5.1.2. Як досягти і постійно підтримувати необхідні стандарти комфорту та чистоти

Як і кожний власник та підприємець, ви, безумовно, дуже пи­шаєтеся тим, що ця садиба — ваша, що в свою чергу призводить до певної необ'єктивності в оцінці. Звичайно, дуже складно само­му не користуватися послугами і в той же час бути об'єктивним. Як оцінити смак страви, якщо її жодного разу не спробував? Але відповідних стандартів необхідно досягти і, головне, постійно їх підтримувати.

Ви повинні завжди критично оцінювати ситуацію у вашій садибі.

Уявіть собі, що ви зайшли до незнайомої для себе садиби. Уважно огляньте її. Скільки недоліків до виправлення ви знайшли з першого погляду? З другого? А як з цими недоліками у вашій садибі?

Ваше подвір'я

Турист, підійшовши до воріт вашої садиби, одразу ж зробить себе відповідні висновки. Якщо йому не сподобався загальний зовнішній вигляд будинку, подвір'я, саду чи городу, то ніщо не перешкоджатиме йому знайти іншу, більш привабливу садибу.

Почніть з огорожі. Просто і красиво вирішені огорожі створю­ють приємне враження про гостинну садибу. Недбало зроблена огорожа зіпсує загальний вигляд забудови садиби.

Для влаштування огорож доцільно використовувати місцеві бу­дівельні матеріали (глину, камінь тощо). Практично огорожа може бути виготовлена з будь-яких матеріалів (металу, каменю, дерева, глини, цегли, шиферу тощо), але, як показує світовий та українсь­кий досвід, найбільш прийнятною для ваших екологічно зорієнто­ваних туристів є огорожа з кущів — живопліт. Для обгородження садиби рекомендуються живоплоти одно -, трирядні густі лінійні насадження кущів або дерев, які утворюють густі огорожі заввиш­ки від 0,6 до 2 м. Якщо ваша садиба розташована у безпосередній близькості від вулиці з інтенсивним рухом автотранспорту, то у цьому разі доцільніше влаштовувати огорожі з живоплоту в заввишки 1,25—1,5 м.

Огорожі, які нагадують фортечні мури, як правило, справляють не дуже приємне враження для екологічно зорієнтованих туристів.

Якщо у вас уже поставлена капітальна огорожа з цегли, каменю чи з дерев'яних дощок, то звичайно, Ви не будете її позбуватися, але надати привабливого вигляду можна за допомогою фарби з обов'язковим урахуванням кольору фасаду житлового будинку і всіх споруд на садибі. Якщо дім має яскраве забарвлення, огорожу доцільніше зафарбувати в світлі кольори. Якщо фасад будинку пофарбований у світлі кольори, огорожа може бути темніша, але бажано з яскравим орнаментом, який характерний для вашого села або регіону. Обов'язковим є встановлення табличок з назвою ву­лиці і номера будинку, а також добре помітного пізнавального знаку про те, що саме у вашій садибі приймають гостей.

Територія садиби повинна бути розділена на 2 зони: відпочинкову і господарську. Як відпочинкова, так і господарська зони мають бути охайними й упорядкованими. Бажано для кожної з них мати окремі під'їзні дороги, а в межах садиби — пішохідні доріжки.

Зелені насадження — не тільки один із засобів художнього офо­рмлення садиб. Вони поліпшують мікроклімат садиби і будинку, захищають від сонячного перегріву, пилу, шуму. Красиво оформ­лені житлові будинки з кольоровою фактурною штукатуркою, рель­єфним оформленням, ажурними переплетіннями засклених веранд доповнюються зеленими насадженнями (виноград, що в'ється по стінах, навіси з винограду над подвір'ям, квітники з троянд, лілій тощо).

Вибираючи рослини для озеленення присадибної ділянки, вар­то враховувати їх висоту, форму і колір, період квітування дерев і кущів, морозостійкість, сонцевитривалість. Для оформлення при­садибних клумб рослини бажано підбирати з таким розрахунком, щоб на них з ранньої весни до пізньої осені була забезпечена змінність цвітіння.

