1. Склад цивільних правовідносин

Цивільно-правові відносини - це особисті немайнові та майнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, які складають між майново та організаційно відокремленими, юридично рівними учасниками, що є носіями суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, які виникають, змінюються та припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного примусу.

Цивільне правовідношення має певну, чітко визначену структуру. Воно складається з трьох елементів: суб’єктів, об’єкту та змісту правовідносин.

Суб’єкти правовідношення - це особи, які беруть участь у цивільному правовідношенні. Учасники цивільних правовідносин поділяються на такі категорії:

1) фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства;

2) юридичні особи - організації, підприємства, установи;

3) публічно-правові утворення - держава України, Автономна Республіка Крим та місцеві територіальні громади;

4) іноземні держави;

5) інші суб’єкти публічного права (ст. 2 ЦК України).

Об’єктами цивільних правовідносин - є благо, з приводу якого складаються відповідні правові зв’язки між особами. У цивільному правовідношенні об’єктами виступають речі та майно, цінні папери, результати робіт та послуг, результати інтелектуальної праці (твори науки, літератури, мистецтва), нематеріальні блага (життя, здоров’я, сім’я, ім’я, честь, гідність, ділова репутація) та інформація.

Змістом цивільного правовідношення - є суб'єктивні права та обов 'язки учасників правовідносин.

Суб 'єктивне цивільне право - це визначена законом міра можливої поведінки управоможеної особи (право кредитора на повернення свого майна з чужого незаконного володіння, на отримання грошей за відвантажену продукцію, на безпечні для життя та здоров’я умови довкілля).

Суб 'єктивний цивільний обов 'язок - це визначена законом міра належної поведінки зобов’язаної особи (обов’язок боржника сплатити гроші, передати майно, відшкодувати шкоду, завдану кредитору).