3.3.2. Гіпноз і навіювання як засоби регуляції

У даний час проблемами впливу на психіку людини за допомогою навіювання і самонавіювання займається така галузь знань як гіпнологія. Вона являє собою один з розділів фізіології вищої нервової діяльності. Результати досліджень і практики застосування гіпнозу спрямовані на зміцнення й відновлення здоров'я і працездатності людини, на підвищення її фізичної і психічної стійкості до незвичайних і сильних подразників. Гіпноз створює можливості істотного розширення адаптаційних можливостей організму в умовах екстремальних впливів, сприяє розробці нових методів психокорегуючих впливів і т.п.

Розвиток гіпнозу завжди був пов'язаний з дослідженням його ефективності як одного з важливих психотерапевтичних засобів. Всебічне й ретельне вивчення гіпнотичних явищ довело не тільки повну їхню нешкідливість для організму людини, але й розкрило численні позитивні сторони, що допомагають мобілізувати фізичні та психічні резерви організму.

Гіпноз, методи навіювання і самонавіювання починають проникати в практику психотерапії і психопрофілактики у всіх їхніх модифікаціях. В останні роки помітно активізувався інтерес до дослідження ролі й можливостей навіювання в педагогічному процесі в системі загальної освіти. У світовій педагогічній практиці питання про свідоме регулювання неусвідомлюваних психофізіологічних функцій було поставлене й багато в чому вирішене К.С. Станіславським. Застосовуючи до емоційної сфери людини термін “підсвідоме”, він висунув відоме формулювання: “Через свідоме до керування підсвідомим”.

У реальному педагогічному процесі навіювання як фактор, що впливає на формування особистості, може відбуватися як мимоволі, так і цілеспрямовано. Ефективними в педагогічній практиці виявилися також методи самонавіювання й релаксопедії (психорегулюючих тренувань). Вони використовуються як засоби цілеспрямованої регуляції сфери установок і мотивів діяльності, а також як засоби корекції психічних станів, що широко використовуються в спорті і при підготовці космонавтів.

Медична наука накопичила багатий матеріал, що свідчить про можливості цілеспрямованого керування фізіологічними і психічними функціями людини за допомогою навіювання в гіпнозі, причому не тільки в глибинних його стадіях, а навіть у бадьорому стані. У багатьох випадках відзначалося, що аналогічні результати можуть бути досягнуті й за допомогою самонавіювання. Саме цей принцип використовує аутогенне тренування, як свідомий вплив людини на свої емоції й інші психофізичні процеси.