Категорії

Дипломні, курсові
на замовлення

Дипломні та курсові
на замовлення

Роботи виконуємо якісно,
без зайвих запитань.

Замовити / взнати ціну Замовити

1.7.6. Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)

1.7.6. Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)

Вкладаючи кошти в корпоративні права підприємства, інвестори піддають себе значним фінансовим ризикам. Компенсацією за ризиковість є доходи, які власники можуть отримати від володіння своїми правами (у вигляді підвищення курсової вартості і дивідендів). У цьому зв’язку в сучасній теорії і практиці організації фінансової діяльності підприємств при визначенні основних завдань фінансового менеджменту пріоритетною є концепція максимізації вартості (доходів) власників корпоративних прав підприємства (Shareholder-Value-Konzept = SVK), започаткована в США у 80-х роках минулого сторіччя і досить повно викладена у відомій праці А. Раппапорта «Creating Shareholder Value, The New Standart for Business Performance» (Формування ринкової вартості акцій, нові стандарти ведення бізнесу). Згідно з цією концепцією діяльність менеджменту підприємства в цілому і фінансового менеджменту зокрема оцінюється за критерієм макси­мізації капіталу, який належить власникам.

Характерною особливістю концепції SVK є те, що вона передбачає конкуренцію підприємства як на ринках збуту готової продукції, так і на ринку капіталів. Концепція ґрунтується на положенні про те, що інвестори не зобов’язані вкладати свої кошти в корпоративні права конкретного підприємства, а можуть їх інвестувати в інші прибуткові фінансові активи. Це стосується як нових інвесторів, так і тих, які вже володіють корпоративними правами і можуть продати їх на ринку з метою вкладення коштів в інші об’єкти. У цьому контексті, перед менеджментом підприємства постають два основні завдання[1]:

1. Необхідність ведення конкуренції за власників корпоративних прав, тобто за осіб, які готові вкласти кошти у власний капітал підприємства. Це означає, що слід проводити не лише маркетинг продажу продукції, а й реалізовувати маркетингову політику на ринку капіталів.

2. Обов’язкова виплата власникам корпоративних прав мінімальних дивідендів (не менших, ніж середній їх рівень на ринку капіталів), що, в свою чергу, вимагає отримання позитивних фінансових результатів та застосування певних типів дивідендної політики.

У контексті маркетингової політики на ринку капіталів у нових науково-практичних розробках, присвячених фінансуванню підприємств, досить часто вживається термін «Investor Relations», який включає комплекс заходів щодо інформаційного та сервісного забезпечення потенційних інвесторів, у т. ч. ознайомлення зі стратегією діяльності підприємства, річною звітністю, прогнозними розрахунками фінансових результатів, показників балансу та руху грошових коштів. Шляхи передачі інформації про підприємство потенційним інвесторам можуть бути різними: публікація річних звітів, проспектів емісії, презентації, веб-сайти тощо. Завдяки Investor Relations можна досягти зниження вартості капіталу.

Мета максимізації доходів власників не завжди збігається з цілями інших груп інтересів, які перетинаються на підприємстві (великі власники, дрібні власники, менеджери, працівники, фіск, клієнти, партнери). Проблема полягає також у тому, що різні влас­ники мають різні преференції щодо окремих складових доходів, які вони можуть одержати: одні прагнуть отримати максимальний прибуток у вигляді дивідендів, інші віддають перевагу реінвестуванню доходів з тим, щоб досягти збільшення вартості корпоративних прав у майбутньому.

Грамотні фінансові менеджери повинні забезпечити баланс інтересів різних сторін. Рецепти щодо вирішення окреслених конфліктів пропонуються в рамках теорії агентських відносин при фінансуванні. Нині як у теорії, так і на практиці домінує висновок про те, що пріоритетним критерієм прийняття фінансових рішень на підприємствах недержавної форми власності є орієнтація саме на інтереси власників. Отже, під кутом зору саме цього критерію і повинні прийматися рішення у фінансовій сфері. Ці рішення базуються на економіко-математичних розрахунках та виходять із стратегічних фінансових цілей, орієнтованих на максимізацію капіталу власників. У цьому зв’язку непересічного значення набуває контроль з боку власників за діяльністю менеджменту на предмет реалізації стратегічних цілей та максимізації вартісних показників (так званий Corporate Governance).

ТЕСТИ І задачі

Тести

Тест 1. Згідно з П(С)БО до фінансової діяльності підприємства належать такі операції:

1) одержання довгострокових позичок;

2) придбання акцій інших підприємств;

3) придбання облігацій інших підприємств;

4) сплата дивідендів власникам корпоративних прав;

5) отримання дивідендів за корпоративними правами інших емітентів.

