіостанції Р-159 з УНЧ необхідно вийняти із сумки радиста:
- кабель з’єднання прийомопередавача з підсилювачем низької частоти і вставити рознім кабелю в колодку мікротелефонної гарнітури на прийомопередавачі, а другий рознім – у колодку „РСт” на УНЧ;
- кабель з’єднання антени з виходом прийомопередавача і з’єднати антену з прийомопередавачем;
- мікротелефонну гарнітуру і вставити її рознім у колодку „МТГ” на УНЧ;
- штирову антену вставити в антенне гніздо на кабіні автомобіля;
- потім підключити кабель живлення до розніму „Питание” на підсилювачі низької частоти.
При непрацюючому двигуні автомобіля тумблер „Фильтр” повинен бути у положенні „Выкл”. При працюючому двигуні автомобіля користуватися режимом „Тлф ПШ” не рекомендується.
Увімкнути мікротумблер „Вкл.” на панелі радіостанції і для радіостанції з УНЧ – мікротумблер „Вкл.” на панелі УНЧ. При справній радіостанції в головних телефонах гарнітури з’являється характерний шум приймача.
Натиснути кнопку „Напр.” та перевірити по індикаторному мікроамперметру напругу акумуляторних батарей. Стрілка мікроамперметра при справних акумуляторах повинна знаходитись у межах затемненого сектору. Якщо стрілка знаходиться зліва від нього, то АКБ потребують заміни на заряджання.
Установити потрібну частоту перемикачами „МГц” та „кГц” при роботі радіостанції в режимі прийому.
Натиснути кнопку „Настр.” та спостерігати за настроюванням прийомопередавача на антену по індикаторному мікроамперметру.
Радіостанція буде настроєна тоді, коли стрілка установиться на максимум показання, після чого тримати кнопку 1–2 с, а потім відпустити її. Перевірити працездатність радіостанції на передачу натисканням тангенти мікротелефонної гарнітури, кнопки „Вызов” за відхиленням стрілки індикаторного приладу та наявності самопрослуховування сигналу виклику.
При зміні умов розташування радіостанції слід перевірити настройку антени.
Ручками перемикачів „МГц” установити десятки та одиниці мегагерц. Після цього ручками перемикачів кГц установити сотні, десятки, одиниці кілогерц. Сектор заданого числа установити над рискою, яка нанесена на передній панелі під відповідним перемикачем.
Порядок роботи на радіостанції Р-159
Радіостанція обслуговується одним радистом-оператором.
Радіостанція має такі режими роботи:
- телефонний „ТЛФ”;
- телефонний з увімкненим подавлювачем шумів „Тлф ПШ”;
- дистанційного управління „ДУ”;
- тонального телеграфування „ТЛГ”;
Перед підготовкою до кожного режиму роботи радіостанція повинна бути вимкнена.
Для виклику кореспондента в режимі „Тлф” необхідно натиснути тангенту мікротелефонної гарнітури та кнопку „Вызов”. Після передачі виклику перейти на прийом, відпустити кнопку „Вызов”, тангенту мікротелефонної гарнітури та слухати головні телефони.
Для передачі натиснути тангенту та говорити у мікрофон нормальним голосом та розбірливо. Мікрофон тримати на відстані не більше 100 мм від рота.
При роботі радиста під час руху радіостанція переноситься за спиною.
При роботі на радіостанції Р-159 з УНЧ необхідно знати, що при збільшенні напруги на АКБ більше ніж 15 В під час роботи двигуна можливе автоматичне відключення живлення радіостанції. Для відновлення роботи радіостанції необхідно вимкнути тумблер живлення на УНЧ та знову увімкнути, при цьому напруга з АКБ автомобіля повинна бути не більше 15 В.
Для роботи радіостанції у режимі дистанційного управління „ДУ” необхідно під’єднати телефонний апарат ТА-57 польовим двопровідним кабелем типу П-274М або аналогічним іншого типу до відповідних клем „Линия” та „┴” на панелі радіостанції. Перемикач режимів роботи поставити у положення „ДУ”.
Перемикання радіостанції з прийому на передачу та навпаки здійснюється тангентою трубки ТА-57.
Для передавання необхідно натиснути тангенту трубки телефонного апарата та говорити у мікрофон.
Для прийому відпустити тангенту та слухати кореспондента.
Для роботи у режимі телеграфування необхідно налаштувати радіостанцію на потрібну частоту в режимі „Тлг”. Телеграфний ключ вставити у полозки, а його вилку – в клеми „Линия” та „┴”.
Для виклику кореспондента слід натиснути тангенту мікротелефонної гарнітури та ручкою ключа подати сигнал телеграфного виклику. При завершенні передачі сигналу виклику відпустити тангенту та слухати відповідь на прийомі.
Працездатність радіостанції та особиста робота на ключі у режимі передачі сигналів телеграфування контролюється за самопрослуховуванням у телефонах та за зміною відхилення стрілки індикаторного мікроамперметра.
Для перевірки працездатності радіостанцій Р-107М, Р-159 необхідно:
- увімкнути живлення „Потужність-мала” тумблером – „Вкл”;
- перевірити напругу натисканням кнопки живлення „7.2” „табл.”. При цьому стрілка приладу відхилиться у зафарбований сектор;
- установити режим „Радіо” „Тлф” („Тлф ПШ”).
У телефонах повинен прослуховуватися шум. При натисканні тангенти шум зникає, вимовлені у мікрофон слова повинні прослуховуватись у телефонах.
Якщо перелічені вимоги виконуються, то радіостанція вважається такою, що працює.
До проведення робіт з технічного обслуговування радіостанцій Р-107М, Р-159 допускається особовий склад, який має тверді теоретичні знання і практичні навики в їх експлуатації, обслуговуванні та знає відповідні правила безпеки.
Перед увімкненням радіостанцій обслуговуючий персонал зобов’язаний перевірити надійність кріплення акумуляторів у відсіках.
При ввімкнених радіостанціях забороняється підключати та вимикати АКБ. Усунення несправностей проводиться тільки при вимкнутому живленні.
При виконанні регламентних робіт з АКБ категорично забороняється:
- палити та запалювати вогнища у приміщеннях акумуляторних зарядних станцій;
- готувати та проводити заправку електроліту в акумулятори без захисних окулярів, захисного одягу, гумових рукавиць;
- замикати полюси батарей та залишати інструмент, металеві деталі на батареях.