Озеленюючи ділянку, доцільно враховувати орієнтацію житла, характер вулиці, від яких залежать вибір сорту рослин, захист бу­динку і садиби від сонця та пилу. Наприклад, якщо житлові кімна­ти орієнтовані на південь, перед вікнами бажане вертикальне озе­ленення з рослин, що в'ються; якщо ж вікна виходять на вулицю, рекомендується перед вікнами посадити невисокий живопліт.

Щоб запобігти перегріванню подвір'я, бажано влаштовувати на­віси з винограду різних сортів. Одним з варіантів доповнення виразності в забудові є створення тіньових навісів (із застосуван­ням багаторічних рослин, що в'ються), які можуть використовува­тись як їдальня під відкритим небом або розважальний майданчик тощо.

У жодному разі не розміщуйте на території відпочинкової час­тини подвір'я сміттєзбірників, вигрібних та компостних ям, туа­летів та літніх душових кабін. Це значно погіршить шанси на успіх вашої гостинної садиби.

Додаткової привабливості кожній гостинній садибі нададуть красиво вимощені доріжки. Для цього можна використати і цеглу, і, що краще, природний камінь. Обладнання доріжок — справа вашого творчого підходу. Головне, щоб за будь-якої погоди вони були не слизькими і турист міг пройти по них, не забруднивши взуття.

Ваш передпокій

Це місце, де зустрічають і проводжають гостей. Це перше при­міщення, яке бачать гості у вашому будинку. Пригадаймо правило перших чотирьох секунд. Перших чотири секунди перебування го­стя у передпокої можуть скласти його позитивне або ж негативне враження про весь будинок і про спроможність вашу, як господарів забезпечити приємний відпочинок. Раціонально організова­ний передпокій у сільському будинку має велике значення. Він є своєрідною буферною зоною, яка захищає житло від холоду, вітру, дощу і бруду, виконує роль транзитного приміщення, може слу­жити гардеробом для верхнього одягу і взуття. В залежності від планування передпокою є різні варіанти його обладнання і зв'язку з іншими приміщеннями — загальною кімнатою, спальнею, кух­нею тощо. В окремих селах роль передпокою нерідко виконує ве­ранда. Ми не можемо дати вичерпних рекомендацій щодо плану­вання передпокою, адже все залежить від його площі, зв'язку з іншими приміщеннями тощо. Перш за все подбайте про те, щоб передпокій був функціонально зручним для туристів. Уявіть, що ви приймаєте у садибі 8 туристів. Чи зможуть вони одночасно одягатися та взуватися у передпокої? А як бути з їхніми валізами, якщо вони щойно приїхали, або навпаки — від'їжджають?

На що обов'язково звернуть увагу ваші гості у передпокої?

Звичайно, на вхідні двері. Якщо вони засклені, подбайте про те. щоб скло було ідеально чистим та без плям. Леєрний замок — на­дійний та блискучий. Подбайте про те, щоб на стелі не було паву­тини. Вимикачі й світильники повинні бути чистими, без пилу та слідів від пальців й у справному стані.

Підлога та килимові покриття підлоги чисті, без пилу, сміття, немає ниток особливо під меблями, позаду столика, штор та вздовж плінтусів. Дзеркало, картини, репродукції повинні бути повішені f ( рівно, без пилу та плям на склі.

Якщо у вас усе в порядку з вищевказаним, переходьмо до вітальні — кімнати загального користування для гостей.

Вітальня — кімната для загального користування гостей

Як правило, займає центральне місце у будинку та є найбіль­шою за площею. У загальній кімнаті не потрібно розміщувати спальних місць, вона використовується лише як вітальня, де мож­на проводити дозвілля та приймати гостей. Загальна кімната по­винна опалюватися, мати загальне (верхнє) та локальне освітлен­ня. Цю кімнату доцільно відповідно обладнати необхідними для повноцінного відпочинку гостей меблями та іншим устаткуван­ням.

У кожній кімнаті для відпочинку повинні бути:

• зручні крісла, дивани, стільці та стіл;

• відповідне електричне освітлення, зручне для читання;

• хоча б одне широке вікно, яке можна було б при необхідності відкрити;

• телевізор та радіоприймач;

• музичний центр або магнітофон;

• бібліотека, набір ігор (шахи, шашки, доміно і т. д.). Загальну кімнату можна використовувати також як їдальню,

для ігор дітей і т. д.

