2. Речі як об’єкти цивільних прав
Річ як об’єкт цивільних правовідносин - це предмет матеріального світу в своєму природному стані або ж такий, що створено в результаті людської діяльності, задовольняє певні потреби суб’єктів цивільних правовідносин і щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки.
Юридичне значення відіграють лише ті речі, які мають корисні властивості, що дозволяє їх експлуатувати.
Важливу роль під час вивчення такого об’єкта, як речі, відіграє його класифікація, що є орієнтиром при виявленні правового режиму тієї чи іншої речі. Речі можна класифікувати залежно від різних ознак.
За оборотоздатністю речі поділяють на:
- речі, які вилучені з обігу. Відчуження таких речей, за загальними правилами, не дозволяється. Вони не можуть виступати предметом цивільно- правових право чинів. (Наприклад, зброя стратегічного призначення, порнографічні видання, підроблені грошові знаки, об’єкти державної власності, що знаходяться у громадському користуванні - шляхи, річки, національна бібліотека тощо);
- речі, як обмежені в обігу. Вони можуть належати і набуватися лише певними учасниками цивільного обороту і їх перебування в обороті регламентується спеціальними правилами. Обмеження в обігу таких речей пов’язане, як правило, з міркуванням державної чи суспільної безпеки. (Наприклад, встановлено спеціальний правовий режим щодо вогнепальної мисливської зброї, газової зброї, сильнодіючих отрут тощо).
- речі, які вільно перебувають в обігу. Ці речі можуть відчужуватися, переходити у власність будь-якого суб’єкта цивільних правовідносин без обмежень. В умовах економіки більшість речей належать саме до такої категорії.
Залежно від можливості переміщення у просторі:
- нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є можливим без їх знецінення та зміни їх призначення, наприклад, будинок, садиба тощо. При цьому режим нерухомої речі може бути поширено законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об’єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації;
- рухомі речі, до яких слід відносити речі, що можна вільно переміщувати у просторі.
Значення цього поділу в тому, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За способами індивідуалізації:
- індивідуально-визначені речі, тобто ті, що наділені тільки їм властивими ознаками, що вирізняють їх з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх, наприклад, картина К.Малєвіча «Чорний квадрат»;
- родові речі, тобто ті, що визначаються родовими ознаками, властивими усім речам того самого роду, виміряються числом, вагою, мірою, наприклад, 3 кілограму картоплі, 3 мішки крупи тощо.
Значення цього поділу в тому, що речі, які мають родові ознаки, є замінними, а індивідуально визначені речі - не замінні.
Залежно від можливості поділу речі:
- подільні речі, тобто ті, які у результаті їх натурального поділу не втрачають свого первісного господарського призначення. Наприклад, відро молока можна розлити у пляшки, мішок муки - розсипати у відра тощо.;
- неподільні речі - це речі, поділ яких неможливий без зміни або навіть пов’язаний із втратою ними їх корисних властивостей (стілець, телевізор, собака тощо). При поділі спадщини, спільного майна подружжя, фермерського господарства, якщо річ належить до категорії неподілених, то поділити її в натурі неможливо, тому одному із співвласників надається річ, а іншому сплачується грошова або товарна компенсація.
Значення цього поділу в тому, що при розподілі спільної сумісної властивості ці речі мають різний правовий режим.
Залежно від наявності залежності між речами:
- головна річ визнається як самостійна річ, пов’язана з іншою річчю - належністю, наприклад, скрипка як головна піч пов’язана зі смичком;
- приналежність покликана слугувати головній речі та пов’язана з нею спільним господарським призначенням. Від приналежності слід відмежовувати складову частину речі, тобто все те, що не можна відокремити від речі без її пошкодження або істотного знецінення, наприклад, автомобіль і мотор.
Значення цього поділу в тому, що приналежність поділяє долю головної речі, якщо інше не визначено договором або законом.
Залежно від тривалості використання:
- споживні речі, тобто такі, які внаслідок одноразового їх використання знищуються або припиняють існувати у первісному вигляді, наприклад, продукти харчування, сировина, напівфабрикати;
- неспоживні речі, тобто такі, які призначені для неодноразового використання, зберігають при цьому свій первісний вигляд протягом тривалого часу, наприклад, будівлі, технічне обладнання.
Залежно від наслідків використання речі:
- продукція, тобто все те, що отримане в результаті виробничого використання речі;
- плоди, тобто продукти органічного розвитку тварин, наприклад приплід, та інших речей, наприклад урожай;
- доходи, тобто економічний приріст від участі речі в цивільному обороті, наприклад орендна плата, відсотки від вкладу в банку, доходи від акцій тощо.
Правове значення полягає в тому, що продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не визначено договором або законом.
Залежно від того, чи жива річ, чи ні:
- тварини, тобто хордові. В тому числі хребетні (птахи, плазуни, земноводні, риби тощо) та безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та ін.) тварини в усьому їх видовому і популяційному різноманітті.
- неживі речі.
Значення такого поділу полягає в тому, що на тварин, за загальним правилом поширюється режим речі. Однак для їх використання може бути встановлено спеціальні правила, наприклад правила поводження, або спеціальний правовий режим - тварини, що занесені у Червону книгу тощо.
Окрім поняття речей у цивільному праві вирізняють окреме поняття майно. Поняття «майно» ширше поняття річ, оскільки включає в себе: 1) окрему річ; 2) сукупність речей; 3) майнові права та обов’язки.