15.3. Підготовка сировини до консервування

Сировину для консервування інспектують, миють, калібрують, сортують, очищають, піддають тепловій обробці, фасують, затарю-ють, стерилізують, пастеризують і т. ін.

Інспектування полягає у видаленні сировини, яка може нега­тивно вплинути на якість готової продукції (підгнилих, механічно пошкоджених, деформованих, перезрілих чи недозрілих плодів тощо). Його проводять до і після миття, часто і після калібрування плодів на рухомому конвеєрі. Місце проведення інспекції повинно бути добре освітленим. Якщо під час інспекції плоди розділяють та­кож за кольором і ступенем стиглості, процес називається сорту­ванням. Стрічкові або роликові конвеєри та лінії сортування руха­ються із швидкістю 0,05 — 0,1 м/с.

Зелений горошок сортують за густиною в сольовому розчині: зерна з великою густиною тонуть, а з меншою — спливають на поверхню.

При використанні електронних сортувалок продукцію розділя­ють за відтінком кольору (помідори) і за масою (маслини).

Сортування продукції за розміром називається калібруван­ням. Калібрують або цілу, або різану сировину на ситах з кругли­ми отворами, на довгому перфорованому циліндрі, що обертається (круглі отвори мають розмір, який збільшується від входу в ци­ліндр до виходу), на стрічках з тросиків, відстань між якими регу­люється, тощо. Продукцію калібрують для того, щоб мати однорід­ну сировину, що є необхідною умовою для подальшого її механізо­ваного очищення, різання, фарширування та підтримання тепло­вого режиму.

Найчастіше використовують такі калібрувальні машини: бара­банні (для картоплі, зеленого горошку та інших плодів округлої форми), тросові (для кісточкових, огірків, моркви), валко-стрічкові (для яблук, огірків, цибулі, помідорів), а також пластинчасто-скребкові.

У барабанної машини кількість отворів на барабані з певним розміром отворів дорівнює кількості фракцій відкаліброваної про­дукції.

У тросовій калібрувальній машині троси натягнуті на два гори­зонтальні барабани, відстань між якими по ходу продукції (до кін­ця) збільшується. Під тросами розміщені лотки, кількість яких від­повідає кількості фракцій (їх зазвичай 4 — 6).

Валко-стрічковий калібрувач розділяє сировину на фракції сту­пінчастим валом, на якому містяться плоди, і транспортує їх конве­єром з похилою стрічкою. На початку калібрування відстань між ступінчастим валом і поверхнею похилої стрічки мінімальна, а по­тім збільшується. Кількість ступенів на валу відповідає кількості фракцій. Переміщаючись на похилій стрічці та опираючись на сту­пінчастий вал, плоди рухаються до зазору між валом і стрічкою пе­вного діаметра і провалюються у відповідний збірник.

У пластинчасто-скребковому калібрувачі сировина розділяєть­ся на фракції переміщенням по пластинах, які мають щілини, що поступово розширюються. Плоди переміщуються скребком, який прикріплений до двох тяглових ланцюгів.

Миття сировини. Продукцію миють як до, так і після інспек­тування та калібрування, а при використанні на останній стадії миття дезинфікуючих засобів ще й споліскують. Для миття вико­ристовують чисту питну воду без запахів та наявності мікрофлори: якщо вода м'яка, то сировина її легше вбирає і втрачає свою міц­ність (ягоди розвалюються); якщо тверда, то шкірка плодів грубіє, що утруднює їх стерилізацію, а при уварюванні сировини в котлах утворюється багато накипу; якщо містить солі заліза, то в продук­ції світлого кольору вони викликають потемніння. Для миття 1 т сировини потрібно близько 5 т води. Якщо води недостатньо, то роблять її циркуляцію, попередньо продезінфікувавши (5-9 мг/л хлору). Таку воду використовують для очищення конвеєрів, елева­торів та іншого обладнання. Інколи концентрацію хлору доводять до 15 — 20 мг/л.

Для зниження кількості теплостійкої плісені на сировині засто­совують змочувальні агенти — дециквам-222-дифецилдиметиламо-нію бромід з розрахунку 0,5 — 1 г на 1 л води. Тривалість перебу­вання плодів у розчині 30 с. У цілому при митті міцних плодів три­валість перебування у воді — не більше 10 — 15 хв, оскільки з них у мийну воду переходять мікроелементи та водорозчинні вітаміни. Слід пам'ятати, що хлор і питна сода руйнують аскорбінову кислоту, тому нарізану продукцію у воді не залишають. Кісточки і плодоніж­ки в кісточкових, манго, ананасів видаляють наприкінці миття, щоб заглиблення, в якому збирається пил, повністю промилися. Плоди, на поверхні яких є грудочки землі, перед миттям замочують у теп­лій воді.

Залежно від стійкості плодів проти механічної дії використову­ють різні машини для миття: лопатеві, вентиляторні, трясучі.

Лопатеву машину застосовують для миття коренеплодів, бульб, таро, маніоку. Робочими органами її є вал з лопатями, що розміщені гвинтоподібно, і сітчаста ванна, яка розділена на три відсіки й за­повнена на 2/3 водою. Із завантажувального лотка коренеплоди чи бульби картоплі потрапляють у перший відсік. Вал рухається по­вільно, переміщуючи лопатями сировину до другого відсіку. Завдя­ки тертю земля з домішками відділяється і провалюється крізь отвори в піддон, звідки її періодично вибирають. На виході з маши­ни сировину споліскують чистою водою.

