4.2. Основні типи зерносховищ

Сучасне зерносховище — складна інженерна споруда. Її будують за типовими проектами, які розробляють спеціалізовані проектні організації з урахуванням досягнень науки і кращого досвіду. Біль­шість сучасних типових проектів зерносховищ передбачають на­явність стаціонарних засобів механізації для проведення заванта­жувально-розвантажувальних і транспортних робіт, установки для активного вентилювання природним і штучно охолодженим повіт­рям, аерожолобів, а також робочих споруд для приймання насіння з відділенням для протруювання і затарювання, автоматичних вагів та ін.

В Україні є зерносховища таких типів: елеватори й одноповерхо­ві приміщення з горизонтальними або похилими підлогами. Старі склади (за деяким винятком) мають малу місткість (50, 100, 165, 300 т), у багатьох з них немає механізації. Сучасні склади будують за проектами, які передбачають завантаження зерна конвеєрами, використання принципу самопливу зерна і т. ін. Місткість їх стано­вить 500, 1000, 1300, 1500, 2000, 2300, 3600, 5000 т.

Типове насіннєсховище місткістю 500 т (типовий проект № 08 - 106) будують з цегли, каменю або дерева. Воно має 21 засіку загальною місткістю 475 т для розміщення партій насіння насипом і майданчик для укладання насіння в мішках загальною масою до 25 т. Засіки роблять із щитів, що виготовлені з підігнаних сухих дощок. Для запобігання нерівномірному обігріванню або охолодженню на­сіння стіни засіки розміщують паралельно зовнішній стіні складу на відстані 0,5 м від неї. Вікна зсередини обтягують металевою сіт­кою для захисту від птахів, а двері знизу оббивають сталевими сму­гами на висоту 0,5 м для захисту від гризунів.

Очищене й висушене насіння доставляють автомашинами і ви­сипають у бункер конвеєра, який завантажує матеріал у відповідну засіку до висоти 2,3 м. Насіння в тарі вкладають у штабель заввиш­ки 6 — 8 мішків на решітчасті піддони

Насіннєсховище місткістю 1300 і 2300 т з відділеннями для протруювання і затарювання — це одноповерхова будівля сек­ційного типу. Більшість насіння розміщують у засіках по 125 т при висоті насипу 2,5 м. Кожна секція насіннєсховища розрахована на 500 т насіння. Торцеву частину насіннєсховища використовують для роздільного складування протруєного і непротруєного насіння в мі­шках штабелями на піддонах (усього на 300 т). Крім складів, схо­вище має відділення для приймання, протруювання і затарювання насіння, які розміщені у двоповерховій будівлі, що прибудована до торця складу.

Насіннєсховище є складовою частиною зерноочисно-сушильних комплексів. Воно призначене для тимчасового зберігання попере­дньо очищеного сухого або вологого (до 22 %) насіння в режимі ак­тивного вентилювання природним або штучно охолодженим повіт­рям, тривалого зберігання сухого та очищеного насіння зернових, бобових, круп'яних і олійних культур, для протруювання, затарю­вання в мішки і тимчасового зберігання в тарі.

Процеси завантаження, розвантаження і транспортування на­сіння у межах сховища механізовано. Механізація здійснюється но-ріями, верхніми і нижніми стрічковими конвеєрами і підгрібачами насіння. За допомогою транспортної галереї сховище з'єднане з по­токовою лінією для післязбиральної обробки насіння.

Зерно надходить по потоковій лінії і подається до норій. Потім воно може бути направлене: на автоматичні ваги і через верхній конвеєр у сховище; на склад непротруєного насіння для зберігання у мішках; на протруювання й затарювання, а потім на склад для протруєного насіння при зберіганні в мішках.

Для того, щоб запобігти самозігріванню і зниженню якості насін­ня при тривалому зберіганні, кожну засіку насіннєсховища облад­нують системою активного вентилювання у вигляді аерожолобів з осьовими вентиляторами СВМ-5М. Аерожолоби є також засобами транспортування насінного матеріалу всередині засіки, забезпечу­ють розвантаження насіннєсховища.

Для збереженості насінного матеріалу з підвищеною вологістю при тимчасовому зберіганні в насіннєсховищі передбачене консер­вування вологого насіння охолодженим повітрям за допомогою хо­лодильної машини, яка підключається до аерожолобів, Кожна сек­ція насіннєсховища обладнана системою аспірації, яка знімає пил з насипних лотків нижнього конвеєра.

