3.2. Характеристика облікового ринку та його особливості

  Обліковий ринок -  частина грошового ринку, де ко­роткострокові грошові ресурси перерозподіляються  між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних паперів з термінами погашення, як правило, до одного року.

Обліковий ринок виник у XIX ст. в процесі розвитку торгівлі і банківської справи. Його основа — облікові і переоблікові опе­рації банків, тобто купівля-продаж основних першокласних комерційних векселів для мобілізації коштів, отримання при­бутку, інвестування, регулювання ліквідності тощо.

З кінця XIX ст. отримав розвиток ринок короткострокових казначейських векселів, які викуповуються для фінансування Державного боргу, їх продають і купують із дисконтом. Понят­тя облікового ринку в деяких країнах поширюється також на операції з державними облігаціями, до погашення яких зали­шилося не більше як 5 років.

Облікові ставки значною мірою визначаються ставкою Цент­рального банку, оскільки останній регулює операції грошового ринку і розмір грошової маси, що знаходиться в обігу. Операції на обліковому ринку мають велике значення для управління державним боргом.

До інституційної структури облікового ринку входять такі елементи:

-   центральний банк (в Україні - Національний банк України);

-   комерційні банки;

-  спеціальні кредитні інститути, кошти яких формуються за рахунок залучення онкольних кредитів і 7-денних позик банків (під цінні папери).

Велике значення на обліковому ринку мають онкольний та вексельний кредити.