2.3. Валютний курс і зовнішня торгівля

На міжнародну торгівлю істотно впливають валютні курси, які є своєрідним місточком між вартісними показниками національного і міжнародного ринку. Вплив валютного курсу відображається у ціно­вих співвідношеннях експорту й імпорту, а це, у свою чергу, викли­кає зміни у внутрішньоекономічній ситуації та коригує діяльність фірм, що працюють на експорт та/або конкурують з імпортом.

Суб'єкти господарської діяльності, використовуючи валютний курс, мають можливість порівняти свої виробничі затрати з цінами світового ринку. Валютний курс впливає на прибуток підприємців і конкурентоспроможність їх продукції на міжнародному ринку.

З огляду на численні чинники валютні курси не можуть бути аб­солютно незмінними протягом тривалого часу, проте їх різкі коли­вання не можна вважати позитивним явищем. Валютні курси є інди­катором нестабільності міжнародних економічних відносин загалом і валютно-кредитних та фінансових зокрема. Історія знає чимало прикладів, коли від різких змін валютних курсів багатіли одні держа­ви і біднішали інші.

Знецінення національної валюти вигідне експортерам і невигідне імпортерам. Уразі такої ситуації експортери мають можливість зни­зити ціни в іноземній валюті на свою продукцію.

Експортери одержують премії, обмінюючи одержану іноземну валюту (яка стала дорожчою) на національну валюту (яка стала де­шевшою). Свою продукцію експортери реалізують за цінами, що нижчі за середньосвітові. Отже, експортери збагачуються у той час, коли їх країна біднішає.

Зниження курсу національної валюти підвищує вартість імпорту, оскільки іноземні постачальники змушені збільшувати ціни на свою продукцію, щоб компенсувати втрату надходжень від зниження ва­лютного курсу країн своїх зарубіжних контрагентів. У результаті у країнах, де національна валюта знецінюється, зростають ціни, ско­рочується імпорт і споживання іноземних товарів, і це загалом нега­тивно позначається на внутрішній економічній кон'юнктурі. Зни­ження валютного курсу посилює тягар зовнішніх боргів, зафіксова­них у іноземній валюті, стає невигідною репатріація прибутків, одер­жаних іноземними інвесторами у валюті країни, в якій вони інвесту­вали. Такі прибутки реінвестують або ж використовують для прид­бання товарів за внутрішніми цінами країни інвестування з метою їх подальшого експорту.

Якщо валютний курс у країні підвищується, то це негативно по­значається на її експортних галузях. Зміни в обмінних валютних кур­сах неминуче призводять і до змін у цінах імпортованих та експорто­ваних такими країнами товарів.

Отже, на конкурентоспроможність товарів на міжнародних рин­ках впливають не лише чинники виробництва, а й обмінні курси. Іс­нує немало прикладів того, як стійке зростання обмінного курсу на­ціональної валюти спричинило втрату конкурентоспроможності продукції відповідної країни попри те, що її технологічний рівень, а також особливості менеджменту не викликали жодних сумнівів і за­непокоєнь.

Високий валютний курс сприяє розширенню імпорту до такої країни та зростанню надходжень іноземних інвестицій. Збільшуєть­ся репатріація прибутків від іноземних інвестицій. Реальна сума зов­нішнього боргу, зафіксована в іноземній валюті, скорочується.

Отже, як бачимо, обмінний валютний курс є своєрідною пали­цею на два кінці. Зрозуміло, що уряди окремих країн можуть підда­тися спокусі використати обмінний курс для вирішення певних проблем. Існує багатий арсенал заходів завищення і заниження ва­лютного курсу. Завищення курсу національної валюти означає його офіційне встановлення на рівні, що перевищує паритетний. Занижений курс, навпаки, встановлюється на рівні, що менший за паритетний.

У зв'язку з валютним курсом слід згадати і про інфляцію. Якщо темпи інфляції перевищують темпи зниження валютного курсу, то (за інших однакових умов) зростає імпорт товарів з метою їх прода­жу за високими цінами. Якщо ж зовнішнє знецінення валюти інтен­сивніше за внутрішнє, то створюються умови для так званого валют­ного демпінгу.

В окремих країнах може використовуватись кілька валютних курсів для різних учасників зовнішньоекономічної діяльності. Нап­риклад, у сфері комерційних операцій застосовується офіційний ва­лютний курс, а щодо міжнародного руху капіталу — ринковий. Практика свідчить, що валютний курс за комерційними операціями, як правило, занижений. Уряди вдаються до таких маніпуляцій, щоб пожвавити економіку та підвищити конкурентоспроможність екс­порту. У такій країні зростає виробництво, однак скорочується спо­живання, підвищуються внутрішні ціни, що негативно позначається на добробуті населення.

Штучне підтримання постійного валютного курсу, рівень якого значно розбігається з паритетним, може призвести до серйозних не­гативних наслідків, що підтвердив приклад Аргентини на зламі ти­сячоліть.

Зміни валютних курсів викликають перерозподіл між країнами тієї частини сукупного суспільного продукту, що реалізується у сфе­рі міжнародної торгівлі.

Прихильники механізму плаваючих валютних курсів вважають, що вільне коливання валютних курсів адекватно реагує на попит і пропозицію іноземних валют, автоматично коригує дефіцит і активи платіжних балансів. Плаваючі валютні курси значно впливають на ціноутворення, інфляцію, міжнародний рух капіталу (передусім, ко­роткотермінового). Надходження спекулятивного іноземного капі­талу ("гарячих грошей" — hot money) до країни, що підвищила курс своєї національної валюти, використовується урядами для приско­рення економічного розвитку та покриття дефіциту державного бюджету.

Відплив капіталів з країни скорочує інвестування і спричиняє ін­ші негативні наслідки, зокрема зростання безробіття. Валютний курс є ареною жорсткої боротьби не лише між національними екс­портерами та імпортерами (з огляду на протилежність їх інтересів), а й між державами. Проблеми валютного курсу завжди актуальні з наукової і практичної точок зору, оскільки міжнародна торгівля не­можлива без використання валюти.