Продуктивність транспортних механізмів на прийманні насіння 20 т/год, при протруюванні в потоці — 10 т/год. Режим роботи дво­змінний. Обладнання насіннєсховища складається з двох ковшових однопотокових норій НПЗ-20, зернових ваг Д-100-3, двох мішкозашивних машин ЗЗЕ-М, верхнього (з возиком для розвантаження) і нижнього стрічкових конвеєрів.

Насіннєсховище місткістю 3200 т має два верхніх і два ни­жніх стрічкових конвеєри. Його будують разом з цехами для оброб­ки насіння, які мають дві самостійні потокові лінії. Розміри зерно­сховища у плані 72 х 18 м, висота зовнішніх стін 4 м.

Для одночасного розміщення або переміщення двох партій на­сіння, а також для створення більшої кількості секцій по всій дов­жині поздовжньої осі насіннєсховища роблять капітальну стіну з цегли заввишки 6 м. У стіні з кожного боку є по 11 пазів для встано­влення поперечних перегородок секцій. Перегородки, що розділя­ють насіннєсховище на секції, роблять із дерев'яних брусків завви­шки 3,3 м. Отже, в насіннєсховищі є 24 секції розмірами в плані 5,2 х 10 м та місткістю 100 — 120 т насіння кожна. Завдяки такому влаштуванню секцій коефіцієнт використання сховища сягає 0,97.

Для механізації завантаження секції насінням та її розванта­ження у кожній половині насіннєсховища є два верхніх і два ниж­ніх конвеєри. Верхні конвеєри галереї розміщені на спеціально пе­редбачених прогонах, на яких вільно укладені настили з дощок, а нижні — в нижніх галереях завширшки 2 і заввишки 1,75 м. Стіни зроблено із цегли, а перекриття — із залізобетону. Галереї з'єднані з прорізами у стіні фундаменту для повернення насіння в очисно-сушильну башту на повторну обробку або відвантаження на автомо­більний чи інший транспорт. Підземні галереї мають по два виходи через торці складу.

У кожній секції насіннєсховища є канали із цегли з повітророз­подільними щитами для активного вентилювання насіння. З боків сховища над каналами зроблено фундаменти для встановлення вен­тиляторів СВМ-6M.

Транспортне, технологічне і вагове обладнання в очисно-сушильній башті та сховищі розміщене так, щоб запобігти травму­ванню насіння та змішуванню під час обробки, транспортування і зберігання. Швидкість руху норійних і конвеєрних стрічок стано­вить 1,4 м/с.

Насіннєсховище з відділенням для очищення насіння (рис. 11) переобладнано із зернового типового складу (з цегли або каменю) місткістю 3,2 тис. т. В зерноскладі замість збірних залізобе­тонних перегородок заввишки 2,5 м зроблено 16 секцій. Загальна місткість насіннєсховища 1100 т. В торці cxoвища знаходиться від­ділення для очищення насіння, яке відгороджене глухою стіною від насіннєсховища і має вхід з вулиці. В поперечному напрямку відді­лення по ширині дверей зроблено чотири суцільних коридори для конвеєрів, які подають насіння на поздовжній конвеєр, що знахо­диться у нижній галереї під поздовжнім коридором сховища.

Рис. 11. Поперечний розріз секційного насіннєсховища

Передбачене також улаштування в секціях сховища переносної щитової для активної вентиляції. Кожна секція є самостійною сис­темою, яка забезпечує необхідне продування насіння вентилятором ВМ-200 з подачею повітря 11 — 12 тис. м3/год. У сховищі є 8 само­стійних вентиляційних систем з необхідним обміном повітря в між-зерновому просторі за стану середньої сухості насіння при висоті насипу 2 м.

Для одночасного продування чотирьох секцій необхідно, щоб працювало 4 вентилятори ВМ-200. Насіння в секціях можна також підсушувати цією самою установкою, але повітря спочатку підігрі­вається в теплогенераторі.

Склад із збірних залізобетонних елементів найкраще відповідає завданням індустріалізації складського будівництва і має такі пе­реваги: будівництво може здійснюватись незалежно від пори року та скорочення на будівельному майданчику кількості працюючих; високою є якість будівництва із збірних залізобетонних елементів, що виготовляються в заводських умовах; маса будівельних матеріа­лів зменшується до 35 %.

