3.8. Регулювання розвитку особливих форм ділового підприємництва
3.8. Регулювання розвитку особливих форм ділового підприємництва
Особливими формами ділового підприємства в Україні є: банки, які створюються на основі Закону України "Про господарські товариства" і Закону України "Про банки і банківську діяльність", інвестиційні фондові компанії, страхові компанії, довірчі товариства, біржі, торгові доми та інші посередницькі структури.
Одним з найважливіших елементів ринкової інфраструктури є комерційні банки. Вони відіграють вирішальну роль в забезпеченні взаємозв'язку між виробниками продукції (продавцями) та її споживачами (покупцями), здійснюючи розрахунки між ними, залучають за плату тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб, надають кредиті ресурси, виконують багато інших операцій та послуг.
Комерційні банки - це кредипні установи, функціями яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів господарських організацій населення та інших кредитих ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.
Комерційні банки класифікуються за рядом ознак.
В залежності від форми власності вони діляться на приватні та державні. Зараз в Україні державними комерційними є лише Ексімбанк (експортно-імпортний банк) та Ощадний банк.
За формою організації серед приватних банків переважають акціонерні у вигляді товариств відкритого або закритого типів. Акціонерними товариствами закритого типу, а також пайовими банками у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю є переважно комерційні банки у перші роки їх існування. Акції банків у вигляді акціонерних товариств закритого типу викупляються, як правило, їх засновниками. Більш гнучкою структурою є банки у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю. Кількість їх пайовиків може поповнюватись з відповідною реєстрацією в Національному банку України.
Комерційні банки в залежності від кола виконуваних операцій бувають універсальними і спеціальними. Зараз в Україні усі комерційні банки прагнуть бути універсальними, хоча далеко не всі вони виконують увесь спектр банківських операцій. Спеціалізованих банків поки не має. Але окремі банки вже почали створювати спеціалізовані філіали (інвестиційні, депозитні та інші).
У залежності від території діяльності комерційні банки поділяються на міжнародні, республіканські та регіональні. Міжнародні банки створюються з участю іноземного капіталу та можуть мати відділеня (філії) в інших країнах. В Україні вони тільки починають появлятися (Перший український міжнародний банк, Діамена-банк та інші), їх створення не підтримується Національним банком України, через те що захоплення ключових позицій, до яких перш за все відноситься банківська справа, уявляє з себе велику небезпеку для нашої економіки, яка перебуває у стані глибокої економічної кризи.
До республіканських комерційних банків відносяться банк "Україна", Промінвестбанк, Укрсоцбанк, Ексімбанк та Ощадний банк України, які мають мережу відділень та філіалів по всій території України. Вони тісно пов'язані з органами державної влади та керівництва банками. До статусу республіканських наближаються і деякі нові комерційні банки ("Відродження", Укрінбанк), які виникли разом з початком розвитку ринкової економіки у нашій країні.
Більшість комерційних банків є регіональними. Вони обслуговують, як правило, клієнтів певної області, міста, району або ж регіону (ряду областей, районів області).
В залежності від організаційної структури, разом з багатофіліальними банками, існують безфіліальні банки. Багато з них працюють успішно, хоча конкурувати їм з великими банками усе важче.
Сервісні форми підприємництва, які об'єднуються в ринкову інфраструктуру АПК можуть бути представлені підприємствами й організаціями, які виконують функції: оптової торгівлі; транспортування; зберігання;
комунікаційного зв'язку; стандартизації; сертифікації; цінового моніторингу; інформаційної служби. До ринкової інфраструктури збуту в АПК відносяться товарні біржі, брокерські контори; аукціони; агроторговельні доми; оптово-продовольчі ринки; ярмарки.
Товарна біржа - це установа, яка організовує процес укладання операцій купівлі-продажу стандартизованих товарів на принципі врівноваження попиту і пропозиції. Біржа - постійно діючий оптовий ринок. За своєю сутністю вона є безприбутковою організацією і товаром не володіє.
Спеціалізація біржі, як правило, пов'зується з товарною номенклатурою. Однак надто жорсткої спеціалізації товарних бірж на даному етапі в Україні не спостерігається.