 

Тест 2. Капітал підприємства характеризує…

1) джерела фінансування придбання активів;

2) майно підприємства, яке придбано за рахунок коштів власників;

3) напрямки використання залучених підприємством фінансових ресурсів;

4) зобов’язання підприємства перед кредиторами та власниками;

5) різницю між валютою балансу та сумою заборгованості підприємства.

 

Тест 3. До абстрактного капіталу підприємства належать:

1) власний капітал;

2) позичковий капітал;

3) необоротні активи;

4) оборотні активи;

5) грошові кошти.

 

Тест 4. До внутрішніх джерел формування позичкового капіталу підприємства належать:

1) реструктуризація активів;

2) дезінвестиції;

3) нараховані у звітному періоді майбутні витрати і платежі;

4) емісія облігацій;

5) комерційні кредити.

 

Тест 5. Основними критеріями прийняття рішень у сфері фінансування є такі:

1)

2)

3)

4)

5)

 

Тест 6. Теорема іррелевантності передбачає, що…

вартість підприємства не залежить від структури капіталу та джерел його фінансування;

вартість підприємства залежить від структури капіталу та джерел його фінансування;

вкладати кошти слід у ті інвестиції, очікувана рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність;

інвестори будуть байдужими щодо співвідношення необоротних та оборотних активів підприємства;

вартість підприємства за заданого рівня ризику визначається лише його потенційною прибутковістю.

 

Тест 7. Згідно з моделлю оцінки дохідності активів (CAPM)…

ринкова ціна окремих акцій залежить від їх розрахункового (балансового) курсу;

ціна активів залежить від структури джерел їх придбання;

розмір премії за ризик вкладень в окремі активи дорівнює різниці між очікуваною нормою прибутковості фінансових інструментів та безризиковою процентною ставкою;

кошти слід вкладати лише в безризикові активи;

кошти слід вкладати в ті інвестиції, очікувана рентабельність яких є вищою, ніж рівноважна рентабельність, розрахована за САРМ.

 

Тест 8. Теорія агентських відносин при фінансуванні досліджує…

конфлікт інтересів між капіталодавцем та капіталоодержувачем, який може виникнути в результаті асиметрії в інформаційному забезпеченні;

агентські послуги фінансових посередників;

оптимізацію фінансових відносин та умов відповідних договорів з метою узгодження інтересів принципала та агента;

способи оцінки дохідності активів;

оптимізацію структури капіталу підприємства.

 

Тест 9. Які з наведених тез характеризують теорію оптимізації портфеля інвестицій (за Г. Марковіцем)?

Систематичний ризик може бути мінімізований через диверсифікації інвестиційного портфеля.

Вкладення заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованішим, ніж інвестування цієї ж суми в різні об’єкти.

Зменшення несистематичного ризику портфеля інвестицій досягається за рахунок його диверсифікації.

Рішення щодо фінансування та інвестування повинні прийматися узгоджено.

Рівень заборгованості підприємства впливає на ціну залучення фінансових ресурсів.

 

Тест 10. Згідно з концепцією Марковіца інвестиційний портфель слід формувати за рахунок…

фінансових активів, прибутковість яких перебуває у безпосередній функціональній залежності;

активів з максимальним кореляційним зв’язком;

комбінації активів з мінімальним кореляційним зв’язком між рівнями їх рентабельності;

активів з мінімальним рівнем ризику;

активів із середнім рівнем рентабельності.

Задачі

Задача 1. Визначити обсяги вхідних грошових потоків на підприємстві в рамках фінансової та інвестиційної діяльності (окремо), якщо відомі такі дані:

Підприємство отримало кредит у сумі 50 тис. грн.

У результаті емісії звичайних акцій на підприємство надійшло 100 тис. грн, у т. ч. спрямовано на збільшення статутного капіталу — 80 тис. грн, на збільшення додаткового капіталу — 20 тис. грн.

Обсяг виручки від реалізації продукції становив 350 тис. грн, в тому числі ПДВ.

Підприємство отримало дивіденди від володіння корпоративними правами іншого підприємства — 20 тис. грн.

Підприємство продало облігації внутрішньої державної позики — 40 тис. грн.

 

Задача 2. Оцінити доцільність вкладення коштів в окремі акції, використовуючи правило прийняття рішень за САРМ, за наявності таких даних:

 

Показник

Акції А

Акції Б

Акції В

1. Очікувана рентабельність, %

11

12

14

2. b-коефіцієнт

0,9

1,5

1,3

3. Середня дохідність ринкового портфеля інвестицій (RM), %

10

10

10

4. Безризикова процентна ставка на ринку капіталів (і), %

6

6

6

 



[1] Finanzplannung und Kontrolle, Controlling zur finanziellen Unternehmensführung / Von G. Mensch. — München; Wien: Oldenburg, 2001. — S. 173.