Перший збірний залізобетонний склад місткістю 5500 т був спро­ектований з панельних конструкцій. У поперечному перерізі він поділений внутрішніми колонами на три прольоти: середній (ши­рина 12 м) і два крайніх (по 6 м). Зовнішні колони встановлені че­рез кожні 2 м.

У подальшому розробили типовий проект складу із стінами кар­касної конструкції, а потім для зниження витрат бетону, сталі та лісоматеріалів на будівництво збірних складів розробили новий типовий проект. Габаритні розміри та місткість складу такі самі, як і складу місткістю 5500 т. Основні відмінності полягають тільки в то­му, що в поперечному напрямку склад мав рамну систему, створену колонами, ригелями і фермою, вузли кріпились за допомогою болто­вих з'єднань, відстань між зовнішніми колонами становила до 6 м.

Із збірних поширена конструкція складу, який будували за типо­вим проектом С3-60 з деякими конструкційними змінами, а також склад ЖБМ-61. Його місткість 3000 — 7500 м3, стіни — із місцевих матеріалів, внутрішній каркас — із збірного залізобетону.

У всіх цих проектах зерносховищ висота зернового насипу біля стін 2,5 м, посередині 5 м. Проведений аналіз показав, що ця висота насипу для ряду конструкцій близька до оптимальної, при меншій висоті зменшується місткість складу, а при більшій — різко зростає маса конструкцій.

Зерно- і насіннєсховища бункерного типу найбільше поши­рені як на державних хлібоприймальних підприємствах, так і в гос­подарствах системи Міністерства аграрної політики України.

У сховищах бункерного типу можна повністю механізувати про­цеси завантаження і розвантаження зерна, вони займають мало місця, в них є можливість складувати зерно і насіння максимально високим насипом та запобігати змішуванню матеріалу.

Економічність зерносховищ значно зростає із збільшенням їх мі­сткості. При місткості понад 2 — 3 тис. т і більше затрати на 1 т на­сіння, що зберігається, знижуються на 30 - 40 % порівняно із затра­тами насіннєсховища місткістю від 0,5 до 1,5 тис. т.

Бункерне насіннєсховище місткістю 1,5 тис. т має два відділення: одне з металевих блоків бункерів вентилювання загальною місткіс­тю 1,5 тис. т, а друге —для зберігання насіння в мішках. До бункер­ного сховища з торцевого боку примикає одноповерхова прибудова для зберігання насіння в тарі, де є приміщення для протруювання, затарювання і зважування насіння.

Насіннєсховище складається із 44 бункерів, які встановлені в чо­тири ряди. В над- і підбункерних поверхах змонтовано по два стріч­кових конвеєри, кожний з яких обслуговує по два ряди бункерів. Насіння з цеху на верхні конвеєри подається за допомогою двох но-рій продуктивністю по 20 т/год.

Конструкцією сховища передбачено консервування насіння з підвищеною вологістю штучно охолодженим повітрям. Для цього бункери активного вентилювання дообладнують системою повітро­розподільних труб з холодильною машиною.

Основні техніко-економічні показники насіннєсховища місткістю 1,5 тис. ттакі:

Бункерне насіннєсховище місткістю 0,5 тис. т (типові проекти № 812-50 і 812-41) розроблене для насіннєобробних комплексів і конструктивно складається з металевого або залізобетонного карка­са, всередині якого розміщені в два ряди (по десять у кожному) бун­кери БВ-25 або К-878. До бункерного насіннєсховища примикає від­ділення для приймання та очищення насіння, розраховане на од­ночасну обробку двох партій зерна однієї культури продуктивністю до 40 т/год.

Насіннєсховище розраховане на підсушування вологого насіння з використанням бункерів для активного вентилювання природним підігрітим чи не підігрітим повітрям, а також на очищення некон­диційного насіння і тривале його зберігання. Основні техніко-економічні показники насіннєсховища місткістю 0,5 тис. т такі:

За технологічною схемою очищене насіння подається норією на верхній стрічковий конвеєр і спрямовується у бункери. При розван­таженні його самопливом по трубі воно надходить на нижній стріч­ковий конвеєр і потрапляє в норію, а потім може бути спрямоване на перевантаження в інші бункери, на додаткову обробку або на відвантажування споживачам.

