5. Правові наслідки порушення форми правочину.

За загальним правилом порушення встановленої законом форми правочину спричиняє не недійсність правочину, а неможливість посилання на свідчення свідків у суді (ст 218 ЦК України).

Тобто порушення письмової форми, наприклад договору позики (згідно зі ст. 1047 ЦК України, договір позики між фізичними особами на суму понад десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян повинен укладатися у письмовій формі). Не спричиняє його недійсності, оскільки порядні люди, незалежно від того, укладено такий договір у належній письмовій формі чи гроші «під чесне слово» позичили ссуди, товариші по роботі, знайома дівчина, свої зобов’язання виконують.

Порушення встановленої законом простої письмової форми правочину спричиняє його недійсність лише у тому випадку, якщо це прямо передбачено законом.

Наприклад, ст. 547 ЦК України передбачає, що правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання (йдеться про такі види забезпечення зобов’язань, як порука, застава, гарантія, завдаток, неустойка) вичиняються у письмовій формі. А в частині другій цієї статті прямо передбачено, що такі правочини, вчинені з недодержанням письмової форми, є нікчемними.