12.3.4. Умови та охорона праці

Ще одним важливим напрямком моніторингу соціально-трудо­вої сфери є відслідковування змін умов та охорони праці на вироб­ництві.

В Україні досить велика кількість працівників, зайнятих в умо­вах праці, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, зо­крема в таких галузях як вугільна, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна промисловість, машинобудування, металообробка та ін. Багато людей потерпає від нещасних випадків на вироб­ництві, продовжує залишатись високою частка працівників, що мають професійні захворювання. Головною причиною такого ста­новища є незадовільний стан умов і охорони праці на підприєм­ствах.

На багатьох підприємствах під час трансформаційних процесів були ліквідовані служби охорони праці, а у зв'язку з відсутністю державного замовлення на перегляд норм та правил з охорони праці значна їх кількість морально застаріла, в той час як науково-до­слідні організації відповідного профілю втратили кадри або перепрофілювались.

Немає програм покращання умов праці на багатьох підприєм­ствах, не здійснюється системна робота з проведення запобіжних заходів забезпечення безпеки праці на робочих місцях. Кошти, спрямовані на заходи з охорони праці на підприємствах, не значні по­рівняно з реально необхідними для відновлення виробничої сфери.

Недостатньою є робота з підготовки і реалізації програм покра­щення умов та охорони праці на підприємствах, сертифікації об'єк­тів на безпеку праці, надання допомоги підприємствам у придбанні норм і правил охорони праці, засобів індивідуального і колектив­ного захисту і на рівні регіонів.

Моніторинг умов та охорони праці виявляє тенденції стану умов і безпеки праці на підприємствах, визначає динаміку масштабів про­фесійних захворювань і травматизму, виявляє підходи до вирішення цих проблем не за рахунок покращення умов і організації праці, а за рахунок збільшення різного роду компенсаційних виплат.

Що стосується джерел інформації для моніторингу умов та охо­рони праці, то роботодавець зобов'язаний інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці, причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких вжито для їх усунення і забез­печення на підприємстві умов і безпеки праці на рівні норматив­них вимог.

Працівникам, їхнім представникам забезпечується доступ до інформації та документів, які містять результати атестації робо­чих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи, ре­зультати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і про­фесійних захворювань і звіти з цих питань, а також до повідом­лень, подань та приписів органів державного управління і держав­ного нагляду за охороною праці.

У встановленому порядку органи державного управління охо­роною праці інформують населення України, працівників про реа­лізацію державної політики з охорони праці, виконання програм з цих питань, про рівень і причини аварійності, виробничого трав­матизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень про охорону життя та здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці за погодженням її форми зі спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними спілками та Фондом со­ціального страхування від нещасних випадків.