Кімната для відпочинку може використовуватися усіма вашими гостями тільки з цією метою. Також вона може бути об'єднана із кухнею або бути окремою кімнатою, що розташована біля спальні, як це дуже часто трапляється в Україні. Зрештою, не так важливо, де така кімната знаходиться, головне, щоб вона була відповідно умебльована та забезпечувала вашим гостям можливість комфорт­но проводити там час.

Спальні кімнати для гостей

Основні вимоги, яким повинно відповідати приміщення спальні — це забезпечення зручності, тиші й гігієнічності умов відпочин­ку. Кожна спальня повинна надавати гостям можливість комфорт­ного проживання, максимально можливої конфіденційності та за­безпечувати максимально можливу автономність та незалежність від сім'ї власника гостинної садиби, тобто від вас.

Основним питанням, яке цікавить господарів, а особливо по­чатківців, є питання кількості ліжок у спальній кімнаті. Звичайно, на перший погляд недосвідченому власникові гостинної садиби здається, що чим більше ліжок для гостей — тим більший прибу­ток. Насправді, це далеко не завжди так. Сучасні стандарти розмі­щення туристів передбачають наявність не більше 2 ліжкомісць в одному номері та окремий санвузол. Для того, щоб ваш бізнес був успішним, тобто перш за все привабливим для гостей, необхі­дно враховувати таке:

— двоярусні ліжка, за рідкісним винятком, незручні для відпо­чиваючих;

— спальні, в яких висота від підлоги до стелі менша, ніж 240 сантиметрів, як правило, вважаються тільки умовно придатними для проживання. Спальні, в яких висота менша, ніж 210 санти­метрів, взагалі непридатні для розміщення відпочиваючих.

— ваші гості не будуть задоволені, якщо їхні ліжка знаходити­муться в коридорах, кухні, на сходових площадках та в інших подібних місцях.

Спальня, розрахована на дві особи, повинна бути не меншою 12, а на одну — 8 м кв. Згідно з усталеними нормами на одного відпочиваючого у спальні повинно припадати близько 3 кв. м вільної площі підлоги та 6 куб. м об'єму повітря. Це нормальні санітарно-гігієнічні умови для забезпечення повноцінного відпо­чинку.

В спальні повинно бути опалення. Вікна, які відчиняються, повинні мати фіранки або жалюзі.

Кожна спальня повинна бути забезпечена за мінімальними ви­могами таким обладнанням:

— ліжком або ліжками з якісними та в доброму стані матраца­ми, білизною та покривалами;

— гардеробом або шафою для одягу з достатньою кількістю вішаків у них;

— нічним світильником біля ліжка, який можна включити/вик­лючити не встаючи з ліжка;

— приліжковою тумбочкою;

— м'яким кріслом або стільцем;

— дзеркалом;

— письмовим столом;

— м'якою килимовою доріжкою або килимом (бажано не син­тетичними);

— принаймні одним широким вікном, яке можна вільно відкри­вати і на якому були б штори або жалюзі;

— відповідним опаленням: пічкою, центральним опаленням та при потребі переносним електричним обігрівачем;

— кошиком для сміття;

— іншими корисними речами та прикрасами, які створять при­ємний затишок у кімнаті.

Якщо спальня не обладнана окремим санвузлом, то окрема ван­на або душ та туалет (мінімально один на вісім осіб, включаючи членів сім'ї господаря) мають розміщуватися неподалік від спаль­них кімнат.

Санітарний вузол

Гігієна і комфорт вашої гостинної садиби багато в чому зале­жать від планування і благоустрою санітарного вузла.

Внутрішні ванні кімнати та туалети є визначальною та найбільш важливою вимогою для приймання туристів з-за кордону та по­ступово стають необхідною вимогою при проживанні вітчизняних

туристів. Практика свідчить, що багато будинків не обладнані зручностями й останні знаходяться поза їх межами, і в свою чергу можуть використовуватися тільки для невибагливих туристів на внутрішньому та регіональному рівнях.

