Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

7. 9. Фенологічні дослідження

Такі дослідження передбачають аналіз спостережень явищ природи, пов'язаних з періодичними (сезонними) змінами кліматичних умов протягом року. Спостерігаються ознаки весни, літа, осені, зими, випадання першого снігу, пробудження рослин, почату цвітіння, дозрівання плодів і ягід, приліт і відліт птахів тощо. Спостереження над рослинами називають фітофенологічними, а над тваринами — зоофенологічними.

Фенологічні спостереження прості, не потребують складного обладнання і цілком доступні кожному, їх можна вести як в одноденних, так і в багатоденних походах. Та найцінніші результати фенологічних спостережень тоді, коли є можливість тривалий час спостерігати за одними й тими самими об'єктами протягом року. Зібрані в таких походах і на екскурсіях відомості разом з даними про метеорологічні явища дають змогу судити про особливості місцевого клімату й погоди.

Результати спостережень заносять до спеціального фенологічного журналу (щоденника) в такому порядку: дата настання сезонних явищ у житті рослин або тварин, місце спостереження, метеорологічні відомості (погода, температура повітря, опади та інші атмосферні явища), гідрологічні умови (розлив, замерзання і скресання річки), характер і температура грунту, фенологічні явища (поява бруньок на деревах, заморозки на грунті, пожовтіння листя, приліт і відліт птахів тощо); зазначають прізвище, ім'я та по батькові спостерігача.

У короткій характеристиці в щоденнику вказують: а) географічне положення ділянки, що спостерігається (широта, довгота, висота над рівнем моря та інші відомості, які допоможуть точно визначити її місцезнаходження); б) рельєф місця спостереження; в) загальний характер навколишньої місцевості (гориста, горбиста, порізана ярами, рівна, заболочена тощо); г) характер грунтів ділянки, що спостерігається, та їх зволоження; д) характер підстилаючої поверхні; е) захищеність місця спостереження від вітру; є) характер рослинності; ж) вплив діяльності людини.

Рекомендується спостерігати невелику кількість характерних для однієї місцевості рослин і тварин, але ; обов'язково стежити за їхнім розвитком протягом весни, літа та осені. Уривчасті, епізодичні спостереження навіть за великою кількістю природних об'єктів мають меншу цінність.

Фенологічні спостереження доцільно вести якомога частіше, особливо навесні, коли пробуджується і оживає природа, найкраще в першій половині дня, в час, коли розцвітає більшість рослин, а тварини найбільш життєдіяльні та активні. У рослин і тварин цікаво спостерігати явища, які чітко виділяються за порами року окремими періодами та фазами. Так, у рослин це фази розпускання бруньок, першого листя, поява бутонів суцвіть, цвітіння, дозрівання насіння, плодів, початок осіннього забарвлення листя, початок і кінець листопаду; у птахів — приліт, відкладання яєць, поява пташенят та залишення ними гнізда, відліт тощо.

Частота фенологічних спостережень залежить від пори року, характеру місцевості, стану погоди. Якщо, наприклад, на рівнинній місцевості досить провести спостереження раз на день, то в горах, де кліматичні умови різко змінюються з висотою, рекомендується проводити спостереження кілька разів на день.

Об'єктами фенологічних спостережень можуть бути тільки здорові, сформовані екземпляри рослин, що не зазнали впливу з боку людини і тварин.

Фенологічні явища залежать від стану погоди, а тому бажано поєднувати фенологічні спостережені з метеорологічними.

Проводячи фенологічні спостереження за сезонним розвитком природи, юні дослідники одержують об'єктивний матеріал для пізнання відмінностей у природних умовах різних місць. Спостереження за фазам розвитку рослинності дають багатий краєзнавчий матеріал, адже строки періодичних явищ природи добре відображають відмінності в типах місцевості.

Для оцінки природних умов свого краю важливе значення має записаний зі слів місцевих жителів календар природи і сільськогосподарських робіт, який правильно відображає характерні особливості природи та господарську діяльність людини. Ось чому юних дослідників не можуть не цікавити такі факти, як утворення перших таловин, сходження снігового покриву, зникнення останніх снігових заметів, снігопади і приморозки після сходження снігового покриву, осінні приморозки, перші снігопади, встановлення снігового покриву. Юні дослідники цікавляться також строками сільськогосподарських робіт, оранкою, посівною кампанією, косовицею, доглядом за рослинами в період їх росту, збиранням сільськогосподарських культур, умовами їх збирання та збереження, відгоном худоби на гірські пасовища та ін. Такі спостереження мають практичне значення. Наприклад, на їх основі визначають оптимальні строки проведення тих чи інших сільськогосподарських робіт, посадок лісу, збирання насіння, грибів, ягід, рибної ловлі, мисливського промислу а також запобігають масовому розвитку шкідників.

Програма з географії передбачає, головним чином, осінні та весняні спостереження за явищами природи. Спостереження взимку проводяться рідше, хоча й вони мають велике значення. Особливо сприятливі можливості для спостереження явищ природи в зимовий час відкривають лижні екскурсії та походи. Вони допомагають учням переконатися в тому, що життя органічного світу не припиняється і з настанням зими.

Під час походів, основним завданням яких є вивчення фенологічних явищ, перед юними дослідниками розкривається вся картина природи. Проводячи походи в природу, вчитель дає своїм вихованцям чіткі уявлення про життя рідного краю протягом року.

Можна рекомендувати такі тематичні походи: «Назустріч весні», «Привіт землі-годувальниці», «Назустріч літу красному», «Золота осінь», «Назустріч зимі», «Білою стежкою», «Наш край узимку», «Проводи зими».

За матеріалами фенологічних спостережень, проведених безпосередньо на території своєї місцевості протягом кількох років, можна скласти місцевий календар природи.