3. Умови дійсності правочину

Умови дійсності правочину - це передбачені законом вимоги, яким має відповідати будь-який право чин. Звичайно, що умови дійсності правочину залежать від його виду, характеру, змісту, суб’єктивного складу, об’єкта.

Для того, щоб право чин мав природу юридичного факту, тобто міг породити той правовий результат, якого прагнуло його сторони, потрібно, щоб його було визнано дійсним.

Умови дійсності правочину є такі:

1) суб'єктний склад.

Особи, які укладають право чин, повинні мати необхідну правоздатність і дієздатність. Так, неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може укладати лише дрібні побутові правочини. Якщо неповнолітній без згоди батьків чи піклувальника уклав договір піднайму житла, то такий договір може бути визнаний у судовому порядку недійсним.

2) зміст правочину не повинен суперечити закону.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

3) форма правочину повинна відповідати закону.

Правочини можуть укладатися в усній, письмовій та нотаріальній формі, яку визначають самі сторони. В окремих випадках законодавець вимагає конкретної форми правочину під страхом його недійсності.

4) єдність волі і волевиявлення сторін.

Тобто волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Якщо такої єдності немає, може йтися про укладення правочину внаслідок насильства, обману, помилки, збігу тяжких обставин, тобто коли воля сторони відсутня взагалі або ж спотворена.

5) здійсненність правочину.

Правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ним.