На універсальних, агропромислових та аграрних біржах укладаються угоди лише по стандартизованій і сертифікованій продукції сільського господарства та продуктів її переробки. Продукція виставляється на біржах, як правило, у відповідності з обсягами встановлених лотів: зернові насипом -вагонна партія 60 т; насіння соняшнику насипом -35т; цукор-пісок у мішках по 50 кг - вагонною нормою 60-68 т; олія автомобільними цистернами по 8-12 т, залізничними - по 60 т; м'ясо в тушах - авторефрижераторами по 10-12 т, вагонними партіями - по 25 т.
Постійне брокерське місце на біржі для сільськогосподарського товаровиробника може коштувати на пільгових умовах в межах 100-200 грн на рік.
Брокерські контори - це посередницькі структури, які виконують доручення своїх клієнтів щодо купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, продуктів їх переробки та матеріально-технічних ресурсів. Вони бувають самостійні або виступають у ролі колективних членів товарної біржі. Брокерська маржа, як правило, встановлюється залежно від розмірів партії товару (в межах 2-5 %). Угоди на біржах укладаються виключно брокерами.
Аукціон - публічний торг ексклюзивними чи невеликими партіями товару у відведеному обладнаному відповідним чином місці у визначений час. Такий торг приводиться на умовах "хто дає більшу ціну ?".
На аукціонах продаються невеликі партії марочних товарів, худоба, в тому числі племінна.
Агроторговельний дім (АТД) - підприємство оптової торгівлі, яке здійснює операції купівлі-продажу як від імені товаровиробників чи споживачів, так і за власний рахунок, може виконувати також консигнаторські угоди (реалізувати імпортну продукцію - матеріально-технічні ресурси та ін.).
На відміну від товарних бірж АТД укладає угоди з реальним товаром, з нестандартними (за розміром і якістю) партіями. Він скуповує невеликі партії сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, доводить до кондицій, доукомплектовує її до стандартних лотів і продає на товарних біржах або в інший спосіб.
АТД може бути як місцем торгівлі, так і комерційним підприємством, яке заробляє прибутки.
Торговельний дім може функціонувати на кооперативних засадах товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства відкритого чи закритого типів.
За своїми ознаками АТД кооперативного типу мало чим відрізнятиметься від підприємницького товариства. Це самоокупна організація, яка діятиме в інтересах відповідної групи на засадах господарського розрахунку.
Кооперативний ТД працюватиме на ринку, його фінансовий стан визначатиметься тим, як він спрацює в умовах конкуренції. Однак свій прибуток такий торговельний дім має розподіляти головним чином не на пайовий капітал (як в акціонерному товаристві), а між постачальниками сировини чи продукції переробки. Найкраща форма є, коли власники паїв АТД одночасно є і клієнтами при укладанні угод на реалізацію продукції, тоді їх інтереси максимально розширюються.
Функції АТД: торговельно-посередницька; організаційно-виробнича; інформаційно-координаційна; аналітично-консультаційна; інші напрями діяльності.
Оптово-продовольчий ринок (ОПР) - це підприємство, яке створює необхідні умови для укладання торговельних угод з продажу і купівлі наявних видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки.
ОПР створюються для прискорення і здешевлення просування товару від товаровиробника до кінцевого споживача з виключенням зайвих посередників у торговельному ланцюгу, забезпечення рівного доступу всіх товаровиробників і споживачів на немонополізований ринок, до кон'юнктурної інформації. Це новий тип підприємств оптової торгівлі, який лише формується в Україні і поширений в розвинутих країнах світу.
За асортиментом продукції, яка реалізуватиметься через ОПР, вони можуть бути універсальні і спеціалізовані. Насамперед, вони спеціалізуються на торгівлі плодоовочевою продукцією і картоплею. Отже, організаційно підприємства цього типу можуть організовуватися на основі продовольчих баз, холодильного господарства, заготівельних і переробних підприємств споживспілки та інших видів заготівельно-переробної інфраструктури.