1.3.3. СІВОЗМІНА ЯК АГРОТЕХНІЧНИЙ ФАКТОР РОСЛИННИЦТВА

Ротація різних польових культур у часі й просторі на полях сіво­зміни позитивно впливає на родючість ґрунту. Так, бобові рослини збагачують ґрунт на азот за рахунок його фіксації з атмосфери і на кальцій, який вони засвоюють із більш глибоких шарів ґрунту. Ра­зом з кореневими і стерньовими рештками ці елементи надходять у ґрунт.

Мичкувата коренева система злакових розміщується переважно в орному та підорному шарах, розділяючи ґрунт на дрібні окремості. Після них у ґрунті залишається багато перегною. При цьому ґрунто­ві окремості завдяки кальцію з коріння бобових набирають певної водотривкості. Ґрунт стає структурним, підвищуються його порис­тість, аерація, оптимізується щільність його складання, посилюєть­ся вбирна здатність, поліпшується водний, поживний, повітряний, тепловий, мікробіологічний режими, збільшується вміст гумусу, по­ліпшується реакція ґрунтового розчину.

Оптимізація фізичних показників ґрунту завдяки правильному чергуванню культур у сівозміні дає змогу зменшити кількість енер­гоємних обробітків, особливо глибокої полицевої оранки, і обмежи­тись поверхневим або нульовим обробітком. Без оранки можна, на­приклад, вирощувати кукурудзу після люцерни протягом 3 — 4 ро­ків. Після люцерни орний і підорний шари ґрунту набувають опти­мальних фізичних показників, стають водопроникними, добре за­своюють вологу, в тому числі й літніх зливових дощів. Поступова мінералізація кореневої маси люцерни достатньо забезпечує росли­ни кукурудзи поживними речовинами.

Без оранки вирощують усі проміжні посіви на корм, близько тре­тини посівів озимої пшениці та інших культур.

Могутні кореневі системи буркуну, соняшнику, суданської трави, сорго, кукурудзи поліпшують пористість і водопроникність материн­ських порід — лесових суглинків і глин. Так, на балтських глинах південно-східного регіону України (наприклад, у Чечельницькому районі Вінницької області) для того щоб добре росли картопля, го­рох, соя, кукурудза та інші польові культури, доцільно спершу ви­рощувати буркун. Корені його меліорують підґрунтя, і воно стає доб­ре проникним для кореневих систем зазначених культур.

Науково обґрунтоване чергування культур є одним із основних факторів боротьби з бур'янами, хворобами, шкідниками, сприяє економії витрат на пестициди і значною мірою забезпечує можли­вість одержання екологічно чистої продукції рослинництва і кормо­виробництва. За даними кафедр загального землеробства Національ­ного аграрного університету та Уманської державної аграрної акаде­мії (С. С. Рубін, А. Г. Михаловський, В. П. Гудзь, І. В. Веселовський, Ю. П. Манько, В. П. Гордієнко, В. О. Єщенко та ін.), правильна сіво­зміна дає змогу без додаткових витрат підвищити врожайність культур на 20 — 20 % і більше. Отже, сівозміна є ефективним агробі­ологічним фактором, який слід максимально використовувати в ро­слинництві.