4. Іван Вишенський
Джерела життєпису Івана Виїиенського. Про життя Івана Вишенського маємо всього кілька документальних вісток. Із „Житія й життя преподобного отця нашого Йова, основника Скита Манявського“, яке написав „многогрішний єромонах Ігнатій з Любарова, котрий жив у* тім часі в цім святім монастирі Скитськім“, довідуємося, що Іван Вишенський був приятелем Йова та прийшов з Афона на деякий час до нього до монастиря в Угорниках, потім був присутній при заснуванні Манявського Скиту й, „поживши тут, .знову відійшов на Святу гору“ в рік по смерті Гедеона Балабана. Франко відкрив сучасний лист олександрійського патріарха Мелетія Пігаса до Івана Вишенського з (неперевіреною) датою 1596. Третю сучасну вістку про Вишенського маємо в короткім меморіалі православних з 1621 р. п. н. „Со-вйтованіє о благочестіи“, що один з його пунктів домагався закликати на Україну „преподобних мужів українців, між ними блаженних Кипріяна й Івана, названого Вишенським, і інших, котрі там знаходяться та процвітають у житті й богослови44. Рік смерті не відомий. Лист ченця Скитського монастиря о.Леонтія до львівського міщанина Миколи Золо-торуцького з 1633 р. згадує пре* „великого старця Івана Вишенського святогорця“ як про покійного.
Життєписні дані про Івана Вишенського. На основі вичислених і розписаних по його пцеаннях вісток можна ось що сказати про його життя. Походив з Судової Вишні в Галицькій землі. Його яскраво демократичний світогляд велить шукати його батьків між нижчими верствами суспільства; правдоподібно його батьки були міщанами. Приятелювання з Йовом^ігяпішщьким допомагає визначити дату -його народження: народився десь близько середини XVI ст. Якоїсь вищої освіти не здобув шкільною наукою, 6(5 сам говорить про себе, що „граматичного дроб’язку не вивчив, не знав, що таке риторичні забави, не слухав високих філософічних химер“. Заки відійшов на Афон, був у різних місцевостях західної України: в Луцьку, Острозі, Жидичині й ін. Чи постригся в ченці в рідному краю, чи на Афоні, досі не стверджено; вичислення таких місцевостей, де були монастирі, підтверджує здогадку, що Іван Вишенський жив у тих місцевостях як чернець.