Вентиляторна машина має металевий каркас ванни, сітчастий або роликовий конвеєр, вентилятор і душовий пристрій. З приймаль­ної частини сировина подається на похилу решітку, під якою розмі­щений колектор барботера, звідки подається повітря для перемішу­вання продукції, що миється. Після миття продукція надходить під душовий пристрій для споліскування. Земля й домішки з-під решітки видаляються клапаном за допомогою педалі під час роботи ма­шини.

Мийно-трясуча машина призначена для миття дрібних овочів, ягід, зеленого горошку та для охолодження продукції, яка пройшла теплову обробку. Основний її робочий орган — вібраційна рама, що здійснює зворотно-поступальний рух. На рамі встановлено решітне полотно, виготовлене з металевих прутків, розміщених перпенди­кулярно до руху продукції. Решітне полотно складається з ділянок, кут нахилу яких 3° у бік руху сировини, які чергуються з ділянка­ми, що мають підйом від 6 до 15° до горизонту для повного відді­лення води. Тобто решітне полотно має чотири зони: замочування, дворазового миття та споліскування. Кути нахилу решіт можна змі­нювати залежно від виду продукції та регулювати висоту падіння води у душовому пристрої.

Для миття фруктів часто використовують коливальні сита з отворами різного діаметра, на яких одночасно проводять калібру­вання. Сита періодично очищають від бруду. Фрукти при легкому підтрушуванні майже не травмуються.

Очищення сировини. Залежно від технологічного процесу, продукція інколи потребує очищення. Нині застосовують механічне, хімічне та термічне очищення.

Механічного очищення потребують бульби і коренеплоди. Робо­чим органом при цьому є або терочна поверхня (терочний диск), або абразивні елементи (карборунд + магнетит) з подальшим ручним доочищенням. Загальна кількість відходів (очисток) — не більше 20 %. Очистки потім переробляють у крохмальному цеху на крох­маль (з бульб). Якщо робочим органом є диск, то коренеплоди і буль­би, падаючи на нього, відцентровою силою відкидаються на внут­рішні стінки барабана, потім знову падають на диск. Під час очи­щення подається вода, яка змиває шкірку, а очищені плоди виван­тажуються через люк.

Картоплечистка КНА-600 має робочий орган, що складається з 20 валиків з абразивною поверхнею, встановлених упоперек руху сировини. Камера очищувальної машини поділена на чотири секції, над кожною з яких є душ. Сировина, яка надходить, переміщує бу­льби до другої секції, потім вони рухаються у зворотному напрямку по ширині машини до другої секції, далі до третьої, четвертої, а по­тім до вивантажувального вікна. Продуктивність і ступінь очищен­ня бульб регулюються зміною ширини перевантажувальних вікон, висотою підйому заслінки біля розвантажувального вікна та кутом нахилу машини до горизонту. Кількість відходів при використанні таких безперервно діючих машин удвічі менша, ніж у періодично діючих.

Кісточки й плодоніжки видаляють машинами лінійного типу. Машина для очищення вишень, черешень має гумові валки, які обертаються назустріч один одному. Відстань між ними менша за найменші розміри плодів, тому вони не провалюються, а плодоні­жки захоплюються валками і відриваються. Для очищення абри­косів і персиків машина має робочий орган — пластинчасту чи гу­мову стрічку з гніздами. Стрічка рухається з інтервалами і в мо­мент зупинки на гнізда з плодами опускаються пуансони, що ви­штовхують кісточки з плодів у піддони, з яких вони видаляються конвеєром. Для видалення кісточок з дрібних плодів використову­ють кісточковибивну машину барабанного типу. Щоб видалити серцевини з яблук та розрізати їх на частинки, застосовують ма­шину з різальним органом. Спочатку плоди потрапляють на орієн­тувальні воронки, а потім на ножі (центральний трубчастий та дво- чи чотирипелюсткові).

Хімічне очищення ґрунтується на властивості протопектину швидко розкладатися в розчині лугу, завдяки цьому зв'язки між клітинами порушуються і шкірка легко відокремлюється від м'якоті. Для очищення картоплі використовують 6—12 %-й розчин лугу з температурою 90 — 95 °С (тривалість обробки 5 — 6 хв); помідорів 15 - 20 %-й розчин каустичної соди з температурою 90 - 100 °С; ба­тату 10-15 %-й розчин лугу з температурою 92-95 °С; яблук 8-10 %-й, груш 3-5 %-й, айви — 5 %-й, персиків, фейхоа 3 %-й розчин лугу з експозицією відповідно 5 — 6, 3 — 4 та 1,5 — 2 хв. Температура води для персиків та фейхоа має становити 100 °С, а для інших плодів 80 — 90 °С. Після хімічного очищення плоди обов'язково спо­ліскують гарячого водою (70 — 80 °С) для видалення лугу та інакти­вації оксидази.

Теплового очищення потребують помідори, перець, таро, батат та ін. Для очищення помідорів використовують пару протягом 10 — 20 с або киплячу воду протягом 1 — 2 хв, після чого плоди легко очища­ються від шкірочки. Картоплю, перець і цибулю очищають обпалю­ванням у спеціальних газо- чи електропечах, що нагріті до темпера­тури вище 400 °С. Для очищення цибулі, перцю й картоплі експо­зиція відповідно становить 2 — 3, 1 — 2, 25 — 30 с