2.2. Особливості та характеристика інформаційних процесів у фінансових установах

З теорії інформації ми вже знаємо, що інформація представляє собою послідовність наданих певним чином повідомлень, які виникають під час передачі енергії, тобто здійснення людством діяльності в якійсь із сфер життя, як наприклад техніці, медицині, економіці, загалом соціальній сфері тощо. Надалі нас буде більше цікавити інформаційний процес в галузях економічної та фінансової діяльності людини. Слід зазначити що обсяги інформаційних потоків економічної природи сьогодні досить значні, адже це діяльність банківської системи, страхових організацій та компаній, різного роду державних та недержавних фондів, державних фінансових установ та відомств, Державної Податкової Адміністрації (ДПА), бірж та всіх суб'єктів підприємництва. Очевидно, що інформаційні потоки, що проходять через дані установи та суб'єкти складають зага­лом економічну інформацію, яка відображає явища економічного життя суспільства в цілому та розрізі конкретних структурних одиниць.

Таким чином, економічна інформація це послідовність повідомлень економічного змісту, що можуть бути введені, відображені, збережені, оброблені, передані та загалом використані для прийняття управлінських рішень на рівні окремих установ чи структурних одиниць, так і економіки в цілому. Джерелом повідомлення економічного характеру є подія, яка відбувається на ринку надання послуг чи взаємодії інших ринкових процесів.

Поняття економічної інформації є досить обширним, тому що включає в себе повідомлення великої кількості груп суб'єктів економічної діяльності. Наприклад, діяльність всіх підприємств з точки зору еконо­мічних процесів є однотипною, починаючи хоча б з одного стандарту бухобліку, але банківська система створює вже іншу групу в якій інші процеси, бухгалтерський облік тощо. Відповідно інформаційні процеси теж відрізняються. Тому можна виділити в економічній інформації категорію повідомлень, що стосується виключно діяльності фінансових установ (банків, страхових компаній, фондів, ДПА) і назвати її фінансово-кредитною інформацією.

Cлід зазначити, що особливістю фінансово-кредитної інформації є те що вона при обробці може дати нові дані, які будуть представляти •   значний інтерес для кінцевого користувача спеціаліста чи менеджера.

Особливостями фінансово-кредитної інформації також є:

>   відображення фінансово-господарської діяльності установ у
вигляді числових показників в десятковій системі числення;

>   поява на рівні елементарних структурних одиниць (наприк­
лад філій) і передається по структурі знизу вверх;

>   розміщення на матеріальних носіях (в основному документи);

>    може мати візуальну, графічну форми, зображатись у вигляді
графіків, діаграм тощо;

>  може мати електронну форму документообігу;

> подається в дискретній формі.
Фінансово-кредитну інформацію можна класифікувати ^>за

технологією обробки, ^стадіями виникнення, ^способами пере­дачі, ^ступенем стабільності.

*Ь За стадіями виникнення фінансово-кредитна інформація поділяється на ^первинну, що виникає та фіксується безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності конкретних фінансових уста­нов та ^вторинну, що виникає внаслідок обробки первинної і є похідною від неї.

^ За технологією обробки розрізняють: вхідну, вихідну та ^про­міжну фінансово-кредитну інформацію.

Ъ Вхідна інформація представляє собою дані подані у вигляді офіційних паперових чи електронних документів, документів введених з клавіатури чи інших периферійних пристроїв, а також даних що були отримані на стадії раніше виконаних перетворень і використовуються для рішення певної поставленої задачі.

* Вихідна інформація - це результат рішення поставленої задачі з перетворення вхідних повідомлень, що надається користувачеві чи передається для роботи іншим системам.

^Проміжна інформація - це тимчасові дані, що створюються в процесі рішення поставленої задачі і відіграють допоміжну роль.

Ч> За ступенем стабільності використання, фінансово-кредитну інформацію можна класифікувати як <=>умовно-постійну та ^змінну. Умовно-постійною вважається інформація, яка за період її використання змінюється до 10% і фактично складає нормативно-довідникову інформацію, що в процесі автоматизованої обробки може бути вико­ристана багаторазово. Як правило і юрмативно-довідникова інформація вводиться один раз, а потім в процесі функціонцвання автоматизованої системи може корегуватись, видалятись чи доповнюватись. Прикла­дами нормативно-довідникової інформації є загальнодержавні стандарти у відповідній галузі діяльності, типові класифікатори, довідники, нормативи, що є прийнятими для використання в державі, галузі, установі тощо. Змінна інформація представляє собою поточний результат обробки даних автоматизованою системою наданий момент часу.

*Ь За способом передавання виділяють інформацію, що передається поштовою службою, телеграфом, телетайпом, факсом, електронною поштою. В залежності від способу передачі визначається форма її на­дання - паперові чи електронні документи.

Функціонування фінансово-кредитних установ має свою специфіку. Як правило діяльність таких установ пов'язана з наданням фінансових послуг клієнтам, впливаючи на їх економічні показники. Щоб надавати якісні послуги клієнтам, фінансовим установам, необхідна своя власна інформація для проведення бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та прогнозування діяльності на відповідних ринках. Таким чином у фінансових установах чітко розмежовується два інформаційних потоків: власна інформація установи щодо її діяльності та інформація про діяльність клієнтури, що обслуговується.

Як бачимо, фінансово-кредитна інформація може служити для аналізу діяльності не тільки фінансових установ, а й тих суб'єктів економіки, що отримують фінансові послуги. Фактично фінансова та кредитна інфор­мація існують самостійно, відокремлено, як і відповідні економічні інсти­туції, наприклад банки та страхові компанії. Звичайно проводити чітку границю між фінансовою та кредитною інформацією не можна, але оче­видно що фінансова буде домінувати у фінансових установах, кредитна у банківській системі. Що стосується підприємств, організацій, галузей промисловості, то в основному тут використовується економічна інфор­мація. Навіть інформація фінансово-кредитного складу, носить локальний характер, відноситься виключно до діяльності даного підприємства і є різновидом економічної інформації. Виходячи з цього автоматизована система управління підприємством містить підсистему управління фінансами або окремий програмний комплекс.

В умовах ринкових відносин та загострення конкурентної боротьби інформація має ціну, стоїть грошей, може купуватись і про­даватись, загалом представляє інтереси багатьох груп людей, бізнесу може цікавити конкурентів, опонентів тощо і фактично с товаром. Таким чином фінансово-кредитна інформація - гроші, реальні гроші у вигляді файлових структур, електронних документів тощо. І тому виникає проблема захисту інформації у фінансових установих, щоб запобігти витоку даних про фінансовий стан клієнтури з одного боку, а з другого боку, про деякі стратегічні аспекти діяльності самих фінансових установ.