Насіннєсховища силосного типу — це елеватори із залізобе­тону і цегли, спеціально побудовані для зберігання насіння, з висо­тою силосної частини 12 — 16 м і більше. Як правило, до такого типу сховищ примикає спеціальна башта, де розміщують необхідне обла­днання для потокової обробки насіння. У такому сховищі повністю механізовано всі процеси, а в деяких — і автоматизовано.

Насіннєсховище місткістю 3 тис. т (типовий проект 702 — 38) — силосне з чотирма рядами збірних залізобетонних елементів проми­слового виготовлення. Висота силосів 12 м. Можна також побудува­ти його в комплексі з насіннєобробним цехом.

Підготовлене до зберігання насіння норією продуктивністю 20 т/год подається на автоматичні ваги Д-100-3, потім на верхній стрічковий конвеєр, за допомогою якого надходить у відповідний силос на зберігання. Рівень насіння в силосах, а також його темпе­ратура контролюються відповідними системами, що розміщені в ди­спетчерському пункті.

У державній системі хлібопродуктів, на хлібоприймальних пунк­тах і підприємствах, які переробляють зерно, поряд із складами ве­ликої місткості є багато елеваторів.

Елеватор — це повністю механізоване зерносховище, призначе­не для зберігання зерна і виконання там необхідних операцій (рис. 12). Сучасний елеватор забезпечує виконання всіх операцій з мак­симальною ефективністю і надійним забезпеченням збереження зерна. На відміну від складів із стаціонарною механізацією, елева­тор досить компактний завдяки великій висоті споруд. Отже, міст­кість зерносховища на 1 м2 площі різко збільшується. В типових зе­рносховищах на 1 т місткості припадає 2,5 — 3 м3 приміщення, а в елеваторах 1,5 — 1,7 м3.

Елеватор, як повністю механізоване зерносховище, призначений для виконання всіх завантажувально-розвантажувальних робіт, повної технологічної обробки та зберігання зерна. Його можна роз­глядати як комплексне поєднання основного обладнання та споруд: робоча башта з технологічним і транспортним обладнанням; силос­ний корпус з транспортним та іншим обладнанням; обладнання для

приймання зерна з автомашин, вагонів, суден; обладнання для від­пуску зерна на різні види транспорту і зернопереробні підприємст­ва; цех відходів; системи аспірації і видалення відходів.

Робоча башта має висоту 50 — 65 м, на її поверхах розміщені ви­сокопродуктивні зерноочисні машини, аспіраційні пристрої, авто­матичні ваги, іноді зерносушарки. Зернові маси зберігаються у си-лосах заввишки до 30 м і більше. Місткість елеватора залежить від кількості силосів, їх висоти й поперечного перерізу. Силоси спору­джують з монолітного або збірного залізобетону. Вони бувають ци­ліндричними або прямокутними. Місткість їх найчастіше від 150 до 600 т, тоді як місткість елеваторів — від 27 до 150 тис. т (залежно від цільового призначення і місця розташування).

Технологічні схеми елеваторів різного призначення (заготівель­ні, млинові, перевалочні, портові) неоднакові. Загальний вигляд схеми руху зерна на елеваторі такий: зернова маса з приймальних точок, вагонів або суден надходить у приймальну яму, розташовану нижче рівня поверхні землі під баштою елеватора. Звідти потужни­ми ковшовими — норіями (100 — 175 т/год кожна) зерно піднімаєть­ся у верхню частину башти елеватора, потрапляє на автоматичні ваги, а потім самопливом надходить на зерноочисні машини, роз­ташовані на поверхах башти. Після цього, якщо є потреба, зернова маса направляється у зерносушарку.

Очищене й просушене зерно знову піднімається на верхні повер­хи елеватора і розподільними пристроями спрямовується на стріч­кові надсилосні конвеєри. Перемішуючись конвеєрами над силоса-ми, зернова маса висипається в призначений для зберігання силос. Із силосу самопливом (після відкриття засувки) зерно йде на стріч­ки підсилосного конвеєра, а звідси — у спеціальні відпускні силоси та пристрої для навантаження на автомашини, у вагони або судна.

Чим більша пропускна здатність елеватора, тим він рентабельніший.