1.3. Бізнес і діло

В економіці вся діяльність так чи інакше пов'язана з виробництвом продукції та її рухом у сферу споживання. Тому будь-який епізод господарського життя характеризується різноманітністю ділових відносин, з допомогою яких здійснюється відтворення. По суті ділові відносини - це вираження того суспільного явища, яке в класичній політекономії прийнято називати виробничими відносинами. Діяль­ність будь-якого із суб'єктів виробничих відносин є його особисте „діло", а обмін діяльністю та й результатами, що має місце у різних формах суспільного виробництва, є обмін „ділами", діловий контакт, інакше кажучи, угода.

Бізнес - це ділові відносини між людьми або відносини між учас­никами діла (справи). Беручи участь у „ділі", люди стають діловими людьми, чи бізнесменами.

У свідомості радянських людей переважало негативне ставлення до бізнесу і бізнесменів. Досить популярною і часто використовува­ною для характеристики мотивів і способів поведінки бізнесменів була цитата із „Капіталу" К. Маркса що капітал боїться відсутності прибутку чи дуже маленького прибутку, як природа не терпить пустоти. Але раз є в наявності достатній прибуток, капітал стає сміливим. Забезпечте 10 відсотків, і капітал згоден на будь-яке застосування, при 20 відсотках він стає пожвавленим, при 50 відсотках позитивно готовий зламати собі голову, при 100 відсотках він нехтує всіма люд­ськими законами, при 300 відсотках нема такого злочину, на який він не ризикнув би, хоч би під страхом шибениці.

Непривабливість картини, створеної основоположником наукового комунізму, на якій змальовані потенційні злочинці, здатні нехтувати всіма людськими законами навіть під страхом шибениці, напевне стане ще більш ґрунтовною, якщо ми звернемось до белетристики, до творів Т. Драйвера, Ф. Норріса, Е Сінклера, О. Бальзака, В. Шишкова, М. Горького, І Франка, М. Короленка, ОТенрі (який вперше включив у побутовий обіг знамениту „ділову" фразу „Болівар двох не вине­се") і навіть І. Ільфа і Є. Петрова Шанувальники „Золотого теляти", як правило, були єдині у своїх симпатіях до веселого шахрая Остапа Бендера, який зумів, на відміну від „компетентних органів", розко­лоти відштовхуюче врівноваженого, підпільного радянського ділка-мільйонера, і настільки ж єдині у своїх антипатіях до імперіалістичної акули Корейка, в образі якого поєднались численні вади, притаманні діловим людям.

Проте кримінальний елемент у поведінці, діях і взаємних відноси­нах бізнесменів зовсім не вичерпує змісту поняття „бізнес". Без сум­ніву, усталене у свідомості багатьох людей поєднання бізнесу з праг­ненням до наживи (прибутку, доходу) правильно відображає існуюче становище справ. Саме доход є безпосередньою метою будь-якого бізнесмена Проте безсумнівно й інше - будь-який сучасний бізнес­мен прекрасно розуміє, що отримати доход він може, лише надаючи своїм клієнтам послуги або продаючи їм товар, в якому вони зацікав­лені. Жоден бізнесмен не може отримати доход „за планом".

Найбільш просте визначення бізнесу, очевидно, можна дати, від­штовхуючись від етимології самого терміна бізнес - це діло.

У західній економічній літературі домінують системні визначення бізнесу. Ось досить типове визначення бізнесу з книги „Концепція бізнесу", підготовленої вченими університетів Техаса та Іллінойса (США) С. Розенблаттом, Р. Боннінгтоном, В. Нідлсом: „Що таке бізнес? Бізнес - це система ведіння діла (справи). Бізнес - це створення продукції, потрібної людям. Бізнес - це робота Бізнес - це центральна магістраль у нашій соціально-економічній системі. Бізнес - система, яку ми створили для задоволення наших бажань. Бізнес - це те, як ми живемо". На нашу думку, бізнес - це система діяльності, де організа­ція виробництва товарів та послуг здійснюється тими, кому належать фактори виробництва, або бізнес - організація економічної діяльності на основі приватної власності з метою отримання прибутку. Ця систе­ма не потребує централізованого планування та координації еконо­мічної діяльності з боку державних інститутів, все це замінюють ринок і система цін.

Такі визначення відображають досягнутий рівень розуміння ролі бізнесу в економічному житті суспільства. Проте в буденній свідо­мості людей переважають, як правило, несистемні уявлення про бізнес. Під бізнесом звичайно розуміють всього лише ініціативну діяльність підприємств, спрямовану на отримання доходів. Таке ро­зуміння бізнесу не тільки спрощує економічні відносини, - а ми ви­ще вже визначили бізнес як сукупність ділових відносин у суспіль­стві, - а й призводить до небезпечного протиставлення верстви під­приємців іншим соціальним групам.

Однак в умовах сучасної ринкової економіки ділові люди вступа­ють у відносини не з потенційними і справжніми жертвами власної експансії, а з іншими діловими людьми. Кожна угода так чи інакше відображає зацікавленість в успішному її виконанні всіх сторін, які беруть участь у ній. Якщо така угода, її предмет чи форма не заборо­нені законом (наприклад збут наркотиків, торгівля зброєю, праця ра­бів), то крім безпосередніх учасників угоди зацікавленість у її успіш­ному виконанні виявляє і держава