Серед найважливіших питань розвитку агропромислового виробництва провідне міс­це належить організації виробничо-еконо­мічних зв’язків підприємницьких структур агробізнесу. Зокрема, це питання матеріаль­но-технічного забезпечення сільськогоспо­дарських підприємств. Техніко-технологічне переозброєння сільського господарства є ос­новним напрямом виходу агропромислового комплексу з економічної кризи. Адже тут зосереджено майже п’яту частину основних виробничих фондів держави, зайнято 20 % працездатного населення, формується дві третини роздрібного товарообігу.

Кризовий стан агропромислового вироб­ництва, як і інших галузей народного госпо­дарства, значною мірою зумовлений істот­ними недоліками в матеріально-технічному забезпеченні галузей АПК, різким погір­шенням платоспроможності сільськогоспо­дарських товаровиробників. Сформований раніше ресурсний потенціал з кожним роком вичерпується, знижуються темпи оновлення сільськогосподарської техніки. Капітальні вкладення в галузі АПК зменшилися майже на 40 %. Значно відстає від сучасних вимог матеріально-технічне оснащення перероб­них підприємств, що призводить до великих втрат сировини, стримує глибоку її перероб­ку, розширення асортименту продовольчих товарів.

Потребує поліпшення також організація виробничого обслуговування сільськогоспо­дарських підприємств, розвиток економічних взаємовідносин між обслуговуючими підпри­ємствами і товаровиробниками.

Удосконалення організації зберігання, перероблення, форму­вання ринку сільськогосподарської продукції та продуктів харчу­вання розглядається як один з основних шляхів економічного зміц­нення сільськогосподарських товаровиробників.

В умовах ринкової економіки оптова купівля-продаж сільськогос­подарської продукції відбувається переважно в комерційних центрах, які називаються біржами. Основними функціями їх є забезпечення безперервного руху товарів сільськогосподарського виробництва та продукції переробки, їх сертифікація, стабілізація цін тощо.

Вирішення цих проблем є необхідною умовою розвитку агробіз­несу в Україні.