В будинках з наявністю води та каналізації санітарні вузли розташовують біля кухні або поруч зі спальнями. В них повинно бути витримано відповідну температуру і вологість повітря, забезпечено необхідні вентиляцію і звукоізоляцію. Підлогу та стіни доцільно було б облицювати керамічною плиткою, над умивальником по­вісити дзеркало і поличку для косметики.

Якщо санвузол суміщений, то він має бути достатньо великого розміру (не менше 8 кв. м). Душову кабіну слід відділити завісою з синтетичної плівки, яку необхідно регулярно замінювати. Не забудьте про вішалки для рушників та одягу, килимок, щітку, миль­ниці, контейнер для сміття, миючі засоби, замок або защіпку на дверях для забезпечення відокремленості, сушарку для рушників і т. д. В окремому туалеті обов'язково має бути раковина для миття РУК.

Обладнання санітарного вузла згідно з прийнятими стандарта­ми недешеве. Не радимо спокушатися на дешеву сантехніку. Термін її служби при інтенсивному використанні гостями буде значно менший. Умивальник для миття рук та унітаз радимо придбати із склоподібного фарфору, це обійдеться вам трохи дорожче, ніж з інших матеріалів, але їх значно легше чистити і на них не зали­шаються плями.

Ванну краще придбати чавунну, або із сталі. Ванна із білої пластмаси хоч і дешевша, але скоро зношується, втрачає свій блиск під час використання і на ній залишаються плями. Те ж саме стосується і кранів. Придбайте дорожчі, але якісніші та надійніші. Практика покаже, що вони служитимуть значно довше. Ваші вит­рати в цьому випадку будуть виправданими й окуплять себе до­сить швидко.

Душові кабінки повинні бути обладнані поличками для мила та ручками, достатньо міцними, щоб за них можна було триматися при необхідності, з метою гарантувати безпеку гостей.

Вода для душу повинна подаватися окремо, а не від крана з умивальника для рук або ванни. Зараз починає виникати тенден­ція щодо встановлення кабінок для душу в самих спальних кімна­тах. Небажано обладнувати спальні таким чином, адже дослідження показують, що такі конструкції призводять до збільшення вмісту вологи у спальній білизні, матрацах та в інших речах. Подекуди навіть до 80%.

У ванній чи душовій зверніть особливу увагу на стан електро­проводки. При надмірній зволоженості навіть найменша не­справність електропроводки та електроприладів може становити значну загрозу для ваших гостей. Необхідно також подбати про те, щоб підлога не була слизька. В магазинах зараз є дуже великий вибір прогумованих килимків для ванних кімнат.

Кімната для прийому їжі

Ця кімната у вашому будинку повинна бути відповідно умеб­льована, і в ній гостям повинно бути зручно приймати їжу. Неза­лежно від того, чи кімната, в якій ваші гості харчуються, є окре­мою і тільки для цього призначеною, чи вона з'єднана із віталь­нею або є частиною кухні, там повинні бути:

• зручні крісла або стільці та стіл;

• шафи для посуду;

• мінімум одне широке вікно;

• відповідне опалення: пічка, центральне опалення або перенос­ний електричний обігрівач;

• кухонний інвентар та обладнання.

Загалом нерідко саме ця кімната часто виконує функції нефор­мального клубу для Ваших гостей. Особливо якщо вони надають перевагу тривалим чаюванням після прийому їжі тощо.

Кухня

Кухня повинна бути відповідного розміру й продуктивності, щоб у ній можна було готувати їжу для всіх гостей будинку, а також повинна мати необхідне обладнання для готування та збе­рігання продуктів, миття посуду та підтримання чистоти. Кухня у вашому будинку повинна бути забезпечена:

• холодильником та морозильною камерою відповідного розмі­ру, в яких можна було б зберігати продукти з розрахунку на мак­симальну кількість гостей та усіх членів сім'ї, що харчуватимуться в будинку;

• умивальником, під'єднаним до водопроводу;

• столами для приготування їжі або спеціально призначеним для цього обладнанням;

• кондиціонером або витяжкою.

• в крайньому випадку одним широким вікном, яке можна було б при необхідності відкрити.

Кухня повинна бути з'єднана із їдальнею або недалеко від неї знаходитися.

Досвідчений кухар, який би міг якісно готувати страви на за­мовлення ваших гостей — це запорука вашого успіху.